Неорганізовані тези до Дня української мови
Tuesday, 9 November 2010 12:44 pmЧисленні звернення з проводу Дня української мови знов повторюють хибні, на мій погляд кліше. Знов нібито вибачаються перед іншомовними: «Мета акції - це не принизити достоїнства інших мов чи національних меншин». Це абсолютно зайве речення, бо українофобів в Україні насправді значно менше, ніж може здаватися з інтернету. Кожний вже давно зробив свій вибір і існує у своєму мовному середовищі. Не варто ні перед ким вибачатися за факт свого існування. Також не варто нікого переконувати.
Ось ще: "Не зважаючи на те, що українці становлять більше 70% населення України, державна мова серед жителів країни не настільки популярна". Взагалі, зовсім мені не зрозуміло, до чого тут питання державної мови? Мовне середовище слід створювати самім собі, і ставити державу перед фактом, а не виправдовувати (саме так це і звучить) свою україномовність державною мовною політикою. За совєцьких часів мови народів СРСР здебільшого були затавровані ідеологами як неперспективні, крім литовської, латиської, естонської, грузинської і вірменської. Носії перспективних мов не влаштовували ніяких акцій, а просто вживали мову між собою. А творчі люди цими мовами творили і, потрапляючи на загальносоюзний рівень, не дуже переймалися такими речами, як свій акцент в російській мові.
Якщо хочете, щоб українська мова ніколи не мала шансів відродитися в Україні, скористуйтеся нагодою, днем мови, і підіть воювати з продавщицями, офіціантками та різними клерками, вимагайте від них відповідати вам державною мовою. На мою думку, є значно краща стратегія: підтримуйте своїх. Не лінуйтеся зайвий раз прокоментувати цікавого автора в ЖЖ, підтримати розмову, розвіртуалитися. Коли вас в кав’ярні з десяток, і ви всі розмовляєте українською мовою, це має значно потужніший виховальний ефект на персонал, ніж ваші цитування конституції та остогидлі розповіді про те, що мова в людини, а язик в свині, коли ви тільки один такий на тисячу.
Прикусіть собі язика, коли збираєтеся написати, що не читаєте сучукрліт, бо там матюки. Краще напишіть розгромний, дотепний відгук на твір автора, котрий вам не сподобався. Цим ви самі особисто долучитеся до літературного процесу, а не постачатимете аргументів українофобам перепрофілювати останні книгарні на точки збуту іноземної літератури.
В сучасну цифрову епоху дуже важливо відмітитись в інтернеті, отже, не забувайте клікати на україномовні ресурси, обирати опцію «укр.», якщо дається такий вибір, а не споживайте інформацію за звичкою будь-якою мовою. Тоді адміни сайтів не крапатимуть на мозок власнику, що українська версія не потрібна, бо на ній кліків за день стільки, скільки на російській за секунду. Так само і з товарами: затримайтеся на зайву хвилинку в супермаркеті і купуйте той продукт, на упаковці котрого є змістовний текст українською мовою, а не якесь пусте словосполучення для проформи. І робити це треба не раз на рік, а щоденно. Треба усвідомити, що українофобська політика влади уможливлюється байдужістю до мови населення, і перед усім, населення освіченого. Вам потрібні гроші на мовознавчі дослідження? На новий правопис? Скасувати ПДВ з українських книжок? Найкращим аргументом, цих грошей не давати, і, взагалі, закрити всі мовні інститути, є блог освіченої людини, патріота, де він/вона пише «я щітаю». Дивиться, щоб не простібати мову та країну назавжди.
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 10:46 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 10:52 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 10:53 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 10:53 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 10:56 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 11:02 am (UTC)безуспішномарно намагається знайти ознаки "авторського" суржику*no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 11:05 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 11:45 am (UTC)Зазначу, що загалом я підтримую основну думку автора у тому дописі. Однак хочу поділитися певними міркуваннями. Ото вище - наведена цитата, в якій віддзеркалено і нашу ситуацію з державою, у якій ми живемо, і станом нашої свідомості, у якій то наше буття якось відображено.
Я маю на увазі те, що є такі суспільства, які самі творять свою державу, як інструмент для втілення своїх суспільних прагнень. Державна влада у таких суспільствах справді поставлена на службу людям, вона покликана захищати їхні різноманітні інтереси від зовнішніх посягань та регулювати внутрішні взаємовідносини між громадянами тої держави. Якщо ж державна влада в країні чужа, накинута, то тоді вона не творить із народом тої країни єдиного цілого, тоді вона не захищає його інтересів від зовнішніх посягань і не регулює внутрішніх взаємовідносин так, щоб то було вигідно суспільству загалом.
Один литовський діяч якось сказав: "Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави". Литовці проводять далеко не найбільш жорстку політику серед балтійських пострадянських країн, але використовують свою державу, як інструмент своїх суспільних інтересів. Ось кілька заголовків з газетних повідомлень:
1. У минулому році до Державної інспекції з мови надійшли 4 скарги у зв'язку з невикористанням литовської мови на робочому місці. Під час перевірок на підприємствах Литви в минулому році в цілому було зафіксовано 24 порушення ...
