Будувати паралельний світ

[kerbasi]

Шкляра я не читав, але вірю, що його «Залишенець» може бути достатньо сильним твором, щоб заслуговувати на Шевченківську премію. Також припускаю, що чимало людей можуть знайти у романі, на що образитися. У світі, взагалі, постійно хтось ображається на мистців. Інколи навіть закликають до вбивства і релігійний вирок виносять. Якби не було мистців, готових до наслідків, що викликає їхня творчість, то світова культура не налічувала б нічого, крім гімнів самодержцям.  

З іншого боку, за даних обставин, коли країною керують різні вЫсокоповажності, котрим у кращому разі ця країна незрозуміла, а у гіршому – ворожа, українському письменнику номінуватися на державну нагороду це якось неоковирно виходить. В своєму інтерв’ю Шкляр емоційно відповів на запитання, чи не вичерпала себе Шевченківська премія, що, мавляв, ви що, Валуєвську хочете. Так власне Шевченківська з рук держави вЫсокоповажностей і є Валуєвськоюю премією! В історії чимало прикладів, коли речі та явища носять невідповідні назви.

Я вже неодноразово наголошував, що українцям треба створювати свій паралельний світ. Якщо цього світу колись стане багато, то можна буде на ньому побудувати й державу. Одна з причин, чому перехід від комунізму до вільного життя вдався прибалтам, чехам, полякам, і не вдався українцям, росіянам, білорусам, саме й полягає у тому, що в перших існували паралельні офіційним еліти, а в других – ні. От час створювати паралельні еліти.

Ось трохи арифметики. Шкляр має отримати 260000 грн. Це якби 260 осіб скинулися по 1000 грн. Ще потрібна винагорода журі. Хай їх буде десятеро. Не знаю, скільки їм потрібно, тисяч десять вистачить? Тоді ще потрібні 100000. Тобто всього 360000. Це означає або 360 осіб по тисячі, або ті ж самі початкові 260 по 1385 гривень.

Ясно, що з першого року 260 фундаторів премії не знайдеться. Хай буде хоча б десятеро. Якщо скинутися по тисячі на премію і по тисячі на журі, котре хай буде не більше п’яти осіб, то вийде 10000 грн премія, і по 2000 грн. кожному члену журі. За три-чотири роки, гадаю, при належному інформуванні можна довести число фундаторів і до сотні, а то й більше. Можна не реєструвати ніяких структур, гроші передати безпосередньо в руки переможцеві та членам журі або перевести на особисті  рахунки. Якщо людина вирішить сплатити податок  «не нашій» Україні, тоді хай почаклує на платіжне доручення, щоб на вЫсокоповажностей напала гикавка не менше, ніж на кілька годин,  і саме під час публічного виступу.

Я свідомий того, що до таких ініціатив українська громадськість наразі не готова, але вЫсокоповажності своїм тиском та приниженням українців сприятимуть розкриттю свідомості.

До речі, ця паралельна премія стала б і своєрідним майновим цензом для будівничих паралельної України. На початку шляху це необхідно, щоб позбутися пустобрехів.

PS: цей пост ідейно пов’язаний з паралельним державотворенням МШФ  Киянин. Тільки, на мою думку, паралельному державотворенню має передувати процес кристалізації українсько-свідомого суспільства навколо менш масштабних завдань.  

PPS: до речі, коли набував популярності відомий сайт рагу.лі я кільком жежешним френдам запропонував приблизно таке. На що нам звертати увагу на бидло-иліту? Ми і є справжня еліта України! Що, ми не зможемо регулярно збиратися на якісь тусовки, а потім розпіарювати один одного та всіх разом у блогах та інших ресурсах (особливо, враховуючи, що серед нас чимало журналістів, зокрема інтернетних журналістів)? Тоді це не було сприйнято. Може, тепер вже ближче до розуміння?

