А укрінтелігенти знов "в воздух чепчікі бросалі"...

[kerbasi]

Сучасна українська політична сцена, точніше рефлексії на неї публіки залишають сюрреалістичне враження. Почнемо дещо здалека. Я добре пам’ятаю настрої другої половини 80-х. Приходять з війни «афганці». До них ставляться з одного боку з і співчуттям та повагою, з іншого… Всім так остогидлі безсмертні ветерани ВОВ, через яких їхнім діточкам дістаються дефіцити від туалетного паперу до автомобіля. Всі знають, що селянину, який далі районного центру ніколи не подорожував, з ніг до голови хворий, сам не пересувається, на подвір’я бабка вранці виносить, ніякий «Москвич» не потрібен. Але ветеран має пільгу. Отже, його діточки, що вже давно живуть у місті, проблеми ходити кілька кілометрів пішки в будь-яку погоду на роботу до якогось віддаленого консервного цеху, посилати дітей так само пішки до школи не мають, тим не менш, не стоять у багаторічній черзі. І де ж та соціальні справедливість? Ветеранів тихо ненавидять, бо їм, а особливо, їхньому крученому посліду заздрять. А тут ще молоді ветерани з’явилися… Старі ще всіх переживуть, а ці й поготів...

Згодом починається перебудова, про афганську війну відкрито інформують, її обговорюють, «афганців» обирають до рад усіх рівнів, на них сипляться пільги. Державі легко роздавати пільги, допомогти безпосереднім, прямим способом – це десь знайти гроші, а пільги – якось там наприкінці звітного періоду зведемо баланс. Про депутата верховної ради СРСР «афганця» Червонописького знімають фільм та демонструють по всіх кінотеатрах перед початком основного показу. Консерватори поступово виграють інформаційну війну в реформаторів. Патріот стає синонімом ретроградного, безмозгого комуніста, що тільки й може, що жбурлятися уривчастими фразами-гаслами на зразок «ти мнє Леніна нє трожь». «Афганці» легко ведуться. Їхні формальні і неформальні громадські організації стають бойовими загонами консерваторів. Все частіше можна почути викрики суворих молодиків напідпитку про те, як їм постріляти хочеться. Ні, не в душманів. В демократів. У Сахарова та Новодворську.

До громадянської війни не дійшло. Пафос консерваторів здувся. Всі розкрадають колишню народну власність, а тепер власність новоутворених незалежних держав. Українського політичного «афганця» Червонописького витягають тільки для полум’яних мітингів «такую-вайну-виїгралі-цру-всьо-разваліла-всьо-отабрать-і-падєліть-с-Расієй-с-богам-СРСР-ура-таваріщі-ані-нє-прайдут-смєрть-врагам». Верховна рада України, яка практично на 100% складається з тупоголових комуністичних дрібних номенклатурників та господарників горбачовського призиву і з не менш тупоголових рагулів-націоналістів, як мантру повторює, що від реформ не повинна постраждати жодна людина. Щедро індексується зарплата в економіці, яка ще на 90 відсотків складається з держсектору та бюджетної сфери. Я прийшов на свою першу роботу після інституту у березні 1993-го на зарплату 12000 карбованців. У квітні я отримав 26000. А у травні я на них вже міг купити тільки 8 чи 10 доларів. Розкрутилася гіперінфляція. Налякані керманичі з подвійними силами почали дурити народ фальшивою опікою у вигляді безглуздих пільг.
Пачками приймаються постанови про соціальний захист усіх можливих верств, станів, професій. В результаті дві-третини населення стають отримувачами пільг.

