Високім слогам русскава раманса

[kerbasi]

Питання у френдки, чим би гвалтували наші вуха жінки-водії: не Кругом, либонь.
http://olazbohopola.livejournal.com/15617.html

З моїх спостережень, яка музика лине з віконок авто з водіями-жінками, там не блатняк, але "галімая папсня" або якесь ретро. Взагалі, якщо ви живете у Києві, можете кілька хвилин (не більше, щоб не знудило) послухати Радіо Алла, що з квітня на хвилі колись непоганого Радіо One.

Коли у людей недорозвинені почуття (по-науковому: низький емоційний інтелект, зануди та зацікавлені хай гуглять emotional intelligence - мене прохання не питати, що це), їхня емоційна сфера зводиться до примітивної сентиментальності. А цю сентиментальність "заливають" такими ж примітивно сентиментальними і гіпер-емоційними піснями. Людині з розвиненою чуттєвістю нема необхідності рвати собі душу, як комунікабельній людині не потрібен алкоголь для полегшення спілкування з собі подібними.

Якщо ви вважаєте, що блатняк - для недорозвинених емоційно чоловіків, а "алла" - для таких саме жінок, і це все, ви помиляєтесь. Для русо-совецької культури притаманне посипання солі на рани замість розвитку культури почуттів. Звідси й така фанатична вчитуваність у т.з. літературну класику. Ні, в класиці нічого поганого, тільки в русо-совєцькій культурі її читають до істерики з психозом, накручуючи собі емоції, замість підживлення розуму. Ось недорозвинені начитані інтелігентішки полюбляють іншу сентиментальну музичну примітивщину: т.з. русскій раманс і бардівську пісню.

Я знаю, що з моєю оцінкою русскава раманса і бардівства зазвичай інтелігєнтішкі не погоджуються, починають глаголомъ жечь серце, висєкать іскри з души, вкладивать душу, бити в бубен і махати шашкою, але попереджую, що це все марно, все одне ви - емоційно примітивні істоти, і вся порівняльна історія, соціально-економічний і культурний розвиток завжди на користь тих народів, котрі не мають цих вазвишенна-примітивних жанрів.

Comments

[olazbohopola.livejournal.com]

з приводу бардівської пісні. Олександра Дольського, в студгуртожитку ми співали, підспівували, цитували в усному мовленні. після 30-річної перерви випадково почула його знов і остовпіла - якась клікушесько-заунивна синтементальна банальщина

[kerbasi.livejournal.com]

У студентські роки або інші періоди життя за певних обставин буває і блатняк доречним, і барди і т.д., але коли це стає єдиним способом виходу почуттів, то це дуже сумно.

[olazbohopola.livejournal.com]

тьху, від емоцій помилок наліпила, пардон

[kerbasi.livejournal.com]

Нема проблем. У моєму блозі орфографична толерантність. Я сам далеко не еталон уважності.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

На жаль, і українська класика не без того, щоб поридати над гіркою долею чужого у долі, чужого в людей, або наймички якої-небуть. Можливо, це правильно. Класики пом'якшували українцям перехід од феодалізму до капіталізму. Через сто літ, у 90-і роки, тупо-сентиментальні мексіканські серіали каналізували негативні емоції в на лиходія Луїса-Альберто і запобігли багатьом значно негативнішим психічним наслідкам докорінної перебудови суспільних відносин...
А, може, й так: кількість emotional intelligence на планеті - якась постійна величина. Константа. На всіх не вистачає. Одним багато - а іншим тільки для галімої попси.

[kerbasi.livejournal.com]

Якщо щось існує, значить - потрібно. Але...
Ви самі згадували, що "стоял совєцкій постовой" порівняно з сучасними просто шедевр. До речі, це здається Алєксандр Новіков. Пісні Токарєва, Роземнбаума, Сєвєрного тих часів також були відкриттям нового жанру: "низької" форми, але з зашифрованими месіджами у текстах - тому й слухали не тільки шпана, а й часом і інтелігенція. А потім повалив вал просто похабщини. А це вже, на мою думку, факультативно. Не мало цього бути обов"язково.

[crema-catalana.livejournal.com]

А я думаю, от чого це мене від бардівських пісень нудить? :))

[kerbasi.livejournal.com]

у каждава сваі нєдастаткі

[behemotyk.livejournal.com]

загалом згідна, але є ще купа інших факторів. Люди читають виключно класику, бо це канон, тобто те, що схвалене іншими, а робити власні судження вони не здатні.

[kerbasi.livejournal.com]

Мені цих людей шкода, бо у сучасному світі межі поступово зникають, все перекладається, друкується, тому поняття "класика" розростається вже не до якоїсь "золотої сотні", а до золотих кількох десятків тисяч. Отже неминуче доведеться робити вибір. А це у свою чергу призведе до того, що почнуть з"являтися розумники з різними класичними вибірками, і вони затято лаятимуться, доводячи один одному, чия класика класичніша.

[alla-g.livejournal.com]

Чомусь мені буває сумно, коли наштовхуюсь на категоричність. Якось аж боляче - неначе живим об камінь. Невже це правильно - наставляти штампи на кшалт "совіцькості" чи "расєйськості"? Ставити на нижчий ступінь когось тільки за те, що полюбляє слухати Пугачову чи кого б там не було?

[kerbasi.livejournal.com]

Коли водій вмикає Круга, він мовчки всім каже: "Вот вам, слушайтє ви, бабйо і лошари слюнявиє, жізні нє знаєтє".

Коли закривають ледве не єдину ефем станцію з "урбан мьюзік" і переформатовують її на "Радіо Алла", цим кажуть: "А ось вам, тіпа прадвінутиє і тіпа празападниє, совєцкоє, наше родноє, нє нравітся? Валіті в Амєріку, хохло3,14дари галімиє".

Коли сусідський хлопчина умикає на повну гучнісь Manofwar, його думки: "А ну-ка прідавлю калхознічков".

Дії значно категорічніші, ніж мій жалюгідний допис у періферійному кутку Мережі під назвою український ЖЖ. Це мене продюсери і музичні редактори категорично ігнорують, а на мої зауваження кажуть, що я нєфармат, і взагалі не існую. Вам через це не сумно?

Втім, я ніколи не закликатиму щось забороняти і цензуровати. Навіть, Круга. Я навіть не вимагатиму пропорційного представництва жанрів/мов у репертуарі.

Але я залишаю за собой право сприяти тому, щоб хоча б хтось з людей зрозумів, що те, що вони вважають, що "люблять" за звичкою, не завжди шедевр, а часто просто культурний непотріб, котрий споживали, тому що іншого не було. І яким би не були ці голоси з минулого, наше русскає, рабочє-крєстьянскоє, інтєлігєнтськоє - взагалі, світ ним не обмежується. Можна і чогось іншого скуштувати, либонь, не отрута.

[alla-g.livejournal.com]

В мене є декілька недорогих сувенірів. З дуже сумнівною мистецькою цінністю. Але коли я беру їх в руки, зринають на диво яскраві спогади. Так самой буває з піснею. Я розумію, що Ви зовсім не це мали на увазі. І впевнена, що Ви багато робите для відродження й становлення нашої нацональної культури. І дуже за це вдячна. Просто я не люблю конфронтації.

[kerbasi.livejournal.com]

Ви вірно розумієте. Домовились )))