Ідейна порожнеча України або антисемітизм без семітів
Monday, 25 October 2010 02:21 pmЯ майже весь минулий тиждень провів у Львові серед людей, котрі ніколи не чули про Aндруховича. А моя розповідь про суперечки, чи відокремлювати Донбaс та Крим, викликала неабиякий подив: "Та ми ж до Криму щороку їздимо, а Сергій з Донецька щотижня в нас купує товар Х і у вересні до нас приїздив. Нам ніхто нічого не розповідав". Фaріон вони насилу згадали, тільки коли я описав, що вона білява жінка приблизно мого віку, заступниця Tягнибoка. Tягнибока знають. Він за справедливість. Проти жидів-торгашів. Звісно, про дитячий садочок не чули. Одна жінка казала: "Та ці виховательки кого завгодно дурнем виставлять". Це - на відповідний кліп на "Ют'юбі".
І ці люди не з якогось там простонароддя, просто їхні заняття настільки далекі від дискурсу Aндрухoвича, як проблеми верстатобудування від його ж творчості. Та й політика для них це більше якась говоряча голова на телеекрані, котра каже або більш-менш актуальні речі, або якісь дуже далекі від життя. Тут би й різним кандидатам у совісті нації б замислитися, чи варто виступати з доленосними заявами, коли ти не відомий навіть на своїй вулиці. Заїжджене порівняння, але поет Євтушенко колись стадіони збирав...
Втім, темою цього допису є антисемітизм. Взагалі, захід України, зокрема Галичина дивують розпосюдженням там атисемітських висловлювань. Навіть для мого вуха, вихідця з міста, де в центрі слов"янські обличча складали жалюгідну меншину до масової репатріації наприкінці 80-х, і до толерантних відносин було далеко, на заході цього забагато. Втім, відверто ксенофобські рухи не мають на заході ніякої популярності, що нам кожні вибори та соцопитування доводять. А щоб зібрати всіх радикалів-антисемітів навіть стадіону буде забагато. Так, одного сектору вистачить.
Ось і почав я, щоб прояснити картину, ставити різні деталізуючі запитання своїм співбесідникам. Жиди такі-сякі, але ж пан Н., котрий нас консультує, хто? "Так ми ж не про пана Н.", - слідувала відповідь. І так з усіма практичними прикладами. Зрештою, я з'ясував, що насправді під жидами розуміються не стільки жиди-національність, скільки символ капіталізму з нелюдською пикою. Отже, якби ті люди щось чули про антикапіталістичні ліві рухи, то, мабуть, мали б інші словесні штампи.
Якщо розвинути цю думку далі, то в мене виходить, що й націоналізм (Tягнибок та інші) більш сприймається не як ідеологія розбудови нації, а як форма захисту культурної ідентичності та особистих здобутків, тобто щось таке наближене до антиімперіалізму, антиглобалізму. Це також пояснює насправді на диво малу популярність націоналістичних партій на заході України. Я б там очікував на 99%, а насправді чимало людей голосує за якогось там східняка-бджоляра чи ще гірше - за Гpiгян-Kaпітельман.
Отже, я знов приходжу до висновку, що в Україні бракує пропозиції на ринку політконцепцій. Є запит суспільства на ліву ідеологію, але ліву не Cимоненка-Moроза-Biтренко, є запит на антиглобалізм, антикапіталізм, але не у виконанні різних гормональних "юнашей" та цицькастих "цьолок". А оскільки пропозиції нема, нема й артикуляції (проговорення), отже, звідки людині негуманітарного складу мислення дізнатись про вірні назви своїм поглядам? От і доводиться задовольнятися симулякрами. Ідейний спектр в Україні представлений більш-менш у блоґах, але з реалом не складається щось. Дійсно таки ми живемо в якійсь культурній глушині...
І ці люди не з якогось там простонароддя, просто їхні заняття настільки далекі від дискурсу Aндрухoвича, як проблеми верстатобудування від його ж творчості. Та й політика для них це більше якась говоряча голова на телеекрані, котра каже або більш-менш актуальні речі, або якісь дуже далекі від життя. Тут би й різним кандидатам у совісті нації б замислитися, чи варто виступати з доленосними заявами, коли ти не відомий навіть на своїй вулиці. Заїжджене порівняння, але поет Євтушенко колись стадіони збирав...
Втім, темою цього допису є антисемітизм. Взагалі, захід України, зокрема Галичина дивують розпосюдженням там атисемітських висловлювань. Навіть для мого вуха, вихідця з міста, де в центрі слов"янські обличча складали жалюгідну меншину до масової репатріації наприкінці 80-х, і до толерантних відносин було далеко, на заході цього забагато. Втім, відверто ксенофобські рухи не мають на заході ніякої популярності, що нам кожні вибори та соцопитування доводять. А щоб зібрати всіх радикалів-антисемітів навіть стадіону буде забагато. Так, одного сектору вистачить.
Ось і почав я, щоб прояснити картину, ставити різні деталізуючі запитання своїм співбесідникам. Жиди такі-сякі, але ж пан Н., котрий нас консультує, хто? "Так ми ж не про пана Н.", - слідувала відповідь. І так з усіма практичними прикладами. Зрештою, я з'ясував, що насправді під жидами розуміються не стільки жиди-національність, скільки символ капіталізму з нелюдською пикою. Отже, якби ті люди щось чули про антикапіталістичні ліві рухи, то, мабуть, мали б інші словесні штампи.