 

Comments

Re: доповнення

[lvivil.livejournal.com]

Українська національна ідея полягає у побудові українським народом здорового справедливого суспільства, котре б захищало інтереси всіх своїх громадян. Як ту ідею можна підмінити наіональним колоритом?
<вільному суспільстві не потрібні паралельні форми існування людей> - даруйте, шановний френде, але це не так. Вільне суспільство якраз і характеризується наявністю багатьох паралельних неантагоністичних форм суспільної організації. На противагу суспільству тоталітарному, де є тільки одна правильна теорія, одна партія, що її розвиває і доносить до народних мас, виражаючи тим самим народні інтереси і чаянія.
Я згоден з Вами в тому, що, не заперечуючи тотально, одним скопом, усіх одразу попередніх об"єднавчих народотворчих ідей, нині важливо шукати нові форми цих ідей. Як на мене, такою ідеєю є ідея побудови справедливого некорумпованого суспільства, в якому обман суспільства має вважатись одним із найважчих злочинів.
Всі перераховані Вами маргінальні в науковому сенсі ідеї є, звісно, нісенітницями вже тільки за ознаками їх формулювання. Але Ви, мабуть несвідомо, самі собі суперечите, Ваші слова <новим політичним партіям...нові самоназви> - так от, замість того, аби вказувати таким ідеям їхнє справжнє місце, ВІДДІЛЯТИ І ВИЛУЧАТИ їх з національного культурного поля, ПРОТИСТОЯТИ їх поширенню в національній самосвідомості, Ви робите все навпаки - прив"язуєте їх до всього національного загалом, ставлячи їх ледь не в центр.
Ви наголошуєте, що для України має прийти нова реальність, в якій не буде місця реалізації уявлень про неї 150-річної давності, з якими носилися всякі народофіли. Хто б з тим сперечався? - про нинішню реальність загалом не здогадувалися не те що вони, а навіть переважна більшість, наприклад, відомих світочів науки світового масштабу, не те що якісь народофіли гуманітарії. Я Вам можу навести певні футурологічні цитати з філософської збірки Пуанкаре. Але що з того? Так, вони не могли перебдачити ні глобалізації, ні тотальної диференціації, інтернетизації і інших -ацій. Вони просто мріяли про встановлення справедливості на тих землях , про кращу долю людей. І вони творили і створили паралельну реальність - українську літературну мову, наприклад. В умовах колоніального статусу народу, який проніс ту живу мову через тисячоліття.
Звідси і відповідь на Ваше запитання. Паралельну реальність намагатись творити потрібно постійно, бо це і є намагання творити вільне суспільство. Зокрема, нагороджувати літераторів за громадською ініціативою - потрібно (хоча все залежатиме не тільки від вивіски, але й від деталей реалізації таких ідей).

Re: доповнення

[kerbasi.livejournal.com]

"Як ту ідею можна підмінити наіональним колоритом?"

Та легко насправді. Це була стратегія комуністів звести українськість до вечорниць з варениками, і цю лінію продовжували потім всі нацдеми та патріоти аж до Ющенка з його калинами.

Справедливість.
Все своє життя мій батько, надчервоний навіть для КПРС, вважав, що кумунізм не можна перемогти, бо він втілює мрію про справедливість, тому постану з попелу. Він вважав протокомунізмом християнство, і був впевнений, що у майбутньому виникне нова форму комунізму. І він такий далеко не один. А я точно знаю, що від партії, котра вживає слово справедливість, треба триматися якнайдалі, бо ошукають обов"язково. Нема справедливості у природі.

Народники.
Я не висміюю народників 150-річної давнини. Я зневажаю неонародників, котрі не бачать, що часи переменилися. Ви, мабуть, таки далеко знаходитеся від українського національного дискурсу, бо не перетинаєтеся з феєричними ідіотами, котрі тут давно вже затьмарили все здорове.

Укрмова.
Так вона є паралельною реальністю. Особливо для мене. Завжди була паралельною реальністю і єю залишається. І ЖЖ з усіма україномовними щоденниками є такою реальністю, і це чудово. Я читав Ваш коментар у Маринічевої, і згідний, що про нас не можна так однозначно казати, що наша мова збереглася через літературну. Але прийшов час мову вивести за околиці села. Росіяни це зробили за часів Пушкіна. Нам прийшов час зараз. Після цифрової революції це стало швидше і простіше, чим писати книжки пір"ям та набирати літера за літерою впродовж кілька місяців у типографії.

Добре, що ми з Вами, здається, починаємо розуміти один одного, принаймні у сфері паралельних реальностей. )) Будемо й далі спілкуватися. Я ціную Вашу увагу до моїх думок. Дякую!