Неорганізовані тези до Дня української мови
Tuesday, 9 November 2010 12:44 pmЧисленні звернення з проводу Дня української мови знов повторюють хибні, на мій погляд кліше. Знов нібито вибачаються перед іншомовними: «Мета акції - це не принизити достоїнства інших мов чи національних меншин». Це абсолютно зайве речення, бо українофобів в Україні насправді значно менше, ніж може здаватися з інтернету. Кожний вже давно зробив свій вибір і існує у своєму мовному середовищі. Не варто ні перед ким вибачатися за факт свого існування. Також не варто нікого переконувати.
Ось ще: "Не зважаючи на те, що українці становлять більше 70% населення України, державна мова серед жителів країни не настільки популярна". Взагалі, зовсім мені не зрозуміло, до чого тут питання державної мови? Мовне середовище слід створювати самім собі, і ставити державу перед фактом, а не виправдовувати (саме так це і звучить) свою україномовність державною мовною політикою. За совєцьких часів мови народів СРСР здебільшого були затавровані ідеологами як неперспективні, крім литовської, латиської, естонської, грузинської і вірменської. Носії перспективних мов не влаштовували ніяких акцій, а просто вживали мову між собою. А творчі люди цими мовами творили і, потрапляючи на загальносоюзний рівень, не дуже переймалися такими речами, як свій акцент в російській мові.
Якщо хочете, щоб українська мова ніколи не мала шансів відродитися в Україні, скористуйтеся нагодою, днем мови, і підіть воювати з продавщицями, офіціантками та різними клерками, вимагайте від них відповідати вам державною мовою. На мою думку, є значно краща стратегія: підтримуйте своїх. Не лінуйтеся зайвий раз прокоментувати цікавого автора в ЖЖ, підтримати розмову, розвіртуалитися. Коли вас в кав’ярні з десяток, і ви всі розмовляєте українською мовою, це має значно потужніший виховальний ефект на персонал, ніж ваші цитування конституції та остогидлі розповіді про те, що мова в людини, а язик в свині, коли ви тільки один такий на тисячу.
Прикусіть собі язика, коли збираєтеся написати, що не читаєте сучукрліт, бо там матюки. Краще напишіть розгромний, дотепний відгук на твір автора, котрий вам не сподобався. Цим ви самі особисто долучитеся до літературного процесу, а не постачатимете аргументів українофобам перепрофілювати останні книгарні на точки збуту іноземної літератури.
В сучасну цифрову епоху дуже важливо відмітитись в інтернеті, отже, не забувайте клікати на україномовні ресурси, обирати опцію «укр.», якщо дається такий вибір, а не споживайте інформацію за звичкою будь-якою мовою. Тоді адміни сайтів не крапатимуть на мозок власнику, що українська версія не потрібна, бо на ній кліків за день стільки, скільки на російській за секунду. Так само і з товарами: затримайтеся на зайву хвилинку в супермаркеті і купуйте той продукт, на упаковці котрого є змістовний текст українською мовою, а не якесь пусте словосполучення для проформи. І робити це треба не раз на рік, а щоденно. Треба усвідомити, що українофобська політика влади уможливлюється байдужістю до мови населення, і перед усім, населення освіченого. Вам потрібні гроші на мовознавчі дослідження? На новий правопис? Скасувати ПДВ з українських книжок? Найкращим аргументом, цих грошей не давати, і, взагалі, закрити всі мовні інститути, є блог освіченої людини, патріота, де він/вона пише «я щітаю». Дивиться, щоб не простібати мову та країну назавжди.
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 10:46 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 10:52 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:Да!
Date: Thursday, 11 November 2010 08:37 pm (UTC)Re: Да!
From:Re: Да!
From:Re: Да!
From:no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 10:53 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 12:06 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 10:53 am (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 01:26 pm (UTC)перше завдання дотичне до культури, а друге до права. коли хтось намагається їх змішувати, це дійсно трохи бісить.
