Будувати паралельний світ

[kerbasi]

Шкляра я не читав, але вірю, що його «Залишенець» може бути достатньо сильним твором, щоб заслуговувати на Шевченківську премію. Також припускаю, що чимало людей можуть знайти у романі, на що образитися. У світі, взагалі, постійно хтось ображається на мистців. Інколи навіть закликають до вбивства і релігійний вирок виносять. Якби не було мистців, готових до наслідків, що викликає їхня творчість, то світова культура не налічувала б нічого, крім гімнів самодержцям.  

З іншого боку, за даних обставин, коли країною керують різні вЫсокоповажності, котрим у кращому разі ця країна незрозуміла, а у гіршому – ворожа, українському письменнику номінуватися на державну нагороду це якось неоковирно виходить. В своєму інтерв’ю Шкляр емоційно відповів на запитання, чи не вичерпала себе Шевченківська премія, що, мавляв, ви що, Валуєвську хочете. Так власне Шевченківська з рук держави вЫсокоповажностей і є Валуєвськоюю премією! В історії чимало прикладів, коли речі та явища носять невідповідні назви.

Я вже неодноразово наголошував, що українцям треба створювати свій паралельний світ. Якщо цього світу колись стане багато, то можна буде на ньому побудувати й державу. Одна з причин, чому перехід від комунізму до вільного життя вдався прибалтам, чехам, полякам, і не вдався українцям, росіянам, білорусам, саме й полягає у тому, що в перших існували паралельні офіційним еліти, а в других – ні. От час створювати паралельні еліти.

Ось трохи арифметики. Шкляр має отримати 260000 грн. Це якби 260 осіб скинулися по 1000 грн. Ще потрібна винагорода журі. Хай їх буде десятеро. Не знаю, скільки їм потрібно, тисяч десять вистачить? Тоді ще потрібні 100000. Тобто всього 360000. Це означає або 360 осіб по тисячі, або ті ж самі початкові 260 по 1385 гривень.

Ясно, що з першого року 260 фундаторів премії не знайдеться. Хай буде хоча б десятеро. Якщо скинутися по тисячі на премію і по тисячі на журі, котре хай буде не більше п’яти осіб, то вийде 10000 грн премія, і по 2000 грн. кожному члену журі. За три-чотири роки, гадаю, при належному інформуванні можна довести число фундаторів і до сотні, а то й більше. Можна не реєструвати ніяких структур, гроші передати безпосередньо в руки переможцеві та членам журі або перевести на особисті  рахунки. Якщо людина вирішить сплатити податок  «не нашій» Україні, тоді хай почаклує на платіжне доручення, щоб на вЫсокоповажностей напала гикавка не менше, ніж на кілька годин,  і саме під час публічного виступу.

Я свідомий того, що до таких ініціатив українська громадськість наразі не готова, але вЫсокоповажності своїм тиском та приниженням українців сприятимуть розкриттю свідомості.

До речі, ця паралельна премія стала б і своєрідним майновим цензом для будівничих паралельної України. На початку шляху це необхідно, щоб позбутися пустобрехів.

PS: цей пост ідейно пов’язаний з паралельним державотворенням МШФ  Киянин. Тільки, на мою думку, паралельному державотворенню має передувати процес кристалізації українсько-свідомого суспільства навколо менш масштабних завдань.  

PPS: до речі, коли набував популярності відомий сайт рагу.лі я кільком жежешним френдам запропонував приблизно таке. На що нам звертати увагу на бидло-иліту? Ми і є справжня еліта України! Що, ми не зможемо регулярно збиратися на якісь тусовки, а потім розпіарювати один одного та всіх разом у блогах та інших ресурсах (особливо, враховуючи, що серед нас чимало журналістів, зокрема інтернетних журналістів)? Тоді це не було сприйнято. Може, тепер вже ближче до розуміння?

 

Comments

[sparrow-hawk.livejournal.com]

слушно


особливо про рагулі

бо, справді, якщо тільки висміювати і не давати нічого свого, як альтернативи - діла не буде

французські недорізані арісто, кепкуючи над пролетарським стилем ненавистних санкюлотів, просували власний епатуючий і вражаючий стиль "інкруаябль"

[kerbasi.livejournal.com]

Мабуть, нам нігілістичний період обстьобування всього недолугого також був потрібний, але він, НМД, затягнувся.

