Пивасик як мірило свободи

[kerbasi]

Шанофний френд, львівський провідний журналіст Ігор Гулик торкається теми різниці між сходом і заходом України. Ба навіть ширше: між східноєвропейським постсовітським субконтинентом та Заходом в сенсі Європи та США.
http://ihorhulyk.livejournal.com/43220.html
Він цитує роздуми Дмитра Стуса:

"Дм. Стус, може, рефлексивно зауважує: «Я не вірю, що західний світ набагато вільніший, аніж Росія. Ані в Нью-Йорку, ані в іншому місті на Заході я не можу йти по вулиці і пити пиво. Суспільство хоче міщанського комфорту, воно його має. З іншої сторони - доки стояв учора на Київському вокзалі, до мене підходило два «бухаріки», за кордоном такого не має». Відвага «бухаріків» – це не ознака демократії, а, мабуть-таки, позиція Міті Карамазова з його дилемою між «твар’ю» і «імєющім право».

Справа у тому, що у питання пивка на вулиці значно глибше, ніж може здаватися. Пивко на вулиці - це кайф студента, який хоче задоволення забагато, а грошей на них витратити може замало. Є ще одна студентська принада: напитися дешевої горілки з магазину перед нічним клубом, щоб там вже тільки танцювати, не витрачаючи грошей на спиртне з клубною націнкою. Чи вважати можливість такої практики лакмусовим папірцем свободного суспільства?

Пивасик на вулиці полюбляють жлоби, тому що для них це момент свободи від остогидлого клану, де ніхто не поважає нічиє право на приватний простір та на особисті смаки та розваги. Жлоб сам створює такий клан, сам від нього втомлюється, і шукає, де переховатися хоча б на двадцять хвилин дорогою з пивасиком від гаражу додому.

Пивко алейкою парку полюбляє й інтелігент. В нього також замало грошей, та й дома обстановка може бути не краща за жлоба. А ще інтелігент, якщо він добряче пожив за совка, знає, що в барах можуть бути зайві вуха.

У вільному суспільстві пиття пивка саме на вулиці не є ніякою цінністю. Люди спокійно йдуть у бар, який відровідає їхній сфері інтересів, доходу, соціальній верстві, там спілкуються з собіподібними не озираючися і не переходячи на шепіт. Можливість пити пиво на вулиці це не ознака свободи, а дурна демонстрація, з якої малолітки можуть винести хибні висновки стосовно змісту дорослого життя.

Цінність пиття пива на вулиці це ознака браку свободи, а не наявності свободи. Свободи політичної (зайві вуха), свободи економічної особистоі (брак грошей на пиво у барі), свободи економічної бізнесової (брак пропозиції барів на всі смаки і верстви), брак свободи особистості (неповага ближніх до особистого простору). Вирішіть питання названих свобод, і не постане питання пити чи не пити пиво на вулиці. Ментальна різниця з Заходом, як і дух Достоєвського тут ні до чого.

Comments

[pan-baklazhan.livejournal.com]

Ну, може, у поста є й цей глибокий месидж, але по його ходу ви записали в жлоби мене й спарров-ховка ("Пивасик на вулиці полюбляють жлоби...") - нас, практично рафінованих інтелигентів, причому не вищеозначених злидарів, яким принципово зекономити пару гривень на різниці бар/вулиця.

Та й про маятник - спірно.
Скоріше, спочатку ця проблема нікого не чіпає, ну пьють собі пиво чи курять в парку - кого це бебешіть? Потім з"являється стурбована агресивна меншість (типу "Україна без тютюнового диму"), яка швидко нав"язує суспільству своє бачення вирішення проблеми. При чому вирішення це зазвичай має матеріально зацікавлену сторону (як в кампанії проти пива цього літа, яка чомусь не зачепила "водочників")

[kerbasi.livejournal.com]

Якби я вас назвав інтелігентами, у вас було б більше підстав ображатися. В мене аж під двома тегами організовані пости про те, кого я називаю інтелігентами, як їх люблю, і що б з ними зробив, якби моя воля.)

Про своє ставлення до тютюну я теж писав. Я проти заборони. У даному випадку мене більш цікавить, чому ті, хто палить чи випиває на вулиці, раптом починає міркувати про цивілізаційну відмінність між собою і європейцем.

[pan-baklazhan.livejournal.com]

Добрі, будемо вважати поняття "інтелігент" іронічним - най будемо вихованими образованцями. Проти цієї категорії не маєте заперечень?

"чому ті, хто палить чи випиває на вулиці, раптом починає міркувати про цивілізаційну відмінність між собою і європейцем" - в мене немаю фетишу щодо європейця. Тут скоріше варто міркувати про поняття "людини, що право має". То маю чи ні ?
Якщо щодо куріння є й контраргументи (дим дійсно смердить), то які логічні аргументи можуть знайти проти пляшки пива чи вина (а хоч і міцного питва, я й його часом розпиваю, з другом, в мене й фляжка похідна для цього є), розпита на лавиці в парку ? Окрім того, що випивши, я МОЖУ стати злим і почати порушувати чиїсь права ?

[kerbasi.livejournal.com]

Слід враховувати культуру не вашу особисту, а усереднену при прийнятті рішень стосовно порядку споживання алкогольних напоїв. Де Ви самі себе обмежите, інші дійдуть до злочину.
Порядок
не означає заборону. Але якісь норми мусять існувати. Я б не хотів, щоб пили з горла. Я не хотів би, щоб пили зі скляних пляшок в місцях скупчення народу на масовках. Я б не хотів, щоб пили при дітях. Щоправда, поняття діти варто було б не утотожнювати з неповнолітніми, тобто до 18, а обмежити згори десь на рівні 12 років. А то й менше.

І ще раз підкреслю: я висловився стосовно іншої теми.