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:був таким поганим
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 11:45 am (UTC)Зазначу, що загалом я підтримую основну думку автора у тому дописі. Однак хочу поділитися певними міркуваннями. Ото вище - наведена цитата, в якій віддзеркалено і нашу ситуацію з державою, у якій ми живемо, і станом нашої свідомості, у якій то наше буття якось відображено.
Я маю на увазі те, що є такі суспільства, які самі творять свою державу, як інструмент для втілення своїх суспільних прагнень. Державна влада у таких суспільствах справді поставлена на службу людям, вона покликана захищати їхні різноманітні інтереси від зовнішніх посягань та регулювати внутрішні взаємовідносини між громадянами тої держави. Якщо ж державна влада в країні чужа, накинута, то тоді вона не творить із народом тої країни єдиного цілого, тоді вона не захищає його інтересів від зовнішніх посягань і не регулює внутрішніх взаємовідносин так, щоб то було вигідно суспільству загалом.
Один литовський діяч якось сказав: "Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави". Литовці проводять далеко не найбільш жорстку політику серед балтійських пострадянських країн, але використовують свою державу, як інструмент своїх суспільних інтересів. Ось кілька заголовків з газетних повідомлень:
1. У минулому році до Державної інспекції з мови надійшли 4 скарги у зв'язку з невикористанням литовської мови на робочому місці. Під час перевірок на підприємствах Литви в минулому році в цілому було зафіксовано 24 порушення ...
2. Вчителів єврейської школи зобов'яжуть вивчити литовську мову.
3. Пожежних перевіряють на знання литовської мови
4. Поліцейських зобов'язали вивчити литовську мову
5. Російський театр покарали через литовську мову
6. Не володієш литовською - заплати штраф
і т.п.
А які ж наші суспільні інтереси? Чи є вони іншими, ніж у литовців? Не думаю. Своя мова - то свій культурно - інформаційний простір з відповідним величезним економічним сектором. Література і видавництво, включно з доходами від реклами, всеможлива технічна документація, діловодство, шкільна і вища освіта, телерадіопростір і т.д і т.п. Це величезні економічний сектор, величезні гроші, виробничий процес і робочі місця громадян нашої держави, значна частина яких тупо не хоче або й не може того зрозуміти і готова віддати той шмат виробнику і конкуренту із сусідньої держави.
Перефразовуючи литовця, повторю: своя мова - то немов свій ключ до власного житла, свій пін-код доступу до власних коштів у банку, свій ідентифікаційний номер і т.д. Якщо народ якоїсь країни, отримавши свободу, не мав би власної мови, то задля власних інтересів йому її варто було б створити!
Ми ж маємо чудовий спадок - свою мову, але не маємо своєї держави і своєї рідної, нами для наших потреб твореної влади. Відсутність усвідомлення того і є наша основна проблема.
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 12:08 pm (UTC)А бездіяльне усвідомлення цього - шлях до виразки шлунку. У нас не Литва. Давайте використовувати наявні можливості. НМД, пост саме про це.
(no subject)
From:no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 06:24 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 01:54 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 02:33 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 02:01 pm (UTC)от тільки самих тільки "освічених" українців завжди буде замало, щоб тримати на плаву україномовні сайти, рекламу, етикетки та інше. більшість населення України споживає інформацію дефолтною мовою і вважає її еталонною. а щоб зробити українську мову дефолтною на комерційних носіях, треба, щоб вона стала такою серед топ-манагерів - людей, які визначають політику компаній.
наприклад, керована діаспорянином Логушем "Крафт Фудз" не тільки має 100% україномовний сайт, а ще й фінансує "Коронацію слова".
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 02:25 pm (UTC)Освічені задають тренд, від неосвічених позитивних трендів не дочекаєтесь. Ми й страждаємо від того, що віддали національну ідею ледве освіченим підстаркуватим ентузиастам на початку 90-х.
