Pro nihilo

Ми всі знаємо, що блогосфера вже давно стала театром військових дій в інформаційно-психологічній війні. В зв'язку з тим в своєму щоденнику я підсилюю дотримання правил інформаційної гігієни, і раджу іншим блогерам робити так само.

1. Якщо ви дозволяєте пропагандистам постити у ваших темах, ба вести розгорнуті дискусії, ви перетворюєте свій блог на прапагандистський канал. Якщо не маєте часу на модерацію, краще не постіть або переведіть щоденник в режим коментарів тільки від друзів. Я не буду коментувати в щоденниках, де надається слово ворожим пропагандистам.

2. У всіх нерви не залізні, але не варто зриватися. Відтепер я банитиму тих, хто дозволятиме емоційні персональні атаки на мене та інших учасників дискусій під моїми темами, незалежно від ступеню та давності знайомства. Більшість суперечок прозрастають з невміння або небажання учасників приділяти читанню дописів та коментарів належної уваги та з гарячкуватості реакцій. Зайвий раз переконайтеся, що ви дійсно зрозуміли думку, на яку відгукаєтеся, і достатньо охолонули, перед тим, як натиснути кнопку "прокоментувати". Часто краще зайвий раз перепитати, ніж вибухати гнівними промовами через банальне непорозуміння.

3. Не слід розповсюджувати застарілу інформацію. У неділю, 2 березня протягом кількох годин соціальні мережі розносили інформацію про ультиматум, гранічний термін якого вибігав за півгодини ще в ранці.

4. Не слід розповсюджувати інформацію, яка покликана деморалізувати читачів. Двічі подумайте, чому саме зараз в мережі з'явилися "рекомендації", як вижити в оточеному місті, при чому навіть не у вигляді інструкцій, а як спогади боснійця з головною думкою: слабкі помруть, в кого не буде зброї, того вб'ють, за банку тушонки можна буде трахнути жінку і т.д.

5. Якщо не володієте іноземними мовами, користуйтеся перекладами тільки з джерел, яким довіряєте. Дуже багато зараз розповсюджується перекладів заяв іноземних державних діячів та міжнародних організацій з тенденційно зміщеними акцентами або навіть з грубим перекрученням оригіналу.

6. Філантропічні акції "за мир в усьому світі", "за все добре, проти всього злого" мають сенс, коли ви знаходитеся на великій відстані і не маєте інших можливостей висловити солідарність і хочете притягнути увагу чужого суспільства до маловідомих йому подій. У прифронтовій державі вони тільки створюють інформаційний шум, в якому губиться дійсно важлива інформація, від якої можуть залежати життя. Я не можу нікому заборонити бути пацифістом, але в мене ніколи не буде пацифістських репостів, і скоріш за все, я звільню від них свою френд-стрічку.

@aronets: Питання #1 - це Крим! Збережемо Україну - тоді будемо говорити про економіку.

@sergey_cane: Эти новые министры - это синдром группы "Гринджоли" на Евровидении.

https://twitter.com/sergey_cane/status/438784622227619840

1. На одні граблі 2005-го вже наступили. Це міф про те, що міністр це не технократ, а політик. Нездара Аваков - перша помилка. Улюбленець україноцентричної публіки Наливайченко - менш очевидна, але напевно також помилка. Не пригадую за ним нічого конкретного, крім того, що він справне тріпло.

2. Як завжди буде багато імітації. Вже вилізли посередники між Майданом та владою.
http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/25/7016162/
Всі достойні, биті, прокопчені, але наслідків прорахувати не вміють. В результаті відсікли від прем'єрства, наприклад, Порошенка. А військові чим завинили? Краще б жорсткіше вимагали люстрації, ніж якісь приховані фільтри розставляти, через які самі ж потім і постраждають. Це вже було неодноразово: відкріпні талони колись розумники з НУ проштовхували, а потім на виборах 2004-го їх ними ж і взули, і Удар вже пропустив законопроекти, що заборонив їхньому лідеру обиратися, а з поверненням депутатських повноважень Балозі і ще одному, прослизнув і Марков. [Марков начебто не прослизнув - чекаю на остаточне підтвердження]
Так  завжди буває, коли закони/пропозиції пишуться під особу або момент, а не на принципах.

3. Зараз, розумію, звучить як цинізм (ані ж за міня кроффь пралівалі, пака я на дівані сідєл), але згадаєте пізніше: ми ще натерпимося від "гламурно побитого" нового бомонду: з візами, вікнами на кордонах, кількома тачками на одну особу, телефонами потрібних депутатів, спонсорами та власними фондами про всяк випадок на дороге лікування і т.д.

