На захист "самашедшего"
Tuesday, 15 February 2011 11:49 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
kerbasi«Самашедшего» Ліни Костенко я не читав і на разі не планую. Втім, цей твір зазнає такої критики, що хочеться щось сказати на його захист, навіть не читаючи. Це така позиція як «не читав, але засуджую», тільки навпаки.
Але на початку, трохи розповім про себе. У 2000-му році мені було 30 років. Відповідно у 2004-му мені було 34 роки. Моя перша технічна освіта вміщувала також кілька курсів, що дозволяли працювати тим, кого тепер називають «програміст» або «айтішнік». Я цей шлях не обрав, втім, міг би обрати, як це зробили чимало моїх однокурсників. Нарешті, я маю схильність до осмислення подій і явищ і навіть до запису своїх думок, хай і не у форматі щоденнику і, взагалі, нечитабельним для сторонніх способом, але ж записую.
Ну що, подібно до головного героя Л.К.? Якщо подібно, то чому критики пишуть, що такого героя бути не може. Я - є. Значить і він – може бути.
Одному критику не сподобалося, що він десь там пише, що чоловіки у сучасності перевелися, мовляв, так 30-річний чоловік ніколи не скаже. Знов таки, коли мені було 30, я мав такі спостереження, що в Україні, принаймні, у сферах, до котрих я мав стосунок, було на той час значно більше активних і цікавих жінок, ніж чоловіків. Ми тоді навіть у нашому колі жартували, що вважали, що українці – козаки, а вони - «чмошники», що не до війська не призвати, ні праці належної не добитися та й жінки від них тікають, хоч би до гарему якогось Махмуда, аби тільки подалі від свого Василя. Тепер, десь з початку 2000-х трохи ситуація стала виправлятися на користь чоловіків, тепер вже жінки так наочно не домінують. Отже, якщо я мав такі спостереження, хай і статистично некоректні, чому інший мій майже одноліток і майже співтовариш по соціальному стану, не міг мати таких спостережень?
Ще авторці закидають, що її герой пише з шестидесятницьким пафосом. Так от, шановні, саме наше з цим героєм покоління культурно формувалося під впливом і пресингом саме шестидесятників. Шестидесятники були нашими батьками, нашими вчителями, авторами пропагандистських аркушиків і творів вільної «перестроєчної» прози. Від них багато хто з нас навчився й усному та письмовому стилю з усім його пафосом. Я коли редагую свої написані тексти, то частіше всього видаляю з них пафос.
Взагалі, критики, ви з якої планети прилетіли? Щось мені здається, що більшість з вас виросли на колінах у сільської бабусі на всьому готовенькому на гроші батьків, що працювали не розгинаючи спини десь у далекому закордоні або стояли до сонячного удару на блошиних ринках, щоб ви виросли, отримали вашу порожню освіту в області пустої балаканини та почали міркувати з вишини свого життєвого «досвіду» про те, хто в Україні типовий, а хто не типовий.
І хто, взагалі, казав, що головний герой твору, оповідач, має бути типовим. Задача головного героя стати електродом, від котрого почнуться у середовищі процеси, почнеться рух аніонів-катіонів, і це все читачеві буде цікаво читати.
Авторка образилася на критиків, що по-людськи зрозуміло. Втім, варто письменникам бути більш агресивними. Ось узяв би хтось та промовив на зустрічі з читачами: «У моєму романі є персонажі абсолютно типові, сірі-сірі до нудоти, ну точно, як зі статистичного звіту зійшли, ті, що мають 1,2 телевізора та 0,9 пральної машини на родину. Ну точно як ті літературні критики Х і Y. І краще не народжуйте дітей, бо їх у вас у середньому може бути тільки 0,95. Ви вже у частково інтелектуалів виросли, отже, краще не розмножуйтеся».
PS: Чому я не планую читати книжку Л.К.?
1. В мене дуже гостра фактологична пам"ять. Я добре пам"ятаю події та їхній контекст десь року з 1978-го, тобто з 10-річного віку. Вплетіння подій у персональний контекст це стиль мого мислення, читати таке ж саме мені буде нудно.
