Про ніколи-не-бачення

[kerbasi]

МШФ навів цитату:
http://22he-travnya.livejournal.com/44596.html

Об Афгане вообще ничего не говорили до 1986 года. Мы были персоны нон грата. Словно не было нас на свете. Мы всегда возвращались и обалдевали. Мы говорили: «Мы из Афганистана», а нам: «А это где?» Когда я был в отпуске по ранению, случайно встретил свою одноклассницу. Сказал, где служу. Почему хромаю, говорить не стал. Она ответила: «А, слышала-слышала. Там, говорят, шмотками хорошо затариться можно». Я так и присел от неожиданности. Народ не знал, что идет война

От скажіть мені, будь ласка, звідки, звідки, звідки беруться такі люди, що ніколи нічого не бачать? Де ті пробірки, в яких їх виводять? Де ті інкубатори, в яких вони виростають? Де ті герметичні капсули, в яких вони живуть? Як їм вдається ходити серед нас у скафандрах, щоб нам здавалося, що вони одягнені по сезону і по моді?

Коли почалася афганьска війна, мені було одинадцять років. Ми з пацанами їздили трамваєм номер один, який проходив повз підприємство з ремонту бронетехніки, щоб з вишини трамвайної площадки зазирнути за паркан з колючим дротом та подивитися на бронетехніку з розвороченими передками та дирками у бортах. Ми знали, що тьотя Даша отримала сина у труні з Афганістану. Ми переповідали байки про ту війну, які підслуховували в розмовах дорослих. Багато з нас, зрештою,  слухали західні радіостанції. Ідеологи знали, що ми не віримо програмі "Время", що солдати в Афганістані фарбують місцевим дитячі садочки, тому посилали до нас спеціальних лекторів, які збирали нас в актових залах на так звані засідання політклубів і вдавали, що це закрита лекція тільки для нас, бо ми ідеологічно зріла молодь, нам можна довіряти правду, і парили казки, що начебто совітська армія на лічені години випередила американців, а інакше вони б нам ракетами загрожували безпосередньо з прикордоння. А ракет ми тоді дуже боялися. Бо це була нормальна тема розмов, скільки на наше місто заплановано ядерних зарядів: на три кораблебудівні заводи і все, чи ще на танкову частину в Соляних кинуть? А обкому партії буде достатньо вибуху на "Шістдесят одному Комунарі" чи він буде окремою ціллю, як орган управління? А льотна частина у Кульбакіно? А центр далекого зв'язку в Копанях?

Ну як можна було не знати про афганьску війну? Ким треба було бути? А звідки взялися ті, хто тепер регулярно коментує під моїми дописами, що нічого не бачили, ніколи не чули? Пам'ятаєте мої дописи про трупи і "благополучних"?
http://kerbasi.livejournal.com/tag/єнакієвський%20синдром
Тоді не всі зрозуміли, кого я маю на увазі. Тепер розумієте? Якщо стану диктатором, одним з перших указів накажу очистити країну від тих безпам'ятних без зору і без слуху. Не втримаюся від спокуси. Не вийде з мене демократ. Не вийде, поки серед нас ходить стільки істот у невидимих скафандрах.

Comments

[fresh-scratch.livejournal.com]

Не чекав від вас стільки емоцій. А для себе особисто я давно це питання вирішив-таку форму поводження людей, які начебто не відірвані (і не були ) від суспільства- я вважаю звичайнісіньким побутовим хамством. Є в багатьох така риса- нагло брехати в очі, а тим, що вони "не бачили" та "не знали" вони лише додатково показують свою зверхність над співрозмовником, якого не поважають, а ще й вважають себе хитрішим . Частіше, певно, це стосується жінок. Але якщо такої людини в чомусь притіснити, то вона тобі жваво розкаже, що і межа на городі тут вже 150 років, і її пра-пра-пра предки тут живуть безвиїзно, і робоче місце в неї з жовтня 1917 р. і т.д..і що пільги соціальні вона чесно вистраждала

[kerbasi.livejournal.com]

Емоції, тому що щось багато зараз провалило безпам' ятних навколо мене. А чимало з них вже діточок виростили з міфами про щаслива минуле.

[fresh-scratch.livejournal.com]

Ага, а скільки серіалів про совок росіяни зняли за останні роки, і яка мода зараз на "родом із СССР". І взагалі, тоді "квартири давали, а зараз що робити молоді?"))

[toi-samyi.livejournal.com]

поддерживаю, но думаю, там не совсем так было
этот хрупкий юноша с печальными глазами по идее должен был на скрипке играть и/или математикой заниматься.
но у него взыграл гормон и (возможно из за этой однокурсницы) он решил всем показать, что он МУЖИК
папа от греха запёр его в армию
дальше он сделал глупость (наверное) - напросился в Афган.
а когда он типа уже всё доказал барышня его всё равно послала, при этом намекнув, что типа нормальные люди туда не за подвигами ездят
ЗЫ: наш прапор два раза туда ездил - чеки, двухкассетник и т.д.

[kerbasi.livejournal.com]

Можливо. Розповсюджене явище. Тільки на всі розбиті серця Афгану не вистачало.

А контрабанди з Афгану було вдосталь. У великих обсягах також. В одного мого колишнього колеги афганський синдром проявлявся не через те, що він душманів вбивав, а не міг він забути перестрілки з кагебістами, які кришували нелегальні вантажі в Союз.