Про нуклеофобську націю
Thursday, 17 March 2011 11:59 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
На першому році української незалежності я ще був студентом і з далекосяжними цілями отримати постійну роботу співробітничав з однією фірмою, котра намагалася залучити японських бізнесменів до створення спільних підприємств у регіоні. На диво, японці, на відміну від представників інших розвинених країн, на таку ініціативу містечкової еліти відгукалися залюбки, вели листування, завалювали матеріалами від японської організації сприяння експорту Джетро та регулярно приїжджали делегаціями.
От що одразу кидалося в око, що вони кожний мали кишенькові дозиметри, і використовували їх частіше, ніж пересічний українець-курець використовує цигарку. Перекладачки з обуренням розповідали, що японські мандрівники у свої звіти вносять кожний прийом їжі, щоб отримати відшкодування за втрату здоров’я через вжиток місцевих продуктів. Це дійсно дратувало, і часом по молодості викликало бажання замість гречних слів просто зарядити добряче в японську пику.
Втім, місіонери японського бізнесу та політики знали, чим полестити місцевим, і полюбляли розповідати, як вони почуваються у небезпеці у тотально забрудненому радіацією Києві, тому залюбки перенесли б дипломатичні та торгівельні представництва до іншого міста, наприклад, до вашого, шановні співрозмовники. Звісно, ж місцеві князьки та їхня челядь після цього починала стрибати від радості, і їм бачилися перспективи величезного свята життя на японські ієни, чимало з котрих ллються безпосередньо до їхніх кишень. Коли ж хтось з менш схильних до цуценячого оптимізму презирливо кривився, дивлячись на японські щохвилинні ігри з дозиметрами, вони у своїй японській манері покірливо посміхалися та казали: «Так, ми нація нуклеофобів. Розумієте ж, Хіросіма, Нагасакі… Це тепер в наших генах».
От тепер постає питання, як ядерне лобі Японії спромоглося так замулити очі нуклеофобній (чи радіофобній – якщо вам більше подобається таке слово) нації, що по всій сейсмонебезпечній Японії були набудовані десятки реакторів, безпека яких під час не те що ймовірних, а просто гарантованих землетрусів мала б викликати чимало сумнівів.
no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 10:08 am (UTC)а кушати (мати дешеву енергію) хочеться усім
no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 04:46 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 10:19 am (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 11:08 am (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 04:45 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 11:08 am (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 05:00 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 05:10 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 11:20 am (UTC)А взагалі я вражена - вони ВИТРИМАЛИ. Їх і будували з розрахунку на можливі землетруси і цунамі
no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 04:48 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 05:52 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 12:29 pm (UTC)Цікаву інформацію наводити.Зараз як набіжать японофоби...
no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 04:50 pm (UTC)Японофоби не набіжать. Я жорстко модерую.
no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 03:45 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 04:53 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 07:14 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 04:28 pm (UTC)(1) теплові ЕС на газі - це до фіга спожитого газу щодня, і відповідно купа резервуарів і трубопроводів. У разі землетрусу усе це господарство може вибухнути так, що мало не здасться.
(2) теплові ЕС на вугіллі - це багато ешелонів вугілля щодня, і сотні тисяч тонн шкідливих викидів до атмосфери щороку, в тому числі радіоактивних домішок, які завжди є у вугіллі. Кумулятивний вплив на здоров'я населення, мабуть, такий, як у щорічного Чорнобиля. Додамо сюди статистику загибелі шахтарів (по кілька чоловік на кожен мільйон тон видобутого вугілля).
(3) теплові ЕС на нафті, мазуті, etc. - див. аварії танкерів, нафтопроводів, нафтопромислів, British Petroleum у Мексиканській затоці тощо. Навіть без жодних землетрусів і цунамі. А в разі стихійного лиха - взагалі капець.
(4) гідроелектростанції: що буде з греблею великого водосховища в разі землетрусу? У Китаї в 70-і роки без жодного землетрусу, тільки після катастрофічної зливи, прорвало греблю ГЕС, після чого тисяч з 25 людей загинуло одразу, і ще більше сотні тисяч трошки потім. Точно ніхто не рахував.
Отака фігня, малята.
no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 04:43 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 04:47 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 04:55 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 10:57 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 18 March 2011 09:24 am (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 06:00 pm (UTC)Каліфорнія он теж...не набагато краще від Японії, а атомних натикано трохи: http://www.nrc.gov/info-finder/reactor/
no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 06:07 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 07:25 pm (UTC)от тут якраз зовсім не погоджуюсь. Держави заходу якраз дуже схильні до окозамилювання. Вірніше це назвати "зубозаговорюванням". Комуністичні режими просто замовчували, не вдаючись в деталі, а ці роблять гірше, перекручують факти. Та що тут казати, взяти наприклад те, що в радіусі 200 км від місця, де я зараз сиджу, знаходяться 11 (!!!) атомних станцій, а як вийдеш на вулицю і спитаєш чи хто знає - може один з тисячі чув щось краєм вуха. І як можна будувати таке в одному з найбільш заселених місць світу?
no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 08:04 pm (UTC)no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 08:51 pm (UTC)Ну але то мої власні спостереження....
no subject
Date: Thursday, 17 March 2011 09:04 pm (UTC)А СРСР я завстав у досить свідомому віці, власне об"єктом виховання у школі, армії та іституті, мої спогади не у лінійній площині "вірили - не вірили". Люди тоді знаходилися у стані шизофренічного роздвоєння, коли людина одночасно і вірить і не вірить, а вибір амплуа залежить від контексту і може мінятися кілька разів протягом однієї розмови. Це все можна й дотепер спостерігати, якщо набратися терпіння та послухати типового прихильника партії регіонів зі сходу.
І маленьку ремарку я Вам надішлю у приват.