І знов про "що робити"

[kerbasi]

В обговоренні мого попереднього запису МШФ crema_catalana додав такий коментар:

Я би сказав "браво!" команді політ-технологів, що за кулісами виборчого процесу технічно забеспечили перевагу команді ПР, і поза тим ефективно декласувала опозицію. Все вище сказане про "кон'юктурну течію" etc. абсолютно справедливим було на адресу ПР і в часи приходу до влади Ющенка. Здавалося, що знамена регіоналів здадуть в архів історії, а сам пан Ющенко — це надовго. Але курчат по осені шчитають.
Як на мене, то, окрім вказаних течій, цікавим феноменом є доля соціалістів. Їх теж "розміняли" на шеляги (суто технологічна операція). Он пана Волгу вже й до цугундера потягли. Б'ють не тільки чужих :))

Повністю погоджуюся з цими думками і хочу додати, що до періоду виборів до ВР (2002) і президента (2004) свого часу наблизилися кілька депутатських груп з популістським баченням політики та демагогією замість ідей. Вони нареєстрували партій і почали похапцем шукати ідеології, бодай для гасел. При цьому ставалися кумедні речі: Табачник обурюється російським написанням історії України без Голодомору, а Янукович прагне до НАТО... Комсомольці та комуністи з горбачовських висуванцев приміряють на себе вишиванку, вчаться не плутати Бандеру з Бендером та Бендерами, тренують дихалку у піших походах на Говерлу... Колишні функціонери КПУ, що під час заборони компартії (1991-1993) невдало спробували перехопити червоний елкторат під гаслами соціалізму, пнуться стати рожевою сільською партією... Одна Батьківщина стає осторонь, мабуть, тому що ставку робить на аморфний, але великий блок...

Згодом вчасно і рішуче ПР відкидає прозахідні та націєбудівничі гасла і зосереджується на совєцькому реставраціонізмі з глибокими реверансами до російських імперців. Їхні опоненти ж продовжують стрибати з гасла на гасло, чомусь намагаються сподобатися електорату противника, втрачають своїх прихильників, нейтралів перетворюють на ворогів та врешті-решт декласуються. І це при тому, що соціалісти мали шанс стати партією села, НУ - партією міського середнього класу, Батьківщина - партією райцентрів практично всієї України, особливо, центральної та північної. На пізньому етапі боротьби (з 2008-го), коли ясно стало, що Ющенко та НУ стають бізкінечно малою величиною, Тимошенко та БЮТ готові були підтримати представники середнього та великого несировинного бізнесу, а Яценюка - професіональний та інтелектуальний середній клас, особливо на сході та півдні . Про це  неодноразвово писали оглядачі, журналісти та й різні інтернетні дописувачі. Жодна партія не спромоглася консолідувати свій електорат, сформулювати адресні гасла. Замість цього всі почали гратися у конкурс політичного малюнку на білбордах та намагатися сподобатися шахтарю Донбаса та полковничій дружині з Криму. Результат - відомий.  

А на кляту російську та, на жаль, і нашу сакраментальню формулу "що робити" відповідь я дав ще у березні 2010-го і повторю тут:

"За даних обставин просто глупство приділяти багато часу обговоренню дій нібито українського президента і нібито українського уряду. А ще більшим глупством є шукати винних. Краще думати, що запропонувати суспільству, коли/якщо  почнеться перезавантаження".

А якщо ще простіше, то напрацьовувати чіткі формулювання, якою ви хочете бачити Україну  у політиці, економіці, культурі, щоб не було як під час підприємницьких протестів проти податкового кодексу, коли вийшов верескливий натовп темних людей, котрий знав, що він проти чогось там, але ні сном ні духом, крім інтернетних форумних штампів, про те, що було раніше, що є на даний момент, що світить у майбутньому, як має бути та які межі компромісу. 

<

Comments

[lena-ua-mk.livejournal.com]

"Краще думати, що запропонувати суспільству, коли/якщо почнеться перезавантаження".
От і будемо думати.надіюсь,що і політики зроблять висновки з пропередніх компаній - не можна сподобатись усім.Хай шукають і згуртовують свій лекторат.Яценюк теж,мені здається,вже досвіду набрався і стає більш послідовним у висловлюваннях і діях.Може ще хто намалюється-правда все так повільно йде...ждемо,ждемо,а нових обличчь нема:тасуються ті ж самі(

[crema-catalana.livejournal.com]

Все-таки політика — не кінематограф, будемо вчитися сприймати ті обличчя, що є.

