Феномен виховального технофобства

[kerbasi]

В книжці Антона Санченка  barcaroly  «Нариси бурси» є історія, як курсанти розбираються з потужною посудомийною машиною. Конфлікт відбувається по лінії механізація праці проти ручної праці. Виявляється, що вивести з ладу машину намагалася стара працівниця кухні, щоб довести свою значимість і необхідність свого робочого місця. Зі свого життєвого досвіду можу засвідчити, що якщо все дійсно так відбувалося в херсонській «Тюльці», то це дуже-дуже просунуте училище. У війську я побував у кількох військових частинах і жодного разу не бачив, щоб десь посудомийна або картоплеочисна машина використовувались. Скрізь вони були виведені з ладу начальниками їдалень, прапорщиками з мовчазної згоди командного составу, бо що то за солдат, котрий не чистить картоплі та не миє тарілки руками. Яка машина [censored]!

Вже у цивільному житті мені довелося зустріти жінку, цілком цивільну, родом з села, з чоловіком, котрий жодним чином не був пов'язаний з міліарними сферами, котра звісно мала вдома пральну машину, щоб «як у людей», але ніколи не використовувала сама і не дозволяла використовувати доньці, бо порядна господарка сама себе не поважатиме, якщо буде прати руками. До речі, ця дама працювала у галузі освіти.

Якщо якось розібратись в цих дивних технофобських інтенціях нашого простонароддя, тоді, можливо, вдасться знайти  й способи модернізувати нашу багатостраждальну країну.

Comments

[terryshnaucer.livejournal.com]

Першим і найбільшим враженням від Штатів було не різні там небошкряби, а мережа будівельних магазинів Home Depot. Такої кількості різноманітного інструменту, різних прибамбасів для полегшення роботи я в житті не бачив. Вже потім я знайшов пояснення цьому феномену. Справа в тім, що в Штатах в основному почасова оплата праці. Для прикладу, треба вирити довгу траншею під каналізацію. Виконавцю треба найняти працівників і заплатити їм за кожен день роботи. Якщо працівники будуть копати траншею лопатами і кірками, то це задоволення зробить виконавця жебраком. Якщо він винайме, або купить відповідний інструмент і тракторець Bobcat, то цю роботу працівники зроблять навіть з великими перекурами за короткий час. Коротко кажучи, почасова оплата праці призводить до широкого використання техніки. Як фінальний приклад, в мене вдома в Україні перекривали дах новим пластиковим шифером. Обіди, вечері, купування цвяхів - цей хорор тривав місяць. Наші ж українцські працівники цю роботу в Штатах роблять за 2-3 дні, звісно, використовуючи різні інструменти і присоблення. От і вся різниця в підході до роботи...

[kerbasi.livejournal.com]

А ще реальний ринок праці з реальними розцінками. Просто фізична робота далеко не завжди дешева, бо часто потребує неабиякої фізичної сили, витривалості, точності руків, хисту - що, може, бути досить дефіцитним ресурсом. Мала механізація більш пересічний персонал.

[terryshnaucer.livejournal.com]

Враховуючи національну привичку шлангувати, "получати" зарплату, а не заробляти її, то реальні розцінки нічого не дадуть, це буде початком інфляції. В Китаю також зарплатаи малі, але нічого, економіка доганяє Штати...

[terryshnaucer.livejournal.com]

Якщо у виробничому процесі є велика частка дорогої фізичної і ручної праці, то можливі два варіанти - або це завод Роллс-Ройс, або треба гнати в шию технологів...

[kerbasi.livejournal.com]

В нашій корпорації я бачив приклади ручної праці. Спочатку це мене неприємно вражало, а потім зрозумів, що коли підрозділ торгує з негативною маржою, то не може дозволити собі капіталовкладення 120 млн доларів за складний верстат, тому хай працюють руками, поки не виправлять фінансову ситуацію, а корпорація за ці гроші може купити якусь невелику високотехнологічну компанію і отримати доступ до нових технологій і ринків.
Завжди все треба рахувати.

В американців не було народовольців, тому нефізична праця не вважається якоюсь особливою чеснотою, як в нас: якщо твоя роба не смердить і ти не брудний, виснажений і спітнілий,руки не в мозолях, а обличчя не в зморшках і не лущиться від сонця чи морозу, значить ти - нероба. Ну може якийсь великий письменник чи професор може собі дозволити не працювати руками, а решта - просто білоручки, тому й засіли по своїх кабінетах.Принаймні, для русоцентричної частини України таке мислення було типовим. Тепер це змінюється, переходить в інші форми. Тепер "нероби" їздять на авто з автоматичною коробкою передач, а "мужики" пишаються своєю вірністю "механіці".