Тепер трохи о Росії. Коли новий на той час президент Путін почав монетизацію пільг, різні російські комуноїди пророкували йому втрату рейтингу та соціальний вибух. Цього не сталося. Реально деякі протести пройшли тільки по великих містах. Чому? Уявіть собі село, де живе стара бабуся. Вона має право на безкоштовне отримання ліків у державній аптеці. Державної аптеки вже немає навіть у райцентрі з часів Гайдара. Бабуся має право безкоштовно поїхати до обласного центру. От тільки автобуси з її села більше не ходять, треба пішки йти 15 км до сусіднього села, там раз на добу до міста якась роздовбайка ходить. А ще бабуся має право на безкоштовний проїзд у метро… От тому бабуся рада грошовій компенсації за пільги, бо вона знає, що робити з живими грошима. Інша справа – розбещені підвищеними пенсіями старики великих міст. Вони одразу підкреслювали, що пільги, більшістю з яких не можна скористатися – не проблема, грошова компенсація не потрібна, тому що справа не у грошах а у повазі. Для них ця цілком безглузда, популістська система, якою підмінили соціальний захист – це повага. Добре ж їм живеться, якщо уся проблема тільки у такій повазі!

Тепер повертаємося до вчорашньої України. Натовп соціальних паразитів, які також щось там белькочуть про повагу та про президента, якого підставляють вороги (напевно «ржавіє», «бєндєравци», а може й нато-фашисти), поштовхали охорону ВР. Звісно, як же ж їх, вчорашній авангард антицивілізаційних протестів, авангард совецького реставраціонізма, отак узяти та позбавити пільг, котрі копійчані, більшості й не потрібні, але ж уваженіє…

І замість того, щоб побажати одній купі соціального мотлоху, наваленій перед ВР анігілюватися разом з іншою купою соціального мотлоха, якою завалена ВР зсередини, україномовна інтелігенція починає аплодувати від захвату, змахувати сльозинки розчулення! Ах, які вони, «афганці»! Ах, справжні бійці! Насправді варто радіти було б з того, що влада через свою дурість і ненажерливість бодай щось корисне зробить. Не доведеться тоді наступній владі підтримку втрачати через непопулярні заходи.

Україно-інтелігентські рефлексії – це все несерйозно і нездорово. Нагадує поведінку закомплексованого підлітка, який сам за себе постояти не може, але радіє, коли дворового розбишаку хтось більш сильний побив, або батько ременем повиховував.

Comments

[virago-ghost.livejournal.com]

//І замість того, щоб побажати одній купі соціального мотлоху, наваленій перед ВР анігілюватися разом з іншою купою соціального мотлоха, якою завалена ВР зсередини//

а це така сама інфантильна позиція, не краща;
дуже я сумніваюся що така анігіляція "як роса на сонці" відбудеться;

//Нагадує поведінку закомплексованого підлітка, який сам за себе постояти не може, але радіє, коли дворового розбишаку хтось більш сильний побив, або батько ременем повиховував.//

а від того, що він перестане радіти, і почне зневажати того, хто наважився вдарити, у нині радіючого "закомплексованого підлітка" збільшиться здатність до самозахисту?

про "нову владу", який не доведеться йти на непопулярні заходи, бо ця влада собі на шию зашморга і наслідки повісить - це розмова про фікцію; бо ніякої нової, кращої, прогресивнішої і цетера влади за обрієм не розгледіти;
я б ще зрозуміла закиди на зразок "як вам не соромно, навіть такий соціальний мотлох здатен на показовіший та ефективніший протест ніж ви"

[chita-i.livejournal.com]

Я дуже вибачаюсь, що влізла у всі розмови без запрошення, але мене тут мене бентежить питання: а що, ви підтримаєте "пільговіків" у такому разі? Припустимо, що так. Морально? Совок. Вийдете на вулицю? Підлітком? І що буде? Скажемо, таких "підлітків" буде багато? Що станеться? Влада злякається. Пообіцяє (дуже скоро) "сісти за стіл переговорів", "викурити трубку миру", тощо. Купить кого можна, посадить кого треба, щось збреше, і зробить те, що збиралася ще до бунту. Як сталося з податками. Або, поб'є певну частину "мітінгуючих", почнеться заварушка, тут або ми перелякаємося, або почнеться громадянська війна. Тому що у голові у "пільговіків" туман, велика кількість стане проти "бєспрєдела" за "сильну руку", яка "наведе порядок" і тоді вже, не тільки економічно, як зараз, приїдуть канкрєтниє дуже п'ющіє реальниє пацани з Москви і поставлять цих "хахлов" і "малоросов" раком. Ваші дії?