2. Мені не цікава полеміка між "совістями нації" на сторінках худоджніх творів.
3. Я не люблю творчість шестидесятників, вона мене дратує через те, що покоління шестидесятників є поколінням моїх вихователів, а мої перемоги досягалися через заперечення їхніх настанов, а не завдяки ним.
4. Мені просто на даному етапі життя майже не цікава художня література, якщо в неї нема чогось, що торкає глибини мого Его.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: Tuesday, 15 February 2011 11:02 am (UTC)якщо врахувати, що
а)інфа зі сайту видавництва була трішки ( :) )іншою
б)виявилось, що всі нападки на пані автора - плід уяви та перекручень журналістів
- зрозуміло, що лишаються тільки квитки: треба таки наказати тих, хто не зміг узяти ті квитки:)
no subject
Date: Tuesday, 15 February 2011 11:13 am (UTC)З обговорення на форумі міста Львова самими львів'янами:
"Поки львівшькі пани і панянки хизувалися запрошеннями на зустріч з Вами, які добули через "цьоцю",
..поки театрали думали, куди подіти гроші від квитків, які випарувалися з каси за день,
..поки креативна "телєвізія" планувала трансляцію і рахувала прибутки від реклами під час неї,
..поки міський Голова "приймав звернення від львів'ян", що хочуть потрапити на зустріч з Вами, бо, виявляється, Вас, за його словами, Міська Рада запросила до Львова,
..поки деканати вишів роздавали за коньяк сумнівної якості запрошення на Вашу зустріч зі студентами, а самі студенти університетів в очі їх не бачили,
..поки вся псевдокультурна алкоголічна львівська "тусовка" пишалась, що "у нас Костенко буде два дня, чули? В універі і в Заньковецької. Білєтів, кажуть, нема вже, попробую через Влодка дістати. Люба, підеш зі мнов?"
..поки «Управління культури Львівської ОДА сприяло проведенню творчої зустрічі»,
.. Ви скасували зустрічі у Львові! У Острозі та Кривому Розі відсунули, а у Львові скасували! Скасували! Дякую Вам щиро!
Ліно, Ви кажете «...але тепер я знову буду спілкуватися зі своїми читачами переважно через свої книжки». І це більше, ніж треба нам. Це більше, ніж українці заслужили. І за це Вам теж подяка.
Ви праві, Ліно, криголами не плавають у болоті. Дякую за такий точний діагноз.
Святослав Роман (с) "
http://forum.lvivport.com/showthread.php?t=54506
no subject
Date: Tuesday, 15 February 2011 11:25 am (UTC)Навіть - двічі..
Цуратися болота можна лишень обходячи його.
А не підкидаючи шуфлю свого
no subject
Date: Tuesday, 15 February 2011 11:37 am (UTC)Може би навпаки, не обходити так уже..
тут хтозна.
Я думаю, Л.К. вийшла назустріч людям безпосередньо тільки тому, що така склалася ситуація (не в останню чергу завдяки Малковичу особисто) і треба було переступити тільки через "холодно". А коли стало потрібно переступати через "брудно" - вона повернулася назад до своєї "зброї пера", не бажаючи тих всіх піар-скандалів, у які перехрестили би її тихі заяви чи голосні протести, чи будь-що.
Це її вибір, і не найгірший. Нам так бракує написаного, більше ніж виведення на чисту воду будь-кого і публічних "разбіратєльств".. ситі уже.
no subject
Date: Tuesday, 15 February 2011 11:43 am (UTC)напевно - погоджуся з Вами
хоча й далі продовжую вважати, що усе це шумовиння - справа тих, хто, не створюючи нічого, живе, каструючи-препаруючи чиєсь
no subject
Date: Tuesday, 15 February 2011 12:00 pm (UTC)я рік тому читала книгу Кагарлицького про Катерину Білокур. І там надибала листа Катерини Василівни в редакцію радіопрограми.. мене просто вразили її мудрі абсолютно прості - але в яблучко слова:
"коли у вас є кибеть, то ви створіте своє, рідне! А ви висміяли українську культуру! "
http://smijana.livejournal.com/82071.html