[dubchack.livejournal.com]

о да, в нас уже цілий напрямок псевдокультурний сформувався - "висміюй це і не давай нічого свого!"
псевдокультурний напрямок псевдокультурних людей. "і більше, бачиться, нічого".

[nehrebeckyj.livejournal.com]

У мене давно крутиться в голові фантасмагорична ідея паралельної, незалежної від держави грошової системи. Щоб ми могли купляти одне в одного, а вЫсокоповажній державі з того - болт. Щось думав у цьому напрямку Ігор Каганець, навіть започаткував "бори", але, здається, це згасло. Думаю, відштовхуватися треба від маси с/г продукції, яку може виставити на ринок реальний український виробник.
А щодо Рагулів... Спочатку було смішно, а тепер... Я вже писав на цю тему - світлі, не найдурніші голови присвячують час вивченню та обговоренню життя мандивошок.

[kerbasi.livejournal.com]

На разі, грошова система, незалежна - це веб-мані. Обіг ними дуже важко опадаткувати. Десь у цьому напрямку, мабуть, треба думати, бо готівковий чи безготівковий обіг на території країни влада не дозволить і легко знищить.
Але для автономної економіки потрібно викристалезоване українсько-свідоме суспільство. Інакше всі проекти будуть утопічними. А починати можна з малого: з альтернативних богемних тусовок, з альтерантивних премій і т.д.

[ollko.livejournal.com]

та ну, альтернативні премії? здавати гроші? це ж утопія. в нас не бракує заможних людей, які люблять покричати про свою любов до неньки, але не дадуть ні тисячі. ну, а прості люди, бачучи це, не дадуть ні гривні. у львові шостий (здається) рік споруджують пам'ятник бандері. і це при тому що місто вважають бандерівським, а в обласній раді не було комуністів чи регіоналів - одні патрійоти. і шо? десь підозрюю, шо так само буде зі збором коштів на екранізацію "чорного ворона". тобто - ніяк.

[kerbasi.livejournal.com]

Я брав участь в акціях, де люди здавали гроші. Все було гаразд. Все залежить від референтно групи.

[dibrov-s.livejournal.com]

Кошти на цей пам'ятник потрохи збираються вже років двадцять.

[liniyka.livejournal.com]

Не вірю в 100, тим паче 260 фундаторів, але історія демонструє, що вистачає й одного. Бажано, щоб це була людина з нечистим сумлінням як от Нобель чи Пулітцер, - і тоді виникне більш потужна премія, ніж державна))) Бажано, щоб цей фундатор був не з інтелігенції, а "стремящійся", бо Борджіа і Людвіги перевелися, а промисловці накшталт Гуеля рулять!
Але головне - ідея, вона прикольна, от її б до вуха такого українського Гуеля-Нобеля!

Дійсно, самокритику та самоіронію час уже прикручувати. Конкретно до справ - давайте збиратися!

[kerbasi.livejournal.com]

Цікава думка! Під незвичайним кутом зору :) Так, нам потрібен "наш сукін син" :)

[lvivil.livejournal.com]