[virago-ghost.livejournal.com]

мене бентежить інше питання, навіщо мені Вам відповідати, коли Ви за мене розписали сценарій, що саме я думаю і як буду діяти?
я ж написала річ найпростішу: подібна критика тих, що "чєпчікі бросають", така сама пуста балаканина, як і бросаніє чєпчіков

[chita-i.livejournal.com]

Не для того щоб лаятись, але, відповідно, навіщо мені Вам відповідати, якщо ви не побачили, що я "намалювала" два різних сценарії (бо просто не бачу інших, підкажіть, якщо знаєте), обидва сумнівних, ніяким чином навіть не спромагаючись вгадати, як саме Ви будете діяти. Тільки запитала про це у кінці.

Ні, критика "кидання чепчиків" - то не пуста балаканина. Вона прояснює картину, яка допоможе прийняти вірні рішення. Чи ви дійсно вважаєте що не треба чітко вирішити, кого підтримувати і чому?

[virago-ghost.livejournal.com]

мені от ніякої картини з такої критики не прояснилося, і ніякого вірного рішення я не побачила внаслідок читання цієї критики;
Вам тоже не прояснилося, адже Ви не бачите жодних нормальних сценарієв, навіть ще гірше не бачите ніж я;
бо запропоновані Вами - повне безглуздя, пробачте;
що підкидання чєпчиків, що така критика, на мій погляд - однаковий прояв такої собі соціальної імпотенції та лінощів;

[chita-i.livejournal.com]

Читала книжку однієї моєї знайомої декілька років тому назад. Вона пише популярно про психологію. Так ось, там виходить приблизно такий діалог. "І навіщо я плачу тому психоаналісту? Він навіть не може сказати мені, що робити!". Тобто, є люди, які вважають що обов'язково мусить бути хтось, хто має сказати, що ЇМ робити замість того, щоб розібратися в собі та самому вирішити вірний шлях для дій та заміни того, що не влаштовує зовсім. Таке перекладання відповідальності на чужі плечі.

Це один з самих ясних дописів, які я читала за останні місяці взагалі. Кожний мусить сам зробити потрібні висновки, один і той же текст ми навіть не розуміємо однаково. Ваше обурення я просто не розумію.

[virago-ghost.livejournal.com]

яке обурення, пробачте? Ви взагалі про що? от дивина
Ви мусите зробити якісь висновки? то робіть їх;
Вам допис щось дав? вітаю Вас і автора, значить, у вашому випадку автор не помилився, від його допису є користь;
другим разом я б поцікавилася, що саме дав Вам допис і які висновки Ви зробили, щоб я і шановний kerbasi могли співставити свої прогнози, бо за моїм прогнозам більшість читачів зробить не ті висновки, на які автор сподівається, і пригадає не те;
таке в мене склалося враження, бо я куди песимістичнішої думки про стан і перспективи нашого суспільства й держави

[kerbasi.livejournal.com]

Люди, взагалі, погано розуміють один одного. І чим глибші особистості, тим, здається, менше розуміння.

[chita-i.livejournal.com]

Дякую за Ваш час, мені здається зайвим продовжувати цю розмову. НМД, ми одна одну не розуміємо зовсім. Наприклад, я зовсім не розумію, що саме ви хочете донести, бо що хоче сказати Кербасі мені зрозуміло. Тобто, ваш висновок не робити висновків, тому що вони песиместичні на ваш погляд та не мають по пунктам плану дій? Так Кербасі вже відповів, що він не пише програм партій ні політичних трактатів.

"другим разом я б поцікавилася, що саме дав Вам допис і які висновки Ви зробили"

Я однозначно визначилась щодо мого ставлення до подій "взяття" ВР афганцями. До того я мала свої сумніви (від недодуманого). Бо про пільги я була визначилась давно: шкідлива принизлива практика, яка розбещує суспільство та плодить соціальних паразитів. Пільги насправді нічого не вирішують, бо навіть не варті монетарно як компенсація. Але видаються просто життєвими через те, що держава однією рукою дає копійчину, а іншою грабує по повній. Створюються плазуни (по російські мені подобається більше, "пресмыкающиеся") Пільги тільки інвалідам. Та, короткочасні (не до смерті), особливо заслуженим. Ніяким політичним діячам чи держ.службовцям з кабінетів та контор. Також таки визначилась, як афганці загрожують розсовковленню та становленню більш демократичного ладу в Україні. Я відповіла на Ваше запитання?

