Про мікропрозу в макропрозі

[kerbasi]

Я цього року не дуже багато читав. Крім надрукованого у «Кур’єрі  Кривбасу», решту можна порахувати на пальцях однієї долоні. І щось почало в мене з’являтися відчуття, що небагато мені на даному етапі мого життя може дати художня література. Особливо її «великі» форми. От, згадуючи давно прочитане, наприклад, з «Депеш мод» Жадана найсильніший образ – це образ равлика, що повзе на Захід. А «Польові дослідження…» Забужко варто було читати заради однієї фрази, кинутої персонажем другого ряду: «Бажання вирватися – іще не свобода». Та й, може, ще яскравий пасаж про мову (це коли поетеса читала свої вірші перед іноземною аудиторією):

"Мова, дарма що незрозуміла, на очах публіки стяглася довкола тебе в прозору, мінливо-ряхтючу, немов із рідкого шкла виплавлювану, кулю, всередині якої, це вони бачили, чинилась якась ворожба: щось жило, пульсувало, випростувалось, розверзалось провалами, набігало, вогнями – й знов затуманювалось, як і належить шклу од за близького дихання, ти відчитала – оповита, просвітліла й захищена, оттоді-то було й втямити, що дім твій – мова, яку до пуття хіба ще скількасот душ на цілім світі й знає, - завжди при тобі , як у равлика, й іншого , непересувного дому не судилось тобі"…

Якби це належним чином літературно відредагувати «до пуття», вичистити від регіональних, діаспорних та діахронних нашарувань, то можна було б і на пам'ять цей фрагмент вчити, як за часів СРСР на російській мові вчили тургенівське «ти одін мнє поддєржка і опора – о, велікій, могучій, правдівий і свободний русскій язик».  

Чому в нашій літературі не набуває популярності flash-prose? Мікропроза, на мою думку, має велику перспективу в епоху, коли читають мало, неуважно (в метро, черзі, на ескалаторі і т.д.) часу на читання бракує, на оселі з окремим кабінетом-бібліотекою заробляють тільки ті, хто читати не вміє, або вміє, втім, коли заробить, то вже для читання не те що окуляри, а вже й бінокль чи телескоп не допоможуть.

Якщо ж впровадити в літературне виробництво технологію, запропоновану ще 90 років тому Маяковським для поетів:

Поэзия — та же добыча радия.
В грамм добыча, в год труды.
Изводишь единого слова ради
Тысячи тонн словесной руды.

- тоді й залишатиметься на суд читача тільки наймайстерніше висловлена квінтесенція таланту автора та його/її світогляду, життєвого досвіду й інтелектуального виднокраю.

І література нічого не втратить, бо все одно з 200-800 сторінкового фоліанту вартість мають 500 -1500 слів, як і в мікропрозі.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! І мікропроза і макропроза мають свої ніші. Взагалі, я тепер дотримуюся правила не читати через силу. Якщо не вдається зануритися так, що навіть потім не знаєш, якою мовою читав, скільки сторінок, скільки часу, то й не треба...

[100eva.livejournal.com]

Я теж не ведусь модою, і мені зовсім не соромно не знати книги, яку обговорюють усі. "Мої" книги якось приходять до мене самі)

[100eva.livejournal.com]

Дякую за зафренд. Здивована, відверто кажучи. Я дуже уважно прочитала ваш профіль, ваші записи. Такий серйозний, строгий, сильний чоловік. Вас хочеться поважати, любити, підтримувати і оберігати при потребі (і це людське, а не тільки жіноче бажання). Але ніколи б не подумала, що можу бути вам цікавою. Приємно) Мабуть, пора вже мені повертатись до читання текстів на реально-життєві теми, а не тільки виснути у власних, обмежених відчуттях. "Моє" прийшло до мене само:)

[kerbasi.livejournal.com]

мабуть, люди дуже ретельно приховують свої позитивні бажання стосовно мене :-) Хоча не можу поскаржитися, що мені не щастить на хороших людей.

Мій профіль дуже загострений, щоб одразу різним фанатикам було ясно, що мене не варто у чомусь переконувати. Правда, цей профіль часто відлякує й пристойних людей.

З Вашого щоденнику я мав можливість поки що подивитися тільки на кілька записів. Чому б не зафрендити, тим більш, що виявилася спільність підходів до читання.

Насправді, ми така мала культурна меншість (ми - українці, що мислять і відчувають, і не женуться за різними бздурами), що інколи здається, що якщо всі взаємно зафрендяться, то вийде не більше ніж тисяча тисячників :-(

[100eva.livejournal.com]

Головне - знайти одне одного, щоб створити біля себе те, що хочеш бачити, чути, говорити. І нехай буде тисяча, але сильна.
Щонеділі я блукаю ф-стрічками у пошуках нових цікавих людей. Мені бракує останнім часом.

[kerbasi.livejournal.com]

В мене таке коло переважно тільки у ЖЖ й існує. У реалі я займаюся настільки далекими від мене справжнього речами, що й відповідне коло спілкування обмежується лише робочими годинами.
Інколи розвіртуалюємося з ЖЖ-френдами, але це проблематично, як з киянами (важко домовитися у великому місті), так і з жителями інших міст (я багато подорожую, але розклад зазвичай такий, що не до розвіртуалень). Отже, слава ЖЖ! :-)

[100eva.livejournal.com]

Дуже подібно!:)
Це зовсім інший світ для мене, і я люблю в ньому бути.