Якщо розвинути цю думку далі, то в мене виходить, що й націоналізм (Tягнибок та інші) більш сприймається не як ідеологія розбудови нації, а як форма захисту культурної ідентичності та особистих здобутків, тобто щось таке наближене до антиімперіалізму, антиглобалізму. Це також пояснює насправді на диво малу популярність націоналістичних партій на заході України. Я б там очікував на 99%, а насправді чимало людей голосує за якогось там східняка-бджоляра чи ще гірше - за Гpiгян-Kaпітельман.
Отже, я знов приходжу до висновку, що в Україні бракує пропозиції на ринку політконцепцій. Є запит суспільства на ліву ідеологію, але ліву не Cимоненка-Moроза-Biтренко, є запит на антиглобалізм, антикапіталізм, але не у виконанні різних гормональних "юнашей" та цицькастих "цьолок". А оскільки пропозиції нема, нема й артикуляції (проговорення), отже, звідки людині негуманітарного складу мислення дізнатись про вірні назви своїм поглядам? От і доводиться задовольнятися симулякрами. Ідейний спектр в Україні представлений більш-менш у блоґах, але з реалом не складається щось. Дійсно таки ми живемо в якійсь культурній глушині...
no subject
Date: Monday, 25 October 2010 11:25 am (UTC)допоки націоналізм не буде поєднано з акутальними для більшості населення соціальними питаннями і не поставлено на широку ногу - назви це хоч тірьямпампацієй, якщо "націонал-соціалізм" таке крамольне слово - до тієї пори всі праві сили будуть тулитися у маленькому куточку "шароварного" фьолькіш-націоналізму..
no subject
Date: Monday, 25 October 2010 03:34 pm (UTC)Якщо ще не бачив, подивись:
http://kerbasi.livejournal.com/9316.html
no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 11:54 am (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 11:26 am (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 03:21 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 11:35 am (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 11:46 am (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 03:25 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 26 October 2010 07:06 am (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 11:46 am (UTC)Так само є запит на деякі елементи правої ідеології, але не всі.
Тому мейнстрімові українські політики дуже легко переходять з одного полюсу на інший (залежно від миттєвої кон'юнктури) і обіцяють максимум і "правим", і "лівим", замість розставляти пріоритети.
no subject
Date: Monday, 25 October 2010 12:41 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 04:54 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 12:27 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 12:35 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 02:01 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 01:04 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 02:03 pm (UTC)no subject
Date: Monday, 25 October 2010 02:16 pm (UTC)- переможець там тільки один
- переможця все одно визначають у другому турі, тому можна дозволити собі у першому турі і за непрохідного проголосувати.
Втім, якщо говорити про презвибори, то і тут є нестиковка з вашою тезою, адже у першому турі 2010го оті двоє прохідних в сумі здобули у Львові лише 34%.
no subject
Date: Monday, 25 October 2010 01:29 pm (UTC)(Власне я думаю, що слово поета чи письменника важить дійсно більше ніж слово когось іншого. Однак, це не стільки проблема письменника, як суспільства. Мені була трошки дивна загостра, як на мене, реакція на "сепаратистські" висловлювання Андруховича. Певно щось не гаразд у тому таки суспільстві (Теж ще те відриття! :) ))
Стосовно симулякрів, абсолютно згоден. І то загальна біда: і лівих, і правих, і лівобережних, і правобережних.
no subject
Date: Monday, 25 October 2010 03:18 pm (UTC)А по-друге, Андрухович сам активно втручався у політику у передвиборчий період з агітацією, тому його подальші промови сприймаються у загальному контексті політичних подій не стільки, як думка письменика, скільки як думка особи, що авторитетно знається на політиці. У нас нема незалежних аналітиків і коментаторів, а люди хочуть почути чиюсь думку, щоб обгрунтувати свою.
no subject
Date: Monday, 25 October 2010 04:06 pm (UTC)Бачте в чому річ, певно що таки ж не сприймаються (вірніше, сприймаються дуже вузьким колом людей). Ви ж самі вказали на те, що люди далекі від цих "дискурсів". Я, власне, давно мав таку підозру, тому й дивувався, що на слова Андруховича чомусь так різко "тригер" спрацював. :)
І добре б було, якби такий пофігізм до "дискурсу" був зумовлений якоюсь своєю позицією. Але ж схоже просто у письменників "гучномовець" слабший ніж у інших, "справжніх" політиків. А то б повелися. Сумно.
no subject
Date: Monday, 25 October 2010 04:14 pm (UTC)А мій закид Андруховичу у тому, що він спантеличує і тих, хто в одному з ним "дискурсі". Що буде з Галичиною, якщо її відокремити від України? Президент Горбаль!
no subject
Date: Monday, 25 October 2010 04:51 pm (UTC)Тут, до речі, ви зачепили одне складе для мене питання: відсутність певних потужних інститутів (в тому числі й "інституту авторитетів") штука погана, але як подумаєш, як то ті інститути в руках папусів можуть бути використані, то й порадієш. Як між тими сциллами з харибдами пролізти хто й зна.
no subject
Date: Monday, 25 October 2010 07:00 pm (UTC)no subject
Date: Tuesday, 9 November 2010 11:53 am (UTC)