[virago-ghost.livejournal.com]

//Наприклад, я зовсім не розумію, що саме ви хочете донести, бо що хоче сказати Кербасі мені зрозуміло.//

що більшість тих, хто прочитає його допис, дійде висновку, що дії чинної влади - менше з двох зол, а протест афганців - більше, і розповсюдить цей висновок значно далі за пільги афганцям

//Пільги насправді нічого не вирішують, бо навіть не варті монетарно як компенсація//

я особисто знаю багатьох людей, для яких пільги на проїзд та комунальні послуги - питання виживання

//Ніяким політичним діячам чи держ.службовцям з кабінетів та контор.//

мене дивує, що Раду штурмують афганці і чорнобильці, а не всі інші люди, бо закон, якщо буде ухвалений, створить нове правило, за яким пільги, їх розмір та порядок надання визначатимуться не для всіх і законами, а полутаємно і розпорядження кабміну; сьогодні тому дав, а завтра у цього забрав;
моя позиція Вам зрозуміла?

//Також таки визначилась, як афганці загрожують розсовковленню та становленню більш демократичного ладу в Україні.//

найбільше становленню демократичнішого ладу загрожують ті, хто сидить і дозволяє владі робити що заманеться, а не афганці;
афганці не можуть домогтися чогось більшого, ніж залишення тієї ситуації щодо пільг, яка є зараз;

яке обурення, пробачте? Ви взагалі про що?

[chita-i.livejournal.com]

Мені здалося, мабуть.

Шодо Кербасі, я думаю, що він як раз не призиває до ніякого бунту, емоіціного та сліпого, а як раз аналізує та вчить аналізувати щоденні ситуації, і правильно робить. Чому? Тому що я читаю свою ферндстрічку та бачу тільки кожну "моду" на всякі гралки з ЗМІ, хто кого по морді букетом відхлестав, хто яєшню на "вічному" вогні піджарив, та інші, трошки більш вибагливі "новини". Хіба то не емоції і рефлексії? Мене вже не цікавить бійка до виснаження, хто з політиків гірший за іншого. Мене цікавлять загальні течії, культура розуміння подій, тощо. Ви самі слушно зауважили про організованність (нехай умовну) тих хто при владі. Ми не організовані, тому що не усвідомлюємо хто є хто навкруги нас. Не шукаємо ворога, не фарбуємо світ у чорне і біле, але не заплющуємо очі на суть, тільки тому що то "наші" чи "чужі".

Re: яке обурення, пробачте? Ви взагалі про що?

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую тобі за розуміння!
Втім, нумо вже поставимо крапку у цій дискусії. Люди різні, відчувають по-різному.
Я тобі стосовно іншої теми ще на імейл напишу, не прогав :-)

Re: яке обурення, пробачте? Ви взагалі про що?

[virago-ghost.livejournal.com]

я знаю, що він не закликає до бунту;
але ми живемо в цій країні, і стан тут критичний;
ми не атропологи, які мають час і ресурси, щоб спостерігати відсторонено за течіями та вивчати культуру розуміння;
її формувати треба у тих, у кого її немає;
лікнеп буквально;
практичний лікнеп, не для виховання філософів;
гралки зі ЗМІ? так треба запропонувати людям альтернативу, діла;
а не слова і опис ситуації;
опис ситуації вже нічого не вирішує;
запізно

Re: яке обурення, пробачте? Ви взагалі про що?