<чому перехід від комунізму до вільного життя вдався прибалтам, чехам, полякам...> - до речі і між іншим. А чому Ви вважаєте, що такий перехід вдався, наприклад, прибалтам? Точніше кажучи, що є критерієм вдалості, мірою успішності переходу? І тоді вже - що є причиною? Так от, відносно балтійських країн з колишнього СРСР (термін "прибалтика" в них непопулярний). По при те, що в переважної більшості людей не викликає жодного сумніву правильність вибору на користь такого переходу, якраз в питанні вдалості процесу його реалізації протягом минулих 20 років та ж більшість вважає, що реалізація такого переходу проведена невдало. Не те що не найкращим чином, а навіть одним з найневдаліших (якщо поза увагою залишити катастрофічно-апокаліптичні варіанти). В разі потреби я можу навести факти висловлювання таких думок їхніми політичними і суспільними діячами, наприклад, з нагоди 20-річчя відновлення незалежності Литви, що недавно відзначалось. Наступне. На мою думку, некоректність порівняння тої ж України з країнами Балтії полягає в тому, що це утворення різного суспільного масштабу і маси. Україна в порівнянні з балтійськими країнами надто велика і надто неоднорідна по багатьох суспільних вимірах внутрішнього простору. Також зовсім іншим є набір степеней вільності України у зовнішньополітичному просторі. Все це разом цілком дозволяє пояснити спостережувану різницю, ніяких чудес і містики тут нема. Меншим країнам провести реорганізацію пострадянського спадку було легше, також це вимагало меншого часу. Якщо ж дозволити собі заглибитись в область гіпотетичних припущень, то якщо уявити ситуацію, коли б Західна Україна після розпаду СРСР була окремою одиницею, під прикриттям НАТО, за відсутності зовнішніх руйнівних впливів і провокацій, то, можливо, політико - економічна ситуація в ній не надто б відрізнялась від того, що є, наприклад, на нинішній день в тій же Литві. Але особисто я не був і не є прихильником розділення України. Нам всім разом треба нести свій хрест до кінця. Проблема ж усіх пострадянських країн полягає в тому, що процес очищення від метастаз радянського минулого повинен бути проголошений, як стратегічна мета, без якої неможливе жодне подальше майбутнє. І далі потрібно тривалий час послідовно і рішуче, усім суспільством, прикладати зусилля для його реалізації. А очищення це буде болісним, важким і тривалим. Адже під шлаком радянського спадку приховується ще органічно пов"язаний з ним шлак російської імперії і десь навіть Золотої Орди. Тому смішно читати міркування мудрагелів про те, що хтось там, Ющенко - Терещенко, будучи сам породженим попередньою системою, не виправдав довіри і не втілив мрій мільйонів за минулі 4 роки, не створив у Україні раю, де б усім стало жити добре. Бо для такого очищення потрібна загальна суспільна згода вседержавного масштабу, з врученням відповідних повноважень органам справді породженої народом державної влади, яка над тим народом і буде проводити оту операцію очищення, з його попередньої на то згоди і подальшої терплячості до болю, що виникатиме. Ні в 90-х роках, ні вже в новому столітті - тисячолітті нічого подібного у загальнонаціональному масштабі в нас і не починалось. А без отого все решта - то пусті теревені. Можна було б надіятись, що старі покоління відімруть, а нові народяться чистими, вони і побудують нове суспільство. В певній мірі воно так і відбувається. Але бісівська дорадянська - радянська - пострадянська система має здатність до самовідтворення, подібно як кримінальне середовище. Вона затягує в свої тенета достатню кількість молоді, інфікує її свідомість таким чином, що з того ж народу знову набереться 20-25 процентів сторожових псів, з допомогою яких пастухи зможуть продовжити пасти своє стадо.

[kerbasi.livejournal.com]

Незадоволені завжди будуть і є. Проблема в тому, чого вони прагнуть. Чимало укранців хоче назад до СРСР. І це не було б так шкідливо, якби тільки прості люди, цього перед усім прагне еліта, котра тепер при владі і контролює все. А альтернативи їм нема, крім тих колоритних недоумків, що розважали нас у 2005-2010.

Я читав інтерв"ю з Вацлавом Гавелом, де він розповідав, як у Чехословаччині після 1968-го утворилося паралельне середовище інтелектуалів. З них протім і створився кадровий резерв ново влади. А в нас були тільки кухонні розумники, що самі служили системі, та дісиденти, котрі були поза системою, але прагнули в не інфільтруватися, щоб вдосконалювати зсередини. І це був хибний підхід.

[o-veremchuk.livejournal.com]

А й справді, цікаво, скільки знайдеться фундаторів готових віддати по кілогривні щорічно. Може варто зробити опитування?

[kerbasi.livejournal.com]

Наразі ще рано. Але я впевнений, що такі ініціативи розповсюджуватимуться. Люди звикнуть і почнуть долучатися. Я вже в такій акці брав участь. З одного інтернетного ресурсу одразу ж зібралися 8-10 людей. І не було проблеми скидуватися грошима по кілька сотень з кожного. Проблеми були в тому, що не було чітко програми, тому швидко почали даватися взнаки розбіжності поглядів. Але суто конкретні завдання, що собі встановлювали, як то розповсюдження украномовних аудио-книжок по навчальних закладах для дітей з обмеженими можливостями, виконували без проблем.

[toprunner.livejournal.com]

Можна було б розпочати з премії най-якомусь блогеру. Але, боюсь, що воно на тому і закінчиться...
Грішми підтримаю.

