Річниця практики

[kerbasi]

Рік тому я почав займатися йогою. Відтоді змінилися всі чотири пори року, отже тіло та дух, можна вважати, адаптувалися до нового (точніше, добре забутого старого) заняття. За цей рік мені вдалося значною мірою відновити гнучкість та рухливість у суглобах. Тепер виконую вправи, про котрі рік тому навіть не йшлося.

Оскільки з оздоровчих практик я впровадив не тільки йогу, то не можу стверджувати, що позитивному впливу на тиск та зміцненню імунітету я завдячую саме йозі. Тим не менш, на ГРВІ хворів я за цей час всього два рази, у минулому це траплялося принаймні 5-6 разів на рік. Я вже згадував, що значно порідшали болі у шиї, котрі мені добряче дошкуляли відколи я прийшов з війська і аж донедавна. Тиск ще не покращився настільки, щоб хизуватися, але у середньому кілька одиниць вже відчутно, та й значних коливань майже не стало. Взагалі, я вже практично перестав бути метео-чутливим, крім поки що зовсім драматичних змін погоди, а раніше реагував на кожний дощик, на кожну хмаринку.

Ось на що йога не вплинула, так це на вагу. Будь яке потогінне йогічне тренування не дає достатнього навантаження для спалення жиру. Отже, для цього завдання я додав дієтичні експерименти, про ефективність котрих наразі говорити ще зарано.

Ну що ж, продовжую свою йогічну практику ще на рік. Почну більше приділяти уваги диханню та медитативним вправам. Про досвід періодично звітуватиму. Дякую всім, хто читав мою рубрику про йогу (тег "йога"). Вас насправді настільки мало, менше ніж в будь-якій іншій з моїх тем. Може, це насправді добре, бо свідчить про те, що абсолютна більшість моїх френдів є абсолютно здоровими людьми, і для них боротьба з недугами не актуальна. Бажаю, щоб ця актуальність прийшла якомога пізніше, десь ближче до столітнього віку. А тим, кому актуально, бажаю перемог. Засновник айкідо Моріхей Уесіба писав: "Найкраща перемога -  перемогти себе" .       

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Йога це таке явище, чиє місце в Європі займає релігія. В такому сенсі дійсно практикувати йогу без суттєвої перебудови світогляду та способу життя, європейцю немислимо. Втім, у сенсі світогляду я настільки "нє мєсний", що коли мені кажуть про "наші" традиції (маючи на увазі Україну чи європеїзовану частину суспільства кол. СРСР), то мені це "наші" звучить не інклюзивно (наші з тобою), а ексклюзивно (наші без тебе). Оскільки я з йогою ознайомився значно раніще, ніж усіма доморощеними оздоровчими підходами (у 1980 році у віці 12 років), то що в моїх "генах" не так вже однозначно визначається.
=========
Я все життя щось практикую. В анамнезі і цигун з 3 до 5 ранку (приблизно, бо визначати треба не за європейським годинником). Фізичні навантаження це не те, що зараз вирішить мої проблеми. Медицина вважає, що їх, взагалі, не можна вирішити, треба весь залишок життя сидіти на пігулках, але я ще вірю, що вони так кажуть через обережність, бо можуть рекомендувати тільки те, що однозначно описано наукою, пройшло клінічні випробування, підтверджується статистично тощо. Втім, для особистої практики такі суворі підходи недоречні, отже, для себе можна вивести ефективний спосіб допомогти собі самому.

[100eva.livejournal.com]

Згодна, що можна вивести ефективний спосіб допомогти собі самому. От тільки буває, що часу може не вистачити для визначення такого способу (це я вже про своє).

[kerbasi.livejournal.com]

це універсальна проблема :(