Про Леніна

[kerbasi]

Давно помітив, що навіть серед зовсім не комуністичної свідомості людей розповсюджене доволі ідеалістичне уявлення про Леніна, як про своєрідного злого генія, мислителя світового масштабу. Ленін був дійсно генієм ситуативного підходу до політики, мав відчуття моменту та рішучість його схопити. Але такі здібності не обов’язково мусять супроводжуватися високою культурою та силою розуму. Скоріш навпаки. В зв’язку з цим цікаво знайомитися, що про нього думали його сучасники.

Ніколай Бердяєв, російський філософ

«B филocoфии, в иcкyccтвe, в дyxoвнoй кyльтype Лeнин был oчeнь oтcтaлый и элeмeнтapный чeлoвeк, y нeгo были вкycы и cимпaтии людeй 60-x и 70-x гoдoв пpoшлoгo вeкa. Oн coeдинял coциaльнyю peвoлюциoннocть c дyxoвнoй peaкциoннocтью».

«Tип кyльтypы Лeнинa был нeвыcoкий, мнoгoe eмy былo нeдocтyпнo и нeизвecтнo. Bcякaя paфиниpoвaннocть мыcли и дyxoвнoй жизни eгo oттaлкивaлa. Oн мнoгo читaл, мнoгo yчилcя, нo y нeгo нe былo oбшиpныx знaний, нe былo бoльшoй yмcтвeннoй культуры. Oн пpиoбpeтaл знaния для oпpeдeлeннoй цeли, для бopьбы и дeйcтвия. B нeм нe былo cпocoбнocти к созерцанию. Oн xopoшo знaл мapкcизм, имeл нeкoтopыe экoнoмичecкиe знaния. Пo филocoфии oн читaл иcключитeльнo для ,бopьбы, для cвeдeния cчeтoв c epecями и yклoнaми в мapкcизмe».

http://www.vehi.net/berdyaev/istoki/06.html

Іван Бунін, російський письменник-емігрант, лауреат Нобелевської премії в області літератури

"Но вот наконец воцаряется косоглазый, картавый, лысый сифилитик Ленин, начинается та эпоха, о которой Горький, незадолго до своей насильственной смерти брякнул: "Мы в стране, освещенной гением Владимира Ильича Ленина, в стране, где неутомимо и чудодейственно работает железная воля Иосифа Сталина!"

"Что именно требовалось, как «оружие», этим кругам, то есть, проще говоря, Ленину с его РКП, единственной партией, которой он заменил все прочие партийные организации? Требовалась «фабрикация людей с материалистическим мышлением, с материалистическими чувствами», а для этой фабрикации требовалось все наиболее заветное ему, Ленину, и всем его соратникам и наследникам: стереть с лица земли и оплевать все прошлое, все, что считалось прекрасным в этом прошлом, разжечь самое окаянное богохульство, - ненависть к религии была у Ленина совершенно патологическая, - и самую зверскую классовую ненависть, перешагнуть все пределы в беспримерно похабном самохвальстве и прославлении РКП, неустанно воспевать «вождей», их палачей, их опричников"

http://bunin.niv.ru/bunin/rasskaz/pod-serpom-i-molotom/mayakovskiy.htm

Слова Буніна ще можно списати на його снобістський норов, але Бердяєв це людина дійсно високої інтелектуальної культури, філосовського мислення і тонкої внутрішньої організації.

Comments

[der-sch-shall.livejournal.com]

згоден
* якщо [комусь] дуже кортить побалакати про геніальність леніна, то лише в поєднанні з екскурсом в геніальність парвуса, троцького
та й сталіна, чого уж там
** а там, де ми бачимо умовні "два відра" геніїв, мимоволі починаєш ставитися до тих геніїв з певним скепсисом :)

[spitfire38.livejournal.com]

а у товариша бонч-бруєвича по іншому про ільіча написано

[crema-catalana.livejournal.com]

Чесно кажучи, обидва тексти спиймаються як ленінський піар. Слабенько й без аргументів у Бердяєва, потік прокльонів у Буніна... "Оце й уся вистава?" (С)

Граючи в бадмінтон треба памятати, що слабка атака може завершитися убивчою контратакою супротивника. Тож підняв руку — бий, а не розмовляй!

[kerbasi.livejournal.com]

А в Маріетти Шагінян як написано!

[kerbasi.livejournal.com]

Напевно, десь можна знайти і обгрунтовану критику, але мене особисто до антіленініани не тягне. Достатньо і цього плюс примусова вичитка текстів Леніна плюс досвід життя в його творінні.

