Про Леніна

[kerbasi]

Давно помітив, що навіть серед зовсім не комуністичної свідомості людей розповсюджене доволі ідеалістичне уявлення про Леніна, як про своєрідного злого генія, мислителя світового масштабу. Ленін був дійсно генієм ситуативного підходу до політики, мав відчуття моменту та рішучість його схопити. Але такі здібності не обов’язково мусять супроводжуватися високою культурою та силою розуму. Скоріш навпаки. В зв’язку з цим цікаво знайомитися, що про нього думали його сучасники.

Ніколай Бердяєв, російський філософ

«B филocoфии, в иcкyccтвe, в дyxoвнoй кyльтype Лeнин был oчeнь oтcтaлый и элeмeнтapный чeлoвeк, y нeгo были вкycы и cимпaтии людeй 60-x и 70-x гoдoв пpoшлoгo вeкa. Oн coeдинял coциaльнyю peвoлюциoннocть c дyxoвнoй peaкциoннocтью».

«Tип кyльтypы Лeнинa был нeвыcoкий, мнoгoe eмy былo нeдocтyпнo и нeизвecтнo. Bcякaя paфиниpoвaннocть мыcли и дyxoвнoй жизни eгo oттaлкивaлa. Oн мнoгo читaл, мнoгo yчилcя, нo y нeгo нe былo oбшиpныx знaний, нe былo бoльшoй yмcтвeннoй культуры. Oн пpиoбpeтaл знaния для oпpeдeлeннoй цeли, для бopьбы и дeйcтвия. B нeм нe былo cпocoбнocти к созерцанию. Oн xopoшo знaл мapкcизм, имeл нeкoтopыe экoнoмичecкиe знaния. Пo филocoфии oн читaл иcключитeльнo для ,бopьбы, для cвeдeния cчeтoв c epecями и yклoнaми в мapкcизмe».

http://www.vehi.net/berdyaev/istoki/06.html

Іван Бунін, російський письменник-емігрант, лауреат Нобелевської премії в області літератури

"Но вот наконец воцаряется косоглазый, картавый, лысый сифилитик Ленин, начинается та эпоха, о которой Горький, незадолго до своей насильственной смерти брякнул: "Мы в стране, освещенной гением Владимира Ильича Ленина, в стране, где неутомимо и чудодейственно работает железная воля Иосифа Сталина!"

"Что именно требовалось, как «оружие», этим кругам, то есть, проще говоря, Ленину с его РКП, единственной партией, которой он заменил все прочие партийные организации? Требовалась «фабрикация людей с материалистическим мышлением, с материалистическими чувствами», а для этой фабрикации требовалось все наиболее заветное ему, Ленину, и всем его соратникам и наследникам: стереть с лица земли и оплевать все прошлое, все, что считалось прекрасным в этом прошлом, разжечь самое окаянное богохульство, - ненависть к религии была у Ленина совершенно патологическая, - и самую зверскую классовую ненависть, перешагнуть все пределы в беспримерно похабном самохвальстве и прославлении РКП, неустанно воспевать «вождей», их палачей, их опричников"

http://bunin.niv.ru/bunin/rasskaz/pod-serpom-i-molotom/mayakovskiy.htm

Слова Буніна ще можно списати на його снобістський норов, але Бердяєв це людина дійсно високої інтелектуальної культури, філосовського мислення і тонкої внутрішньої організації.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Хвиля написала про сутність філософської дискусії: махісти і т.д. Але головне у роботі інше. Емпіріокритицизм лише привідю. Головне, що в цій роботі започаткований принцип партійності філософії, тобто незалежна, позапартійна думка більше не визнавалася. Це потім червоною лінією проходило через всі сов. суспільні науки аж до кінця СРСР. І навіть через природничі також.

Ну, і т.з. діамат, тобто набір простих істин, щоб батрак міг перемогти буржуазного професора, і мав голос при призначенні ректора совітського університету, також звідти.

[tin-tina.livejournal.com]

Ще б варто врахувати, що більшу частину життя Ленін був політичним, себто партійним журналістом. Це таки накладає відбиток.
А якесь намагання підтягнути всю цю темну масу до хоча б низькоінтелігентного рівня, це ще, може, і не найгірше... Гіршим було б, "як сила є, то й розуму не треба".