Про класову свідомість

[kerbasi]

Я з самого початку подій, пов"язаних з ухваленням податкового кодексу, висловився, що не підтримуватиму вимог фізичних осіб - підприємців. бо їхні економічні інтереси не співпадають з моїми, а інших вимог вони й не висувають або висувають лише для проформи, щоб сподобатися більш широкому загалиу, ніж їхнє середовище. Ба більше, вони не мають ніяких вимог, крім повернення status quo, яке мене зовсім не влаштовує. І ще більше - вони в принципі не мають ніяких організаційних форм, щоб якось з ними можна було б вести діалог, щось запропонувати, може, знайти спільну позицію. А ця спільна позиція важлива, бо я, в принципі, не маю нічого проти самих ФОПів, але мене абсолютно не влаштовує податкова система та всі оборудки, котрі уможливлюються податковими пільгами для ФОПів. 

Цікаво, що в дискусіях мене одночасно звинуватили у "противсіхізмі" і одночасно у  "БЮТофілії"! А згодом я подібні дискусії читав і під іншими дописами у ЖЖ. Ось це і є індикатором того, наскільки далеко сягнула політична, ідейна порожнеча українського суспільства. Навіть затяті противники плутаються, що відповідає їхнім переконанням, а що - ні. 

Всі ці люди дивляться зі свого кута, але чомусь не можуть зрозуміти, що є й інші кути, де існує зовсім інший набір причин і наслідків. Взагалі, нічого не буває однозначним. Комусь стало погано через Юльчини рішення на посту прем"єра,а комусь навпаки - і корупція тут ні до чого. В економіці завжди від будь-якого рішення хтось отримує зиск. а хтось несе збитки. Мудрість вищого керівництва у балансуванні інтересів та обиранні пріоритетів. Так само і стосовно підприємців. Їм погано через скасування їхнього статуса, а в когось вони тепер відбирають заробіток через можливості більшого цінового маневру завдяки пільгам, уможливленню "отимізаційних" схем для зовсім не малого бізнесу та викривлення ролей на ринку праці, коли фактично найманого фахівця змушують реєструватися підприємцем, щоб заощадити на відрахуваннях та можливості за одну хвилину звільнити без формальностей і соціальних виплат.

Правлячий режим, звісно, потворний, але чому я маю через це підтримувати тих, чиї класові інтереси протилежні моїм? Щоб у разі перемоги отримати ще один режим, котрий не рахуватиметься зі мною і волати, що мене знов підманули-кинули? Ми любимо Україну, вживаємо мову, не любимо владу, але все ж таки належимо до різних соціальних станів, шарів та прошарків. І крім інтересів політичних, культурних, естетичних, ніхто не скасовував важливості інтересів економічних, котрі в нас можуть бути різними. Чомусь це не доходить до багатьох  інтернетних мудрагелів. І не тільки до інтернетних. Різні інтереси мали б адресуватися політичними партіями, але останні як залишалися лідерськими групами с єдиною причиною існування - за-для проходження до рад різних рівнів представників бізнесової та політичної "иліти", так і залишаються такими. 

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Повертайтеся на Батьківщину, розвіртуалимось, познайомимось, і я Вам покажу, що конкретно продукує "офісний планктон" в образі моєї особи та моїх колег.

Взагалі, мені почало здаватися, що Ви шукаєте сварки. Якась конфронтаційна тональність з"явилася. Так на що воно Вам? Розфренд - це ж лише на кнопку натиснути, і нічого Вас не дратуватиме у френд-стрічці.

[terryshnaucer.livejournal.com]

Та ні! Зовсім ні. Ваш журнал один з найкращих в українському ЖЖ, справді.
Я пізно вечером писав, то забув написати основну думку мого допису.
В східній міфології є цікаве зображення змії, яка пожирає себе зі сторони хвоста. Так от це зображдення дуже чітко дає пояснення про цю ситуацію в країні. Голова змії - уряд, економісти, ІТП - погано працюють. Далі по тілу змії знаходяться люди, які колись працювали на тих заводах, які загнулися і так і не ожили. Ті люди перебігли в стан заробітчанства/малого бізнесу. І ось голова цієї змії починає гризти свій хвіст, тобто людей, які були змушені податися на вільні хліби через те, що голова потвори погано думає.
Україна не використовує основне своє багатство - дешеву робочу силу. А тих місць ІТП по західних зразках почали займатись циганським бізнесом ( дай погадаю, красавица!), тобто продають якісь неконкретні послуги, замість того, щоб піднімати з руїн виробництво, використовуючи дешеву робочу силу. Я розумію, ще не всі такі бізнеси займаються віртуальною працею, алеж і практичних результатів так і немає. Як стояли розбомбленими тернопільські заводи Оріон, Ватра, комбайновий - так і стоять. А кваліфіковані працівники тепер продають на базарах. Ось реальний результат!
І звинувачувати "спрощенців" в жадності з приводу нового ПК просто недалекоглядно, бо вони є результатом того, що ІТП внових умовах виявились нездатними, не готовими до нових умов. Працювали би виробництва - не було би такої великої кількості "спрощенців". Така моя думка, яку і хочу донести.
Саме в цьому різниця, скажімо, у американських офасних планктонщиків - вони створюють нові ідеї, продукти, виробництво яких розміщують в країнах, де низька вартість праці - Китай, В'єтнам і т.п.