4. Обов'язково повилазять ті, хто бажає використати гіперемоційних осіб, якими на жаль є багато українців, для політичного зиску. Коли країна ледве не розлетілася на дзуськи, коли ще не всі снайпери з дахів позлазили, вже в багатьох іншого горя не було ніж те, що Юлька щось не те на майдані сказала. Ще не раз підігріють, заведуть та використають.

5. Обов'язкого повилазять бовдури, через яких на пристойних заходах не захочеться бути присутнім, бо вилізе якийсь праукр чи теукр, а потім соромно буде, що подумають, що ти з ними, якщо там був.

6. Крім бовдурів, обов'язково знайдуться ті, хто викорстає ображених історичною долею. Скасування мовного закону відбулося саме тоді,  коли Київ фактично не контролює кілька адміністративних одиниць у країні, а ворогу потрібен лише casus belli. Вже по форумах побігли розумники з криками скасувати угоду про базування ЧФ. Ню-ню...

7. Вишеназваному радикально запобігти зусуллями одинаків не можливо. А фронт організовувати проти фантомів - занадто витратно. Краще розпізнавати їхні фальшивки і не розповсюджувати. Не додавати своєї енергії до їхньої. Себе краще застосувати більш ефективно. Поки суспільство наелектризоване, політики та громадські діячі часто самі за своїми акаунтами, а не за широкими спинами своїх піарників, можна їх "заспамлювати" пропозиціями. Тільки коротко сформульованими. Як тут, наприклад:
http://adamnet.livejournal.com/470604.html
П'ять хвилин - і цей текст можна ще скоротити.

8. Людині, яка має своє заняття у житті, хоббі, обов'язки, не варто розвивати в собі широту політичної ерудиції, глибину знань давньої і недавньоі політичної історії, формувати багатотомні досьє для політичної аналітики, щоб про всіх знати все і не помилитися з симпатіями.  Важливо розвивати у собі емоційну культуру. Не робити образу, бажання сатисфакції головним мотивом своїх дій та приводом надавати підтримку бозна кому неперевіреному. Цього достатньо, щоб залишатися при своїх поглядах, але бути розпорядником свого голосу, а не частинкою масовки.

9. Революційні події переконали мене у необхідності широкого спектру громадських рухів, в тому числі професійних, для залучення компетентних кадрів, як під час революцій, так і в мирний час, до кадрового резерву політиків, громадських діячів, для держслужби. Вважати, що серйозні фахівці пропонуватимуть себе з трибуни або підходитимуть з пропозиціями до охорони - це просто глупство. Розраховувати на реєстрацію "проектів" через сайти (зараз запускаються такі ініціативи) - на цьому вже обпіклися західні HR: по ключових словах - повні бази кандидатів, тільки на роботу взяти нема кого - самі пустобріхи, негідники, а у кращому разі - сірість. При чому талантів система вибраковує на першому ж кроці, бо талант не вкладається в ключові слова. Зрештою після пари років без роботи вони знаходять себе у власному бізнесі або перекваліфікуються.  У "чорну диру" вебформ серйозна людина свій досвід і навички не посилатиме. Люди спілкуються з людьми. Спеціалізовані громадські рухи - це правильний шлюз для такого процесу. Про це слід нагадувати громадським діячам та політикам. Якщо є можливості, створювати такі організації самотужки.

@MaloverjanBBC: Кернес: я считаю, что то, что касается президента Януковича - это уже история. #революція

але це, насправді, facepalm, що його зустрічають журналісти, а не опергрупа.

Щоб там не казали гарячі голови, але за даних умов ВР - єдиний відносно дієздатний і більш-менш легітимний орган влади.
Як не ставитися особисто, але Турчинов - законно призначений голова ВР, а за неможливості президентом виконувати свої обов'язки - виконувач обов'язків президента.

Це нормально! Це слід прийняти.

Але як би ВР змусити ще призначити дострокові вибори самої себе? Тримати їх до 2017-го - це неприпустимо. Особливо за умов парламентської республіки! Законних важелів, як я розумію, для цього немає. Значить, Майдану - не розходитися!

Як легко відволікти гіперемоційну українську спільноту від нагальних питань. Юля - ааааа! Юля - уууууу! Тільки знаки протилежні, а скільки емоцій.
Вона просто виступила на Майдані. Її ще нікуди не призначали і не висували!