Стосовно культури. В літературі, якою нас годували до нудоти у школі, постійно згадувалося, який Ленін був культурний і розбирався у музиці. Наводилися музичні приклади його улюблених творів: "До Елізи", сонати "Апассіоната" та "Патетична" Бетховена. Для музично зацікавленої людини три твори одного композитора, до того ж перший - тодішня "попса" - маловато буде. Хоча, звісно, це скоріш свідчить на користь обмеженості пропагандистів, а що там були в самого Леніна за смаки,нам не відомо.

[kerbasi.livejournal.com]

Так, концентрація неординарних осіб навіть для психлікарні надмірна ))

[spitfire38.livejournal.com]

а ще був київський письменник з вусами по-моєму шведов прізвище -
він цілу ленініану кажуть написав
от тіко я не читав, а бонч-бруєвича читав

ґґґґґґґґґґґґґ

[der-sch-shall.livejournal.com]

[ferike.livejournal.com]

Дійсно, багато дослідників (навіть Оксана Забужко, яка для тебе не авторитет :)) відзначали обмеженість Леніна, поверховість його аналізу та схильність таврувати все незрозуміле.
Але цих досліджень, видно, замало, щоб нейтралізувати пропагандистський образ "ленінської мудрості" у масовій свідомості.

На іншу тему: мене також дивує величезна кількість недурних людей (зокрема в Україні), які, ненавидячи Путіна, одночасно називають його великим патріотом Росії і мудрим стратегом її могутності. Очевидно, сприймаючи дорожчання нафти в 2002-2006 рр. як особисте досягнення Путіна, а мегарозпил бюджету під нанотехнології та Сочі-2014 - як прояви одночасно геніальності та патріотизму :)

Re: ґґґґґґґґґґґґґ

[spitfire38.livejournal.com]

от і я про то ж , точно як в бонч-бруєвича!
справедливість любив! - навіть у казках фолкьлорних владімірской губєрнії про то пишуть, а народ він не помиляєцця )))
отдєльне спасібо за документ

[tin-tina.livejournal.com]

А в "Леніні і пічнику" і ще краще написано!

Re: ґґґґґґґґґґґґґ

[der-sch-shall.livejournal.com]

та нема за що!
* я тут на цій филі вирішив дещо перечитати, приєднуйтесь:


http://www.many-books.org/read/17879/7

В семнадцатом году мы сели с Лениным и Надеждой Константиновной Крупской в пломбированный вагон и поехали в Россию делать социалистическую революцию. В этом же вагоне ехали другие революционеры. В том числе Лев Троцкий и Инесса Арманд. Троцкого подсадили немцы, чтобы он вредил по дороге Ленину, мешал ему сосредоточиться на планах вооруженного восстания… Вы не поверите, но в то время у Ленина и Инессы была яркая любовь, какой могут любить друг друга только пламенные революционеры. Ленин и Арманд искали удобного случая, чтобы уединиться и предаться любви. Но так, чтобы при этом не оскорбить чувств другой пламенной революционерки Надежды Константиновны Крупской… Тогда Ленин сказал мне следующее:
– Себастьян, – он взял меня под руку и повел по коридору вагона, подальше от своего купе, – мне стали известны коварные планы вредителя Троцкого. Еврейский мировой капитал поручил ему скомпрометировать меня в глазах моей революционной жены и всего мирового пролетариата. Троцкий получил задание накрыть нас с Инессой в тамбуре, когда мы будем там встречаться!.. Наше дело под угрозой! Ты же знаешь, Себастьян, Надежду Константиновну! Если она узнает, что я того Инессу, русская революция может выйти криво!.. Мы не должны допустить искажения исторической перспективы, потому что все условия для революции созрели – верхи не хотят, а низы не могут… Дорогой немецкий товарищ, ты должен отвлечь на себя Троцкого. Я бы сам выкинул эту сволочь в окошко, но ты же знаешь, что в нашем вагоне их нет. И еще, Троцкий нам пока нужен, чтобы перехитрить еврейский мировой капитал… Сегодня ночью, в три часа, я встречаюсь с Инессой в тамбуре. А ты должен задержать Троцкого.
Ночью, когда Владимир Ильич скрывался в тамбуре с Инессой Арманд, я стоял в коридоре и внимательно смотрел по сторонам. Вдруг из своего купе вышел Троцкий и на цыпочках направился по коридору в сторону тамбура. В одной руке – фотокамера, в другой – магниевая вспышка, во рту – свисток. «Ну, подожди, – подумал я, – сейчас ты попробуешь моего немецкого кулака!» Я вжался в стену, а когда Троцкий подошел поближе, выскочил неожиданно, вырвал у него из руки фотокамеру и, ударив фотокамерой ему в челюсть, загнал свисток Троцкому в глотку. Троцкий упал без сознания. Магниевая вспышка вспыхнула, и у Троцкого сгорели все волосы на голове.
Всю оставшуюся до России дорогу Троцкий проехал лысый, со свистком в горле, поэтому он все время свистел, когда дышал, и не мог больше незаметно подкрасться к Ленину.