[kerbasi.livejournal.com]

Та вже ніщо нічого не вирішує. Можете спостерігати відсторонено. Ця вся філософія - це пляшка з запискою викинута у море з корабля, що тоне, до винаходу радіо. Може, диво якесь станеться, тоді треба бути готовим. Дива тоді справжні дива, коли до них готові. Ясністьрозуму це підготовка. А сьогоднішньому моменту це все дійсно не допоможе. Мене не цікавлять люди, які можуть в моїх текстах вичитати, що "афганці" більше зло, ніж ПР. У житті чимало казкових бовдурів, в інтернеті їхня концентрація навіть вища. Я не маю часу працювати над кожною фразою, щоб в неї не було зачіпок для бовдура. Розумному достатньо. А дурень не у мене, так у когось іншого знайде собі натхнення.
До речі, дій достатньо у моєму блозі тут, та у дописах на інших ресурсах свого часу було запропоновано. Дещо навіть підхоплювалося на дуже короткий час. Немає ще точки кипіння. Немає. І не через мою стилістику немає. Закликати до бунту я не буду. Я маю відповідальність не підбурювати людей на безглузду, безрезультатну загибель або ув'язнення. Навіть жартома і заради стьобу, задля фігури мовлення не буду. А структур для організованого спротиву я для них не маю. А якщо хтось має або готує, то напевно не патякатиме про це на відкритих ресурсах. Отже, якщо Ви "прямої дії" шукаєте, то ЖЖ точно не є слушним місцем для цього.

Re: яке обурення, пробачте? Ви взагалі про що?

[virago-ghost.livejournal.com]

пробачте, але я давала для перевірки читати цей пост, для експерименту, кільком людям, які до жж стосунку не мають, і підтримкою політичних сил не обтяжені;
я ж бо те ж легко може помилитися;
реакція була специфічна;
воно дуже легко там вичитується;
саме те, про що я сказала;
не маєте часу, то не маєте часу, це справа бажання і зацікавленості

[kerbasi.livejournal.com]

"а це така сама інфантильна позиція, не краща"

то не позиція. То фігура мовлення. Я не пишу наукової праці у цьому щоденнику, як і партійної програми. Я хотів передати таку думку: варто навчитися докладно розуміти, де свій інтерес, де чужий, де свої, де чужі. І якщо чужі чубляться потрібно шукати своєї вигоди, виходячи зі стратегії, а не з оперативного рівня. Десь так.

"а від того, що він перестане радіти, і почне зневажати того, хто наважився вдарити, у нині радіючого "закомплексованого підлітка" збільшиться здатність до самозахисту"?

Підліток може почати займатися спортом, загартовувати дух і вороженьки якщо не зникнуть самі собою, то припинять чіплятися. А якщо намагатися брати сторони у дворових розбоках, намагатися сподобатися сильншому, то все одне будеш ізгоєм.

про "нову владу"

Так, фікція. Ну, то й що? Ще одна фігура мовлення. От МШФ Рипнік пише саме так, як і Ви. А я шукаю інших формулювань. А по суті я сказав те ж саме. Ті, хто "бросаєт чєпчікі" зрозуміє. А якщо почитати всі мої дописи, то й таке як Ваше формулювання десь там знайдеться.

[virago-ghost.livejournal.com]

так я і кажу, весь допис - практично одна фігура мовлення;
я ровно це і написала;

//Підліток може почати займатися спортом, загартовувати дух і вороженьки якщо не зникнуть самі собою, то припинять чіплятися. А якщо намагатися брати сторони у дворових розбоках, намагатися сподобатися сильншому, то все одне будеш ізгоєм.//

може звісно ж;
но Ви написали не про це;
Ви докоряли тим, хто радіє чужим розборкам; але ж вони таки дотримуються свого інтересу, точно за вашою порадою; доки сам бити не можеш, то спостерігати із задоволенням і захопленням, як вовтузять твого ворога, то таки свій інтерес;
інтерес слабкого, але єдиний доступнийдля задоволення;
закидати ж відсутність якої-небудь колективної стратегії може той, в кого вона є;
індивідуальна раціональна стратегія на кшалт "роби свою справу добре, влаштуй своє життя, не озирайся на інших дурнів і бридку державу" на колективний виграш в наших умовах не працює

[kerbasi.livejournal.com]

У мене давні рахунки з інтелігенцією. )))
Докоряю я не за отримання задоволення, а саме за те, що це для них єдиний доступний вид задоволення. Коли настає година триумфу виявляється, що в наших інтелігентів немає ні ідей, ні кваліфікації, ні драйву. Так було у 1991-му, так було і у 2004-му. З іншого боку, я знаю приклади, коли в інших країнах формувалися альтернативні еліти. Я про це десь писав тут рік тому і не один раз.

