Будувати паралельний світ

[kerbasi]

Шкляра я не читав, але вірю, що його «Залишенець» може бути достатньо сильним твором, щоб заслуговувати на Шевченківську премію. Також припускаю, що чимало людей можуть знайти у романі, на що образитися. У світі, взагалі, постійно хтось ображається на мистців. Інколи навіть закликають до вбивства і релігійний вирок виносять. Якби не було мистців, готових до наслідків, що викликає їхня творчість, то світова культура не налічувала б нічого, крім гімнів самодержцям.  

З іншого боку, за даних обставин, коли країною керують різні вЫсокоповажності, котрим у кращому разі ця країна незрозуміла, а у гіршому – ворожа, українському письменнику номінуватися на державну нагороду це якось неоковирно виходить. В своєму інтерв’ю Шкляр емоційно відповів на запитання, чи не вичерпала себе Шевченківська премія, що, мавляв, ви що, Валуєвську хочете. Так власне Шевченківська з рук держави вЫсокоповажностей і є Валуєвськоюю премією! В історії чимало прикладів, коли речі та явища носять невідповідні назви.

Я вже неодноразово наголошував, що українцям треба створювати свій паралельний світ. Якщо цього світу колись стане багато, то можна буде на ньому побудувати й державу. Одна з причин, чому перехід від комунізму до вільного життя вдався прибалтам, чехам, полякам, і не вдався українцям, росіянам, білорусам, саме й полягає у тому, що в перших існували паралельні офіційним еліти, а в других – ні. От час створювати паралельні еліти.

Ось трохи арифметики. Шкляр має отримати 260000 грн. Це якби 260 осіб скинулися по 1000 грн. Ще потрібна винагорода журі. Хай їх буде десятеро. Не знаю, скільки їм потрібно, тисяч десять вистачить? Тоді ще потрібні 100000. Тобто всього 360000. Це означає або 360 осіб по тисячі, або ті ж самі початкові 260 по 1385 гривень.

Ясно, що з першого року 260 фундаторів премії не знайдеться. Хай буде хоча б десятеро. Якщо скинутися по тисячі на премію і по тисячі на журі, котре хай буде не більше п’яти осіб, то вийде 10000 грн премія, і по 2000 грн. кожному члену журі. За три-чотири роки, гадаю, при належному інформуванні можна довести число фундаторів і до сотні, а то й більше. Можна не реєструвати ніяких структур, гроші передати безпосередньо в руки переможцеві та членам журі або перевести на особисті  рахунки. Якщо людина вирішить сплатити податок  «не нашій» Україні, тоді хай почаклує на платіжне доручення, щоб на вЫсокоповажностей напала гикавка не менше, ніж на кілька годин,  і саме під час публічного виступу.

Я свідомий того, що до таких ініціатив українська громадськість наразі не готова, але вЫсокоповажності своїм тиском та приниженням українців сприятимуть розкриттю свідомості.

До речі, ця паралельна премія стала б і своєрідним майновим цензом для будівничих паралельної України. На початку шляху це необхідно, щоб позбутися пустобрехів.

PS: цей пост ідейно пов’язаний з паралельним державотворенням МШФ  Киянин. Тільки, на мою думку, паралельному державотворенню має передувати процес кристалізації українсько-свідомого суспільства навколо менш масштабних завдань.  

PPS: до речі, коли набував популярності відомий сайт рагу.лі я кільком жежешним френдам запропонував приблизно таке. На що нам звертати увагу на бидло-иліту? Ми і є справжня еліта України! Що, ми не зможемо регулярно збиратися на якісь тусовки, а потім розпіарювати один одного та всіх разом у блогах та інших ресурсах (особливо, враховуючи, що серед нас чимало журналістів, зокрема інтернетних журналістів)? Тоді це не було сприйнято. Може, тепер вже ближче до розуміння?

 

Comments

[sparrow-hawk.livejournal.com]

так

звісно, проблеми є

щодо журі, можна сформувати його з авторитетних українських блогерів, які мають дотичність до культури, Гігз, приміром, Цитрусова, Тітка-Вітка, Стронговський... ще пару імен можна додати. ми їх всі знаємо. бо українська блогосфера зараз - це і є нові свідомі активні громадяни. ті, хто не в неті, хто черпає "новини" з інтерів, хто голосує за яника - ну з ними все ясно.

всі, хто належить до "нової хвилі" мають в Україні нет, мають блог - це практично аксіома, це необхідний атрибут сучасного життя

так що між "нові українці, яки хочуть жити по новому а не в урср" та "українські інтеренет-користувачі, блогери" можна поставити знак рівності

тож ми можемо спиратися на наші власні авторитети. якщо вони для когось незнайомі - тми гірше для цих "когось" - пацани, ви відстали від потягу життя

щодо організаційних проблем "мережевої спільноти", "анклава" чи "віртальної держави" як не назви - дуже раджу читати роман Ніла Стівенсона The Diamond Age - українського перекладу немає, якщо не помиляюся, є російський


там дуже цікава і, на мій погляд, доволі дієздатна модель зображена

[kerbasi.livejournal.com]

Славінська, Пані Груня, Мармулетка, Зззульфія і т.д.
Це якщо не називати письменників, котрі є зацікавленою стороною.

І з рештою - згодний!

[kerbasi.livejournal.com]

Я перелічив літературних критиків та додав ще двох креативних крітикес не з галузі літератури. Я ж не туди, не сюди. ))
А якщо серйозно, то я останнім часом, і скоріш за все цей період охоплюватиме весь цей рік, дуже мало читаю.