Re: ґґґґґґґґґґґґґ

[spitfire38.livejournal.com]

десь я це читав уже)
схоже на творєніє товаріщей белоброва-попова
я його раз на рік перечитую )

[spitfire38.livejournal.com]

а хіба "лєнін і пєчнік" не бонч-бруєвич написав?
отакої
а я щось думав що бонч-бруєвич...

[tin-tina.livejournal.com]

Взагалі-то Зощенко прозою і Твардовський віршами, але це якийсь воістину безсмертний текст, має більше варіантів, ніж Бондарівна. Я вже з десяток знайшла, інколи там навіть строфи без ненормативної лексики трапляються. Але рідко.

[spitfire38.livejournal.com]

ти ба - зощенко
як же його після цього могли... тойво... пропісочить за антісоветскіє всякіє гадості
господи, скоко в етом міре тайн
я от як думаю: може зощенко й поставив шо він автор, а надиктовував йому все-таки товариш бонч-бруєвич

[tin-tina.livejournal.com]

Щось у мене ЖЖ глюкає, не знаю, чи ролик вставиться. Ну, спробую.

[tin-tina.livejournal.com]

О, вийшло! А тепер картинку:

[tin-tina.livejournal.com]

І на завершення

«Рассказы о Ленине» — сборник коротких рассказов Михаила Зощенко 1940 года для детей дошкольного возраста[1], в которых описываются различные факты из жизни Ленина, призванные в доступной форме раскрыть маленькому читателю положительные черты вождя мирового пролетариата. В советское время рассказы были включены в списки обязательного чтения для младших школьников, причём авторство Зощенко не акцентировалось.[источник не указан 746 дней] Рассказы о Ленине послужили основой для большого количества анекдотов и пародий.[источник не указан 746 дней] Многие[какие?] произведения литературы и поэзии Ленинианы похожи на рассказы Зощенко уровнем примитивизации.

Ленин и печник. Рассказ о том, как Ленин не обиделся на грубоватого печника Бендерина и, таким образом, оставил о себе очень приятное впечатление. Не следует путать с одноименным и сходным по сюжету стихотворением Твардовского. (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%8B_%D0%BE_%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B5)

[ravlyk.livejournal.com]

:))

[dniprovska.livejournal.com]

Бунін і Бєрдяєв - політичні лузери, тож їхня думка є важливим, але не єдиним джерелом. Я б порекомендувала книгу Р. Пейна (англійського історика) "Ленін", вона видана у серії ЖЗЛ - там його постать зображена в цілому об'єктивно і опукло.

Щоб судити про Леніна, треба читати його твори, а він їх стільки наваяв ...

А взагалі Ленін - це типовий продукт російської дійсності. Його жорстокість обумовлена жорстокістю і затхлість атмосфери рос. життя кінця 19-поч. 20 ст. Росія того часу - то не "канфєткі-бараначкі", а стояче болото, чудово описане у творах Чехова, тож нічого дивного, що з того середовища вискочив такий чортик, як Ленін.

[o-teren.livejournal.com]

Слабенько й без аргументів у Бердяєва, потік прокльонів у Буніна...
Мені здається, що і Бердяєв і Бунін просто озвучили загальновідомі в їхньому колі речі, тож і особливо розводитися не вважали за потрібне. Я стрічав досить багато подібних характеристик Леніна. Ну от, наприклад, оцінка Плєханова: "Для достижения поставленной цели он пойдёт на всё, что угодно, даже на союз с чёртом, если это будет необходимым.
Ленин — теоретик, но для образованного социалиста труды его не интересны: они не отмечены ни изяществом слога, ни отточенной логикой, ни глубокими мыслями, но на малограмотного человека они неизменно производят сильное впечатление простотой изложения, смелостью суждений, уверенностью в правоте и привлекательностью лозунгов."

[o-teren.livejournal.com]

Сам факт, що саме Зощенко писав на цю тему - то вже звучить як анекдот. Бо деякі люди так хвалять, що краще б вже вилаяли. :)

[kerbasi.livejournal.com]

О! В мене така книжка була!

[hvylya.livejournal.com]

а мені не потрібні нічиї думки.
Своє ставлення до "геніальності" Леніна я сформулювала на другому курсі, коли вивчала "Матеріалізм та емпіріокритицизм". Для будь-якого фізика то дика мракобісна маячня.