2. Вчителів єврейської школи зобов'яжуть вивчити литовську мову.
3. Пожежних перевіряють на знання литовської мови
4. Поліцейських зобов'язали вивчити литовську мову
5. Російський театр покарали через литовську мову
6. Не володієш литовською - заплати штраф
і т.п.
А які ж наші суспільні інтереси? Чи є вони іншими, ніж у литовців? Не думаю. Своя мова - то свій культурно - інформаційний простір з відповідним величезним економічним сектором. Література і видавництво, включно з доходами від реклами, всеможлива технічна документація, діловодство, шкільна і вища освіта, телерадіопростір і т.д і т.п. Це величезні економічний сектор, величезні гроші, виробничий процес і робочі місця громадян нашої держави, значна частина яких тупо не хоче або й не може того зрозуміти і готова віддати той шмат виробнику і конкуренту із сусідньої держави.
Перефразовуючи литовця, повторю: своя мова - то немов свій ключ до власного житла, свій пін-код доступу до власних коштів у банку, свій ідентифікаційний номер і т.д. Якщо народ якоїсь країни, отримавши свободу, не мав би власної мови, то задля власних інтересів йому її варто було б створити!
Ми ж маємо чудовий спадок - свою мову, але не маємо своєї держави і своєї рідної, нами для наших потреб твореної влади. Відсутність усвідомлення того і є наша основна проблема.
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 12:01 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 12:06 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 12:08 pm (UTC)А бездіяльне усвідомлення цього - шлях до виразки шлунку. У нас не Литва. Давайте використовувати наявні можливості. НМД, пост саме про це.
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 12:11 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 12:51 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 01:26 pm (UTC)перше завдання дотичне до культури, а друге до права. коли хтось намагається їх змішувати, це дійсно трохи бісить.
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 01:41 pm (UTC)Ця держава не є легітимною державою українського народу, тому я б не переймався станом виконання її законів її чиновниками. Первинною має бути мова народу, а потім мова державна, а не навпаки. Навіть, у затасканому прикладі Ізраїлю іврит спочатку відновили мігранти до Палестини початку 20 сторіччя, держава Ізраїль після другої світової тільки зафіксувала актуальний стан речей. Не про мову чиновника треба думати, коли в українців нема звички користуватися продуктом своєю мовою, якщо україномовні версії двомовної періодики не користувалися попитом навіть у Львові (так було, наприклад, з Теленеделею/Телетижнем).
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 01:54 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 02:01 pm (UTC)от тільки самих тільки "освічених" українців завжди буде замало, щоб тримати на плаву україномовні сайти, рекламу, етикетки та інше. більшість населення України споживає інформацію дефолтною мовою і вважає її еталонною. а щоб зробити українську мову дефолтною на комерційних носіях, треба, щоб вона стала такою серед топ-манагерів - людей, які визначають політику компаній.
наприклад, керована діаспорянином Логушем "Крафт Фудз" не тільки має 100% україномовний сайт, а ще й фінансує "Коронацію слова".
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 02:04 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 02:25 pm (UTC)Освічені задають тренд, від неосвічених позитивних трендів не дочекаєтесь. Ми й страждаємо від того, що віддали національну ідею ледве освіченим підстаркуватим ентузиастам на початку 90-х.
Якщо освічений українець до того ж ще й не бідний, тоді не треба буде переконувати маркетологів та адмінів, що потрібна комерційна інформація українською мовою. А якщо він ще й топ-менеджер, то він матиме владний ресурс для просування української.
Якого ефективного просування української мови, культури, ідеї можна чекати від людей, котрі вчиняють справжній срач в мовно-культурній темі через те, що кияни зажралися, бо 3000 грн не вважають високою зарплатою?
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 02:28 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 02:33 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 03:18 pm (UTC)У мене, наприклад, з дитинства було вкрадено мою рідну мову. Без пафосу та перебільшень. Рівень викладання укр.мови та літератури (особливо літератури) у моїй шостинській середній школі №1 Сумської області був таким поганим, що це читається досі. :-) Все було русифіковане, починаючи з дитячого садочку. Говорити укр.мовою почала вже дорослою та після інституту. Такі справи.
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 03:19 pm (UTC)ви правильно кажете, що це стосується насамперед старших поколінь. але коли середовище вже сформувалось, воно починає самовідтворюватись, і еволюційне влиття молодих кадрів "знизу" навряд чи щось суттєво змінить за найближчі десять років. думаю, мусить бути ще й ініціатива "згори". отут і потрібний, як ви пишете, "владний ресурс".
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 03:21 pm (UTC)Так, теж саме сталося з "Новинар". Хоча він був москалєцентричний так само як і "Кореспондент", тільки українською мовою, дуже швидко перестав друкуватися та перейшов онлайн.
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 03:37 pm (UTC)