[kerbasi.livejournal.com]

Ще повинно дозріти. Здається, що не дуже довго. Ще може рік, і пойдуть такі ініціативи.

[seems-to-be.livejournal.com]

в моїй голові вже давно думки про паралельне державотворення але ще дуже багато питать
приємно знати що я такий не один

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! Ще одне підтвердження, що необхідність цього вже у повітрі ))

[seems-to-be.livejournal.com]

1000 грн на рік?
записуйте мене

[kerbasi.livejournal.com]

До речі - ідея! Давай дійсно через рік самі нагородимо якогось письменника. Тільки потрібно, щоб остаточне рішення було не тільки на наших смаках засноване, отже, когось з критиків-літературознавців можна буде залучити чи просто через ЖЖ опитати.

ось нас вже ???

[ot-taka-ja.livejournal.com]

http://bookvoid.com.ua/events/premii/2011/03/06/095755.html

[crema-catalana.livejournal.com]

Позитивне устремління! Трошки поміркувати, структурно зорганізуватися — й буде діло.
P.S. Можна, як кількома дописами раніше обговорювалося, створити ініціативний ресурс на фейсбуці, де провести організаційну роботу.

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! Ви, як завжди, не багатослівні, але Ваша думка для мене багато важить.

[100eva.livejournal.com]

Цікаво про паралельний світ. Врешті-решт, мабуть, кожна людина створює свій паралельний світ, щоб в ньому максимально почуватися собою. Тому долучитися до процесу, який ви описуєте, буде не важко і мало би бути звично.

[kerbasi.livejournal.com]

Люди з радянським досвідом, набутим у свідомому віці (у 1991-му мені було 23 роки), взагалі, призвичаєні до існування у паралельній реальності. Тільки тоді та реальність здебільшого була уявною, не йшла далі трьопу на посиденьках. Тепер є реальні можливості створювати проекці паралельних світіх у світ України, що під п"ятою вЫсокоповажностей.

[smijana.livejournal.com]

Ідея чудова. Я завжди кажу що з "темрявою" не боряться і не воюють, а просто запалюють своє світло.
І цього досить щоб перемогти.

Але я тут бачу ті самі проблеми що і в офіціозі..
"А судді - хто?"
Адже те що людина знає українську, вболіває за Україну, ще не означає що її літературні смаки і стиль, в якому вона пише, є "етоалоном", що відібрані нею твори є найкращими..
Ну або скажімо так: на пошлятину я гроші не віддаватиму, навіть якщо її схвалять корифеї "сучукрліту блогерів". Я поважаю право кожного на самовираження - але не на право за своїми смаками визначати кращого. Журі мало би складатися або із читачів з художнім смаком, або якщо із літераторів - то не тих хто більше всього бував на літ-тусовках, а чия творчість зачіпає широке коло читачів, суто читачів (не друзів - членів ти же тусовок). ІМХО.

[kerbasi.livejournal.com]

У ЖЖ чимало професійних літературних критиків, а також, так би мовити, informed amators. Отже, є з кого обрати і кому запропонувати. Кілька прізвищ вже названі у попередній коментарях, але то далеко не вичерпний список.
Щоб не було смаково-стилістичних суперечок і задля економії грошей, можна на початку обмежитися лише однією номінацією, котру чітко сформулювати. Наприклад, щоб це був класичний за формую роман (не безсюжетний) про сучасних українців і т.д.

[lesya123.livejournal.com]

замовляти музику мають ті, хто за неї платить.

премію мають призначати її фундатори - шляхом голосування.
он симиренки шевченку допомогали.

"хочеш долучитися до вибору найкращої книги - внеси кругленьку суму і вибирай"

або ініціатори-грошодавці довіряють своїм оцінкам-почуттям та власноруч обирають кому вручити премію, або шукають собі пана- літературознавця, якому "лучше відно" і який все за них рішить.

[kerbasi.livejournal.com]

Я своїм смакам довіряю, але останнім часом читаю мало. Втім, при тому залишаюся небайдужим до літератури. Отже, ідеальним варіантом для мене було б довіритися експертам. Та й ініціатива з експертним журі набула б більшої ваги, ніж приватна премія від кількох прихильників. Хоча якщо ЖЖ=соціум виявиться пасивним, не виключено, що за рік я сам або з одним чи кількома однодумцями просто самотужки винагородимо якогось літератора з піаром, не більшим за власні блоги.