Якщо освічений українець до того ж ще й не бідний, тоді не треба буде переконувати маркетологів та адмінів, що потрібна комерційна інформація українською мовою. А якщо він ще й топ-менеджер, то він матиме владний ресурс для просування української.
Якого ефективного просування української мови, культури, ідеї можна чекати від людей, котрі вчиняють справжній срач в мовно-культурній темі через те, що кияни зажралися, бо 3000 грн не вважають високою зарплатою?
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 05:07 pm (UTC)До речі, з персоналом у кав'ярнях ще дуже довго доведеться працювати. Ліричний відступ: у неділю випадково потрапила на презентацію книги Коробчука у прикольній ресторації Диван festrestdivan.com.ua (до речі, немає української версії сайту))). Зібралося повно цікавих людей, зрозуміло, якою мовою переважно говорили. На офіціантів це жодним чином не впливало і навпаки - вони постійно перепитували, наче не розуміючи, що їх просять. Але кафе Диван - відкриття сезону!!! Там постійно концерти і презентації книг персонажів ЖЖ-тусовки, україномовний осередок, якого так не вистачало. Щоправда, по інерції туди ще заходять відвідувачі попереднього закладу зовсім іншого спрямування. Сподіваюся,офіціантів буде виховано з часом. Головне, що вже є де виховувати)))
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 06:05 pm (UTC)До речі, про персонал. Два чи три тижні тому у КофеХаузі на Констянтинівській мені офіціантка не тільки відповідала українською, але навіть і пам"ятала, коли сама підходила питати, чи сподобалося, чи ще щось принести і т.д.
два цікавих тексти до дня української мови
Date: Tuesday, 9 November 2010 08:16 pm (UTC)no subject
Date: Wednesday, 10 November 2010 12:27 am (UTC)До війни євреї в Східній Європі вживали ідіш, в тому числі і в Україні. Але після війни чомусь євреї різко забули ідіш, почали користуватись російською мовою, ніби по команді зі сторони. Не секрет, що євреї того часу становили кістяк інтелігенції - лікарі, артисти, письменники, інженери. Дивуватися нічому - вони розумні люди, завжди займаються лише тими справами, які би не заставляли вкорінюватись. Виникла якась загроза життю, взяв під паху скрипку, і починаєш нове життя в іншій країні. Так от, ці ж євреї і були каталізаторами русифікації. Скажімо, якийсь хлопака сільського походження, що вивчився на інженера, на заводі автоматично перейде на російську мову, бо його начальник шпрехає по-російськи. Режисер-єврей, значить оператор також буде говорити на російській мові. А далі пішло і поїхало. Якщо хтось в сім'ї російськомовний, то всі решта члени сімї перейдуть на "могучий". Штепсель і Тарапунька, Кролики, 9 Квартал, дует ім Чехова - придурок завжди буде говорити на українській мові. У фільмах якщо є роль жмота, зрадника - він українець. Говорити по українськи стало не модно, бо цією мовою не говорить еліта, кістяк якої з повоєнних часів так і не змінився - єврейський. Це не є прояв антисемітизму, це просто спостереження. Скажіть, ви колись в своєму житті бачили єврея, який би в побуті, в сім'ї спілкувався українською? Я таких не бачив!
А наша українська інтелігенція не спромоглася на якийсь спротив цьому стану речей. Зрозуміло, почала би та інтелігенція щось в'якати, то би не отримувала премій, вилітала би зі Спілки Письменників, не отримувала би якісь копійки на зйомку фільмів. Повна аналогія з Мелом Гібсоном...
no subject
Date: Wednesday, 10 November 2010 05:18 am (UTC)А Ви не припускаєтеся думки, що євреї теж перейшли на російську зовсім не добровільно?
Все ж таки, євреїв значно менше ніж українців, і на відміну від українців вони живуть не в одному реґіоні - а розкидані по усій Європі - тож вони значно більше залежні від мови, якою розмовляє більшість населення. До того ж, після війни єврейский народ був сильно ослаблений голокостом, і не міг гнути якусь свою мовну політику.