[kerbasi.livejournal.com]

Дозволю собі не погодитися. Спириймання тих облич, що є, надасть невдахам-політикам ілюзію, що вони ще на щось здатні, а потенційним політикам хибну ілюзію, що місця у політикумі зайняті і туди не пробитися. На виборчій дільниці, якщо вибір між поганим та найгіршим, тоді можна обирати менше зло, але у міжвиборчий період найкраща позиція - ніякої підтримки посередностям.

[chita-i.livejournal.com]

Дуже влучно помічено та написано. Хоча, серед усіх цих циркачів, як можна підтримувати Яценюка, для мене загадка. Вони всі клоуни нівроку, але цей просто відзначився.

Так, Батьківщина "декласувалася", а могла б дещо зробити для України, якщо насправді "Тимошенко та БЮТ готові були підтримати представники середнього та великого несировинного бізнесу", але що інтелектуали робили б поруч з Яценюком, повторюю, не розумію.

Щодо "натовпу темних людей", мені здається, що безголовість - то навмисно. Організатори не хочуть інтелекту. Натовп по визначенню його має мало.

[kerbasi.livejournal.com]

Яценюк вчасно почав, коли рейтинг Ющенка вже був "дюймовочка с піпеточкой", а Тимошенко зробила фатальну помилку з "мегакоаліцією". Тоді його бачили, як альтернативу помаранчевим, що втратили довіру. Тоді казали, що він міг розраховувати відсотків на 20. Але чомусь йому знадобилося обіцяти плебсу соціальні гарантії, а "поцреотам" євразійщину.

Українці не вміють себе поважати, не бачуть, за що себе любити. Ця недолуга сором'язливість призводить до того, що вони ж не вміють шанувати й інших. Тому й завжди українець оточує себе тими, на тлі кого він/вона не боїться виглядати дурнем, а розумних визнають тільки тоді, коли їх визнали десь за кордоном. Звідси ж і "натовп темних людей" замість революційних загонів.

[chita-i.livejournal.com]

Не знаю, я читала ті газетки з "фронту змін", на гарному папері та кольорові (грошики туди було вкладено немалі), чи як там вони себе звали, ці пост-комсомольські хлопаки, і від нісенітниць мені там нічого на голову не налазило. Їхній маразм був незвичним, тому, мабуть, більш кидався у око як звичний маразм більш совкових політиків в Україні. Хто їх міг сприймати серйозно ї їхніми несумісними роздвоєннями (ти ж сам комусь недавно про це дуже влучно коментував), не доберу. Не те, що вони мені огидніші за інших, так ні, є однаково дурнуваті та демагогічні без логіки, але, як я тобі кажу, вони трошки відійшли від канону, чим і привернули мою увагу.

Щодо українців, не узагальнюй так вже. Я теж українка, і роблю протилежне тому, що ти говориш. Навпаки, люблю оточувати себе людьми кращими у чомусь та розумнішими за мене. Щоб було куди тягнутися і звідки вчитися. Так що, не треба.

Мені дуже сподобалось, як ти вчора написав про зміни кольору та орієнтацій (ні разу не природних) "політичних сил" України. Я собі запишу у цитати.

[kerbasi.livejournal.com]

Брошурки вже були пізніше. Це 2009 рік, а випнувся він на рік раніше. Тоді були високими очікування, що він стане ліберально-демократичною та національно-демократичною фігурою, для гуртування відповідно налаштованих сил та людей. Але не сталося, бо сам дурень.

Я буду узагальнювати. Українець - це та узагальнена і усереднена істота, котра виходить зі статистиччних зведень та підсумків виборів. Хто б ми не були поодинці, але нащ сукупний образ - чмо, а сукупний вектор сили - просто вітерець з неприємним запахом.

[chita-i.livejournal.com]

Щодо першого, так, було таке, я згадала, дуже на короткий час, поки він палаток "військових" по Києву не наставив, та не почав випускати ті дурнуваті газетки з багатошаровою свідомістю та несумісними намірами. І то було прикольно спочатку, теж дуже коротко.

Щодо другого, то я з тобою не погоджуюсь. І навряд чи погоджусь, навіть сама якщо від того постраждаю, та людей таких. Завжди буду вважати, що не найкращі мені попалися, поламані та приручені нічим українським. Але слова важать мало. Важать вчинки. Тому, я вважаю, навряд чи це занадто велика перепона щоб ми порозумілись.