Стратегію я маю. Як індивідуальну, так і колективну. Інша справа, що я не маю ресурсів належним чином її пропагувати. Самотужки це не виходить. Я не пропагандист, не соціальний-психолог, не піарник, і не мільйонер. Залучити зовнішні ресурси наразі не вдавалося. А ше трохи, і я звільню себе від цих зусиль, бо на кожному етапі життя є свої цікаві заняття. Я наближаюся до віку, коли навіть держава перестає претендувати на тіло чоловіка, і звільняє його від військового обов*язку. А я піду далі - я звільню не тільки своє тіло, але й свій мозок і від певної частини громадського обов*язку. Соціальне філософствування під це підпадає.

[virago-ghost.livejournal.com]

//Коли настає година триумфу виявляється, що в наших інтелігентів немає ні ідей, ні кваліфікації, ні драйву.//

а в кого є, крім тих, кто привладі і торгується з нею?
у яких сил є?

//Як індивідуальну, так і колективну. Інша справа, що я не маю ресурсів належним чином її пропагувати. Самотужки це не виходить//

але ж стратегія, яка побудована на відсутніх ресурсах, то не стратегія, а фантазія; вона лише заспокоює та створює ілюзії

//
Я наближаюся до віку, коли навіть держава перестає претендувати на тіло чоловіка, і звільняє його від військового обов*язку. А я піду далі - я звільню не тільки своє тіло, але й свій мозок і від певної частини громадського обов*язку. Соціальне філософствування під це підпадає.//

отож бо й воно; тому я і кажу, що на колективному рівні така мотивація веде до колективного програшу; програють усі, крім чинної влади, і тих, хто навіть найпримітивнішими шляхами здатен щось від неї вибити, хоч би і подаяння;
соромно, коли розумні програли тим самим "афганцям" та "чорнобильцям", але...
непринципово, програла інтелігенція, з я кою у Вас давні рахунки, чи Ви або я, якщо в нас немає виграшної стратегії, орієнтованої на наші реальні ресурси

[kerbasi.livejournal.com]

Стратегія - не фантазія. Ресурси для стратегії здобуваються на тактичному рівні. У мене не вийшло з тактикою. Тому стратегії відкладаються. Або у формі не без нарцисизму та літературщини даруються будь-кому на шару. ))) Ви ж чомусь сюди зазираєте? Навряд лише для того, щоб ще більше себе поважати переглядаючи пустопорожню балаканину пересічного невдахи? От врахуйте різні думки, різний досвід і зробіть своє, без помилкових суджень і зайвої балаканини.

У тих, хто при владі також немаж ані ідей, ані кваліфікації, ані драйву. Крадійство це з іншої опери.

Все це є в деяких верствах. От у мене, наприклад, є. Але я належу до генерації, яка провалилася у розлам епох. Коли нормальна людина, старша чи молодша, мала можливість адаптуватися та планувати майбутнє, напрацювати якийсь досвід, з якого стартувати далі, навіть якщо суспільство хитатиме, я зі студентської лави випав у гіперінфляцію у зупинені виробництва. От вчора я ще готувався до однієї систему, а от сьогодня - вже нова. Звісно, я подолав, перекваліфікувався, став достатньо успішною людиною, але я втратив час для того, щоб дійти до більш значних завдань. До того ж держава в мене забрала 2 роки на армію, коли вирішили, що стдентам варто також у лайні покопирсатися, щоб від народу не відривалися.

Це як почати займатися музикою треба у ранньому дитинстві, бо потім не наздолужити, а вже після 25 слух починає знижуватися, тому якщо ідеальні навички музикування не напрацьовані раніше, то потім вже марно. Так само і у "великих справах".

