Таки я романтик!
Monday, 12 December 2011 02:43 pmНещодавно у своєму ЖЖ МШФ Ferike запитала читачів про захоплення, які можуть змусити людину легко читати грубезний фоліант. Між нами відбувся такий діалог:
Kerbasi: Теоретичні граматики будь-якої мови.
Історичні граматики будь-якої мови...
Ferike: Отак береш підручник із граматики й читаєш? Не нудно?..
Kerbasi: Не нудно. Беру з собою на відпочинок, у дорогу. Точніше донедавна брав. Тепер в мене поступово зацівлення змінюються. Ще не ясно, які сформуються...
Згодом натрапив у Вікіпедії на таку істину:
«Першими виявами українського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматика малороссийского наречия» Олександра Павловського і збірка Миколи Цертелева «Опыт собрания старинных, малороссийских песней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови й української народної поезії».
Отже, не нудьгуйте, вбиваючи собі у голови граматичні правила. Переконуйте себе, що це романтично.
Я, звісно, розумію, що не від гарного життя українські гуманітарії ладні зарахувати будь-що українського походження до загальносвітових культурних трендів. От до романтизму випало зарахувати граматику. Там далі у вікіпедійній статті ще написано таке:
«Український романтизм виник не так як реакція проти не надто значного в українській літературі класицизму, а проти наявних у ній тоді бурлескних і травестійних традицій».
Отже, хто проти чого романтизмом протестує: європеєць – проти застиглості та серйозності класицизму, проти раціоналізму Просвітництва, а українці все реготали та стібалися, а потім - гоп! - і раптом аж у граматику занурилися. Romantique!

Kerbasi: Теоретичні граматики будь-якої мови.
Історичні граматики будь-якої мови...
Ferike: Отак береш підручник із граматики й читаєш? Не нудно?..
Kerbasi: Не нудно. Беру з собою на відпочинок, у дорогу. Точніше донедавна брав. Тепер в мене поступово зацівлення змінюються. Ще не ясно, які сформуються...
Згодом натрапив у Вікіпедії на таку істину:
«Першими виявами українського романтизму були: видана 1818 у Петербурзі «Грамматика малороссийского наречия» Олександра Павловського і збірка Миколи Цертелева «Опыт собрания старинных, малороссийских песней» з висловленими в них думками про глибоку своєрідність і самостійність української мови й української народної поезії».
Отже, не нудьгуйте, вбиваючи собі у голови граматичні правила. Переконуйте себе, що це романтично.
Я, звісно, розумію, що не від гарного життя українські гуманітарії ладні зарахувати будь-що українського походження до загальносвітових культурних трендів. От до романтизму випало зарахувати граматику. Там далі у вікіпедійній статті ще написано таке:
«Український романтизм виник не так як реакція проти не надто значного в українській літературі класицизму, а проти наявних у ній тоді бурлескних і травестійних традицій».
Отже, хто проти чого романтизмом протестує: європеєць – проти застиглості та серйозності класицизму, проти раціоналізму Просвітництва, а українці все реготали та стібалися, а потім - гоп! - і раптом аж у граматику занурилися. Romantique!

Re: *пратівним голосом*
Date: Monday, 12 December 2011 08:35 pm (UTC)Re: *пратівним голосом*
Date: Monday, 12 December 2011 11:46 pm (UTC)