[kerbasi.livejournal.com]

Вибач, я з другої частини не зрозумів геть нічого.

[chita-i.livejournal.com]

Нічо, останнім часом ти вже не перший. Навіть мій батько і то мене не розуміє деколи. Також друзі. Не зважай. Наступного разу редагуватиму краще.

Я хотіла сказати що нікада нізащо й ніколи (слова які мені рекомендовано не вживати). бгггг

[magner58.livejournal.com]

"Краще думати, що запропонувати суспільству, коли/якщо почнеться перезавантаження"

Знову ж таки - за існуючих тенденцій перезавантаження яке ти маєш на увазі може бути і 30 і 50 років. Швидше змінюватиметься характер дій людей та демографічні чинники.

[kerbasi.livejournal.com]

Будемо сподіватися, що історичні та соціальні обставини раніше збігуться так, як це сталося у Грузії, що енергія народних мас отримає лідера не з цих мас, але маси його приймуть, як власне лідера. У Грузії ще далеко не час підбивати підсумки, але початок був обнадійливий. Може, й нам пощастить.
Див. мій запис від 21 липня "Про Саакашвілі".

Енергія народних мас

[magner58.livejournal.com]

У нас цей сплеск можливий у двох варіантах: 1) законним шляхом 2) незаконним шляхом

До 2), тобто коли треба стріляти і заносити лідера на дулах автоматів до Верховної Ради, у народних мас на ділі інтересу немає, може з"явитися лише за отих умов що настати можуть і за 30 і за 50 років (коли нам перестануть давати гроші).

Для спалаху 1), тобто коли стріляти не треба, у народних мас судячи з досвіду енергії вистачає, але лише для спалаху, а не для попередньої та наступної діяльності яка б з массового розуміння базових засад функціонування демократії випливала. Плюс до того у нас, судячи з досвіду, народні маси хочуть зробити 1), а отримати результати 2). Мабуть так не буває. Лідер легітимізуватиме свої дії способом яким він отримав владу.

"Див. мій запис від 21 липня "Про Саакашвілі""
+
"Для модернізації відсталих країн потрібен не диктатор, котрий напевно буде ментально таким самим, як простонароддя, а демократично обраний президент , умовно кажучи, аристократ"

Погоджуюся + диктатор демократичного (тобто ефективного) суспільства не побудує, незалежно від його "кольорів" - він просто посприяє прошивці, що його спосіб є найефективнішим. Втім достатньо на прикладі Грузії це побачити, де Президент всіляко підтримує демократичні принципи (про правові не говоритимемо). Втім у Грузії здається людей живе десь як у Києві, трохи інший масштаб :-)

П.С. Енергія народних мас

[magner58.livejournal.com]

"Плюс до того у нас, судячи з досвіду, народні маси хочуть зробити 1), а отримати результати 2)"
+
З посту про Саакашвілі:
"Ющенко також мав деякий час, але по-перше, малий, бо не було в нас штурмів для демонстрації, що все серйозно аж до шибениці"

Вочевидь ми схожої думки :-)

"по-друге, Ющенко сам почав витягувати ворогів з історичного небуття"

За умов усунення перешкод для ротації еліт ігнорувати людей які прямо отримали настільки значний кредит довіри від народу неможна.

[tzar-saltan.livejournal.com]

== соціалісти мали шанс стати партією села, НУ - партією міського середнього класу, Батьківщина - партією райцентрів практично всієї України ==

так, могли. як би прАгнули. Проте метою кожної партії було стати новою КПРС (звідси реверанси шахтарям та офіцерським дружинам). Та Партією з великої литери (ги-ги) може бути лише одна.

Нині ПР повинна була би робити реверанси карпатським вуйкам і так само розпорошитися. Проте, було знайдено інший сюжетний хід в нашій довготривалій виставі політичного абсурду - ритуальне театралізоване побивання політика-конкурента у залі суду. П'єро лупцює Арлекіна.

Іноді здається, що лише автор цього журналу ще пам'ятає, для чого насправді потрібна політика суспільству.

Дякую, що нагадуєте про це нам, пане kerbasi.

[kerbasi.livejournal.com]

А Вам подяка за те, що читаєте та даєте оцінки.