Цікаво, що з меню кав’ярень зник (принаймні, у Києві) такий кавовий делікатес совітської доби, як кава з коньяком. Колись у Миколаєві була кав’ярня, що не мала конкретної назви. Вона знаходилася на другому поверсі магазину «Кооператор». Там певний час збиралася інтелігенція, та й не тільки інтелігенція, а практично всі, хто хотів з себе вдавати обізнаного кофемана та витонченого гурмана. Туди збігалися стежки гуманітаріїв з кафедр суспільних наук місцевих вишів, підпільних дільців і слобідських жлобів. Як би людина не думала - манєрно "нє пайті лі нам випіть по чашечкє коффЕ", чи "а пагналі до Каапіратара на кофє с канякою" - всі збігалися під один дах. Це вам не Львів, панове!
Прокурені, бліді жіночки з руками – котячими лапками – там потягували придбані в одеських контрабандистів тонкі, жіночі цигарки. Вони просили «пригостити даму сірником». За цим, зазвичай, галантний кавалер пригощав даму кавою з коньяком. Це коштувало у 1985-му році 91 копійку. Шалені гроші для сторубльового інженерішки! Мій двоюрідний брат вирішив не йти в інженерішки. Він пішов учнем слюсаря на суднобудівний завод. Його перша учнівська зарплата була – 450 рублів. До кооператору він водив свою дівчину, креслярку з конструкторського бюро (зарплата – 75 рублів). Він не одразу перетворився на пролетаря, тому деякий час міг навіть видавати з себе у «Кооператорі» перспективного юнака.
Прокурені, бліді жіночки з руками – котячими лапками – там потягували придбані в одеських контрабандистів тонкі, жіночі цигарки. Вони просили «пригостити даму сірником». За цим, зазвичай, галантний кавалер пригощав даму кавою з коньяком. Це коштувало у 1985-му році 91 копійку. Шалені гроші для сторубльового інженерішки! Мій двоюрідний брат вирішив не йти в інженерішки. Він пішов учнем слюсаря на суднобудівний завод. Його перша учнівська зарплата була – 450 рублів. До кооператору він водив свою дівчину, креслярку з конструкторського бюро (зарплата – 75 рублів). Він не одразу перетворився на пролетаря, тому деякий час міг навіть видавати з себе у «Кооператорі» перспективного юнака.

no subject
Date: Friday, 11 November 2011 12:28 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 12:44 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 12:47 pm (UTC)дуже популярний напій на Апеннінах, до речі, і назва мені подобається, щось в ній є від слова "подкоррєктіровать" =
в київських кав'ярнях (радше сказать забігаловках де була кавові машини), пригадується, на початку 80-х "подвійна половинка" коштувала 22 копійки
no subject
Date: Friday, 11 November 2011 01:00 pm (UTC)Ви мені додали аргумента купити собі граппу.
no subject
Date: Friday, 11 November 2011 01:16 pm (UTC)комунізм - то кави не стосується, то стосується іншого напою =
власний спогад літа 1987 року (горбачовський "сухой закон", всюди неміряні черги за бухлом в генделики, якщо воно раптом там з"являється), околиця Алушти: біля відчинених дверей задрипаного продмагу (порожнього!) о 10й ранку стоїть спиною до якийсь напівсиній дядя Вася з двома(!) пляшками шмурдяка в кожній руці і очманіло переводить погляд з однієї на іншу, а потім, піднімаючи очі, промовляє сам до себе: "это шо, коммунизм уже, бля..?"
таке ніколи не забудеш
no subject
Date: Friday, 11 November 2011 01:24 pm (UTC)Как и всегда, впрочем... как и сейчас...
no subject
Date: Friday, 11 November 2011 01:28 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:31 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:32 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:34 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:34 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:34 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:38 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:41 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:45 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:46 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 03:59 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 04:00 pm (UTC)А так, весь час, ми "балувалися" у 18й "общагє" напоєм Колосок. Як зараз пам'ятаю, не було кави ні нічого схожого, у мене криза (кавоманка!), а тут я прознала від сусідки по кімнаті Тані (зараз живе у Німеччині), що Серьогє мама (були ми на другому курсі) тільки що привезла цілу банку Колоска! Я прийшла і кажу: віддай! І віддав. Навіть не сперечався. Бідний. )
А ще ми з Оленою (зараз живе у Англії) пили каву з коньяком у неї у кімнаті. Закривали двері, у неї була така малеенька пляшка коньяку. Нам на довго хватило. Кава була розчина! От які "лішенія" я терпіла при совку! бгггг
no subject
Date: Friday, 11 November 2011 04:01 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 04:03 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 11 November 2011 04:05 pm (UTC)Ех...
no subject
Date: Friday, 11 November 2011 04:14 pm (UTC)Один з бандюків: "Козирь, наш мандат"!
Козирь дає добрячого удара кулаком по пиці червоноармійцю.
Заплануйте таку сцену у програмі для вашого матросика на вході, тоді я обов'язково приїду з другом дитинства :)))
no subject
Date: Friday, 11 November 2011 04:15 pm (UTC)Так, колись накопичували копійки та "рваниє" до тих 3.50 щоб когось кудись повести :)) Класно було! Але щоб не поверталося! )))
no subject
Date: Friday, 11 November 2011 04:16 pm (UTC)Тільки матросик питатимандату не буде. у нього самого мандати знайдуться ;)
Добре )
no subject
Date: Friday, 11 November 2011 04:19 pm (UTC)І напій кавовий ячмінний також пам'ятаю. Нам на півночі, солдатам, на сніданок давали таку "каву" або з бляшаних банок з вершками. Перевага служби в районах з екстремальним кліматом, бо нижче полярного кола тільки якийсь окріп брудного кольору давали під назвою "чай".
В супермаркетах, до речі, періодично бачу "каву" ячмінну чи цикорієву. Інколи хочеться спробувати з цікавості, але ціла пачка мені не потрібна, ковтку б вистачило ))