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую за добрі слова!
В нас все брутальніше за східну філософію.
Ми вже 20 років живемо за дикою ринковою економікою. Ті люди, хто був фахівцем і втратив роботу, тоді мали 35-60 років, тепер їм 55 -80. Розумієте? Теперішні підприємці це вже інша генерацію. Я не дуже високо оцінюю якість цих людських ресурсів.
Я нічого не маю проти "спрощенців". Це добре, що вони бодай запізно і неорганізовано, але все ж таки спробували відстояти свої права. До речі, Ви читаєте щоденник Білозерської? Раджу! Особливо дописи до цієї теми.
http://bilozerska.livejournal.com/
Проблема у тому, що на 10 спрощенців тільки 1 є дійсно підприємцем, а решта це приховані наймані працівники та різні податкові "оптимізатори". Тобто з 4 млн спрщенців лише десь півмільйони реальні підприємці. Ось цю систему варто поламати, бо вона краде добробут в самих чесних спрощенців, в середнього класу, в пенсіонерів. На жаль, протестанти вийшли з вимогами не реформації, а збереження існуючого. Тому мені з ними не по дорозі.
З іншого боку, від цієї влади взагалі марно чекати чогось розумного.
Стосовно створення нових продуктів в Китаї та ін., так це вже має місце і в Україні. Тепер навіть модно робити бізнес у Лаосі, В"єтнамі... І наймати іноземців на залишки бізнесу, що ще жевріють тут. На сході України це вже добрий тон мати чорношкірих працівників. А що робити? 20 років бардаку! Робітників вже просто фізично нема!
Та що там Лаос, українські бізнесмени вже давно виробляють ширпотреб в Європі. Той самий одяг, взуття, меблі виробляються в Італії українськими руками на підприємствах, що насправді належать українцям. Якось воно так виходить, що українець сумлінно працює тільки за кордоном. І розумно вкладає гроші тільки за кордоном. І розумно витрачає їх за кордоном.

[terryshnaucer.livejournal.com]

...на 10 спрощенців тільки 1 є дійсно підприємцем, а решта це приховані наймані працівники та різні податкові "оптимізатори". Тобто з 4 млн спрщенців лише десь півмільйони реальні підприємці... Тут фарби трохи згущені. Можливо, в Києві так є, але не в провінції. Знаю точно по своїх знайомих, які і живуть в провінції.
А на рахунок українського бізнесу закордоном - то це ще один тривожний дзвоник для урядовців - мало того, що людський ресурс вивтікує закордон, то ще й бізнес туди котиться. Але наш уряд, як білий піт-буль - глухий від народження, на свистки і гудки не відкликається. Якщо така картина втечі бізнесу закордон при наявності дешевої робочої сили дійсно має місце - значить податковий клімат вкрай поганий. В поганих життєвих умовах народжуються мутанти, не тільки в середовищі спрощенців...

[kerbasi.livejournal.com]

Стосовно "сгущених фарб". Був би радий, якби помилявся. Втім, це явище розповсюджене не тільки у Києві. Може, дещо пропорція інша у невеликих містечках заходу України, але вже у Львові "оптимізації" не менше за схід та Київ. А якщо ще врахувати схеми по "обіленню" товару у "контрабасі", то картина стане ще гіршою. Невже Ви думаєте, що хтось з владної еліти опікується "спрощенцями"? Їх так довго не прикривали тому і тільки тому, що під них зручно маскувати ухилення від сплати податків в будь-якій формі, відмивання грошей та контрабанду. Інших причин нема.
До речі, поведінка уряду - це ще один прикрий приклад демагогії. Яке пояснення вкинули суспільству, і навіть дехто з просунутих блогерів це проковтнув? А те, що МВФ вимагав скасування "спрощенців". МВФ вимагав унеможливити ухилення від сплати податків, а не скасувати статус "спрощенця", як такий. Цілком у кремлівському дусі нам вкинули антизахідний мислевірус, і, на жаль, успішно.

[terryshnaucer.livejournal.com]

Все це правда, але це є наслідком, а причиною є надвисокі податки. Банальний приклад - мені приходиться купувати одяш і взуття в Штатах для своїх дітей, бо ціни в Україні в дава рази як мінімум вищі при нижчій якості. Якщо я думаю, чи купувати собі джинси за 20 дол, бо можу їх знайти за 12-16 дол. А ті ж джинси в Україні будуть коштувати значно дорожче. Те саме стосується всього - комп'ютери, автотехніка, наваіть їжа. Складається враження, що в Україні знайшли великі поклади нафти чи родовища алмазів. Такі високі ціни - наслідок великого податкового тиску. Звідси і "контрабас". Тему контрабанди я добре знаю, бо свого часу я возив з Польщі до України сало, якае мало більш як двохкратну різницю. Всі ці приклади - прямий доказ антидержавної фіскальної політики в країні. Щось нового в цій темі сказати неможливо, все ясно в ній. Треба просто змінити фіскальну політику, причому радикально в сторону зменшення. І результат не забареться. Але нині цього нікому не потрібно, жодному лідеру, жодній пратії, які насправді займаються демагогією. А крайніми залишаються прості люди, які ледве зводять кінці з кінцями і боряться із завищеними цінами.

[kerbasi.livejournal.com]

До речі, Тарасе, зверніть увагу на коментарі до моїх дописів на цю тему. Підприємці, що дійсно створюють вартість зі мною погоджуються. Бо вони знають, що їм краще платити пллдатки та мати нормальний бізнес, ніж за цієї системи доплачувати "корупційний" податок. Та ще вони знають, що цю систему створили не для них, а для "оптимізаторів". Вони тільки для проформи, приводу, щоб електорату імітувати піклування про самозайнятість соціально незахищених. З нормальної системи більшість з них вже давно створили б свої фірми, сплачували б податки європейського рівня, тобто номінально вищі за ніші, і при тому б богатіли, а в Україні вони нібито пільговики, але не можуть відірватися від злиднів.