Який сенс їм було розмовляти на ідіш, якщо 95% їхнього тодішнього оточення його не розуміло? IMHO Русифікація євреїв була така ж вимушена, як і в інших малих народів СРСР.
А можете навести якийсь конкретний приклад?
А коли це взагалі українаська мова була "модною" і еліта розмовляла нею? Такий стан речей існує ще з минулих сторіч, і я, чесно кажучи, сумніваюся, що євреї мають якесь відношення до цього.
Це банальний антисемітизм. Перекладати усю провину на голову євреїв - це вже стара традиція.
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:В тій самій Новоросії
From:Re: В тій самій Новоросії
From:Re: В тій самій Новоросії
From:Re: В тій самій Новоросії
From:Розгрібаючи пошту... так шо даруйте за паузу :-)
From:Re: Розгрібаючи пошту... так шо даруйте за паузу :-)
From:Re: Розгрібаючи пошту... так шо даруйте за паузу :-)
From:Re: Розгрібаючи пошту... так шо даруйте за паузу :-)
From:No title
Date: Wednesday, 10 November 2010 01:10 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 11 November 2010 09:01 pm (UTC)Взагалі якось дивно - здавалося б такі очевидні для себе речі, а хтось їх може не розуміти. Може справді у поколіннях справа, хз. Хоча й з однолітками на такі здавалося б очевидні теми трапляється розмовляти :-(
http://otar.livejournal.com/834711.html?thread=20200855#t20200855
no subject
Date: Thursday, 11 November 2010 09:56 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Sunday, 14 November 2010 11:16 pm (UTC)У розвиток теми пропоную визнати декілька простих фактів:
1)ми перебуваємо у мовному та культурному гетто, та маємо дуже характерну психологію мешканців гетто (в основі якої - чіткий поділ світу на "своїх-чужих" саме за фактом приналежності/неприналежності до нашого гетто);
2)цей стан прикрий, але він в жодному разі не є вироком;
3)оскільки наше гетто досить чисельне, та на відміну від решти населення довкола нас,є досить сильно мотивованим та "ідеологічним", за умови активної,навіть агресивної, позиції та організованості ми цілком спроможні за історично короткий час розширити кордони свого гетто аж до юридичних кордонів держави, а кількість мешканців гетто - до більшої частини (хоч і не до 100%)населення країни;
4) після виконання нами цієї задачі наше гетто зникне, і доведеться жити та позиціонувати себе у суспільстві зовсім по іншому. Не факт, що всім нам буде комфортно у нових реаліях - гетто має свої переваги, та має властивість "засмоктувати". Але до вирішення вказаної проблеми ще так далеко, що годі цим перейматись. А от перші кроки з розширення кордонів нашого гетто у суспільстві автор, на мою думку,визначив дуже вдало.
no subject
Date: Tuesday, 16 November 2010 06:25 am (UTC)(no subject)
From:До речі про мореходів :-)
Date: Friday, 19 November 2010 09:40 am (UTC)Re: До речі про мореходів :-)
Date: Sunday, 21 November 2010 12:34 pm (UTC)Розгрібаючи пошту... так шо даруйте за паузу :-)
From:Re: Розгрібаючи пошту... так шо даруйте за паузу :-)
From:Re: Розгрібаючи пошту... так шо даруйте за паузу :-)
From:гарний пост!
Date: Friday, 8 April 2011 12:10 pm (UTC)до речі, кілька ідей були для мене новими.
Re: гарний пост!
Date: Friday, 8 April 2011 12:25 pm (UTC)А цікаво, які саме ідеї виявилися новими.
Re: гарний пост!
From:Re: гарний пост!
From:Re: гарний пост!
From:Re: гарний пост!
From:Re: гарний пост!
From:no subject
Date: Friday, 9 November 2012 09:41 am (UTC)