А стосовно моєї скорої "відставки", то на це є природні причини. Україна, на жаль,країна з дуже низькою якістю людських ресурсів. Навіть на прості завдання людей треба дуже довго вчити та виховувати. Щоб пов*язувати своє майбутнє з великою політикою треба дуже довго і ретельно працювати з однодумцями. Якщо в Чехії вони легко збиралися ще у підпіллі, самі знаходили собі подібних по неформальних ознаках, то тут треба починати з долання некомунікабельності, боротьби з бабусиними стереотипами то що - до притидії з боку влади ще требе дорости. В мене просто не вистачить на це відведеного мені часу. Цим потрібно починати займатися ще у студентські роки.

[virago-ghost.livejournal.com]

//Ви ж чомусь сюди зазираєте? Навряд лише для того, щоб ще більше себе поважати переглядаючи пустопорожню балаканину пересічного невдахи? От врахуйте різні думки, різний досвід і зробіть своє, без помилкових суджень і зайвої балаканини.//

я зазираю через те що, в мене бувають раптові спалахи оптимізму, і періодично я починаю думати, що помилилася, розумніші за мене люди таки знають способи діяти, або хоч не погіршувати;
зазвичай, спроби читати навколополітичні дописи в уркаїнській блгосфері закінчуються у мене досить гидкими спалахами співчуття до соратників Робєсп`єра, і на тому я полишаю надії;

//А стосовно моєї скорої "відставки", то на це є природні причини. Україна, на жаль,країна з дуже низькою якістю людських ресурсів. //

ага, і такий перелік у будь-кого, кого не візьмеш;
я свій можу викласти, наприклад;
та ба, є ж такі, які вплуталися до політичного життя 10-15-20 років тому, бувши студентами - ідеалістами; результати ті самі, розчарування теж;
людські ресурси неякісні, але виховувати їх немає ні сил, ні наснаги, ні натхнення; а витрачати на цей свій власний, неповторний час - марнотратство;
воно того ж не варто, еге ж? провальний проект

[kerbasi.livejournal.com]

Причин для всеохоплюючого оптимізму стосовно всієї України дійсно немає. Але є ділянки для потенціального локального прориву. От по моїй сфері діяльності (промисловість) в Україні вимальовуються "центри знань", які географічно не тотожні центрам грошей. Центри грошей - це там, де у нас сировина та первинна переробка: Донецьк, Дніпропетроськ, Запоріжжя. А центр знань, наприклад, Харків, Одеса, Львів, Київ. От я й стараюся використовувати свою повноваження у міжнародній фірмі на користь інтелектомісткого підприємництва у тих центрах знань. Коли це вдається, це означає, що кілька фахівців замість базару працюють за фахом. Мені приємно, коли це вдається. І у цьому від мене значно більше користі, ніж якби я махався з міліцією на мітингах, або ліз би у помічники до депутатів, або з палкими промовами до широкої публіки.

Ще стосовно оптимізму - Харків вже в якихось рейтингах назвали поряд з Києвом найкомфортнішим містом для життя в Україні. Для цього є підстави навіть з побутової сфери: ще якихось три роки тому ми мали там головний біль, де знайти кав*ярню посидіти. А тепер там буквально на кожному кроці, майже, як у Києві. Тобто там є попит, а це попит саме середнього класу. І зауважте, що це не центр "бери побольше, кидай подальше", а саме інтелектуальний центр, важка промисловість в них вже вся практично померла, але мізки знаходять, як себе прогодувати не тільки на базарі, у тому ж технічному бізнесі, тільки на проектному, експертному рівні заробляють у сировинних регіонах, а податки платять та гроші витрачають у себе у Харкові. Чи це не позитивний тренд? Час "других столиць" Донецька та Дніпропетровська з їхніми традиціями номенклатури, криміналу, сировинної торгівлі за валюту минає. І цьому ніяка ПР не завадить.

[virago-ghost.livejournal.com]

як би ця розмова між нами відбувалася восени 2003 року я б аплодувала вашим аргументам;

[kerbasi.livejournal.com]

Восени 2003-го ці "центри знань" мали кепський вигляд, як і люди, що їх населяли. Не було про що говорити.

[chita-i.livejournal.com]

Коли ти обломаєшся ощасливлювати людство в жж, дуже сподіваюсь, що не випадеш з кола моїх особистих знайомств. )