Поздравляю: ви - виігралі!

[kerbasi]

Вітаю шановних співвітчизників з черговим здобутком України. У списку журналу Форбз ми отримали четверте місце у номінації «Найгірші економіки світу». У десятку з країн СНД, крім нас, потрапили Вірменія та Киргизстан.

http://blogs.forbes.com/danielfisher/2011/07/05/the-worlds-worst-economies/

Ясно, що кожен рейтинг не бездоганний з точки зору методології та впливу суб’єктивних чинників. Втім, для людей здорового глузду має бути очевидним, що в українській економіці справи кепські. В нашій країні існує величезна верства зовсім непересічних людей, які в інших бідних країнах (не будемо про багаті – це не про нас), напевно заробляли б більше за оператора сміттєзбиральної машини та могли б собі дозволяти деякі приємності типу відправити дитину вчити мову на короткочасні курси за кордон або десь відпочити родиною без того, щоб потім півроку з ними ділилися пенсіями батьки. Українці просто неймовірно бідні. Якщо це ще не всі відчули, то причина лише у тому, що ще не в усіх померли дідусі-бабусі, а урбанізованим нащадкам не довелося продати хатинку з городом. Або ще не проїли гроші від цього продажу. Але час невпинно плине і соціальний краєвид змінюється.

На сайті Форбзу раджу переглянути відповідне слайд-шоу. Дуже показово там представлена Україна: гламурна київська вулиця Сагайдачного з рекламою «пийте пиво» та «вчить англійську мову». Якщо подивитися на картинки з інших проблемних країн, то там скрізь щось продають. До того ж продають для людей: якийсь вуличний харч чи щось подібне. Не знаю, чи навмисно автори так зробили, але вони дуже влучно викрили відмінності України від інших країн-невдах. У світі, зазвичай, якщо уряд та еліта нездатні забезпечити економічне поле для людей, щоб вони ставали заможними, тоді принаймні людям не заважають виживати. Тому вулиці в бідних країнах виглядають як суцільний базар впереміш з кустарною майстернею. В зовсім вже катастрофічних випадках держава робить вигляд, що не бачить, що народ масово подається в пірати або починає вирощувати специфічні рослини. Те, що в Україні, важко аж до унеможливлення почати дрібний бізнес, а правоохоронці борються саме з тим криміналом, котрий мотивований реальною нестачею грошей на життя, бо решта злочинців давно вже з правоохоронцями в одній «системі», вже давно загальновідомий факт.

Для ілюстрації сказаного достатньо зазирнути на ринки, де давно вже торгують не бабусі продукцією з власного городу, а перекупщики. Бабусю з фруктами чи з городиною тепер можна зустріти хіба що вздовж траси у селі, та й те там все більше і більше з’являється тих же перекупщиків з турецькою цибулею і італійськими абрикосами. Отже, в перспективі у нас повне перекриття всіх можливостей для пересічної людини якось себе забезпечувати, крім як піти на олігархічне підприємство.

Другу ілюстрацію можна побачити у супермаркетах та продуктових крамницях. Історію з гречкою пам’ятаєте? А огірки? А ще багато чого у минулі роки: курятина, цукор, борошно… Якщо баронам металургійного, хімічного бізнесу, нафтотрейдерам можливо прогинати всю країну заради своїх прибутків, то чого це не повинно бути дозволеним бізнесменам менш великих бізнесів? Якщо металургійним та хімічним баронам можна здати за безцінь всі інтереси країни заради того, щоб вони не вкладали в енергозберігаючі технології, то чому має бути забороненим засіяти всі поля рапсом і продати його за кордон на біопаливо? Якщо нафтотрейдерам дозволено постійно організовувати стрибки цін на пальне, то чому не можна те ж саме робити з курятиною, гречкою, овочами, борошном? Бізнесмени з цих сфер що, з іншого тіста зліплені, ніж мільярдери?

Фактично Україна в економічному плані описала дугу і повернулася до СРСР. Так само левова частка економіки працює на виробництво будь-чого, тільки не товарів безпосередньо для споживання людьми (так звана група А за совєцькою номенклатурою – 80% економіки СРСР «виробництво засобів виробництва», альтернатива – група Б, «виробництво предметів споживання») з тією відмінністю, що більшість виробленого йде на експорт, а прибутки використовуються для власного збагачення, а не на всіляку, не менш далеку від споживача, гру на кшталт космосу, оборони, поворотів річок в протилежному напрямку тощо. Так само людям практично нічого не дозволяється (якщо не юридично, то фактично) робити самім, щоб стати незалежною господарською одиницею. Так само в ручному режимі держава сама або руками олігарха щось перерозподіляє, щоб вдавати з себе доброго царя для народу. Тільки механізми перерозподілу стали дешевшими. Більше не потрібен госплан і вища партійна школа, бо кому треба, той сам вигадає «оборудку», пролізе, «занесе» відповідну суму та вирішить "питання", знайде з ким ділитися.

Нам випало жити в доволі унікальній економічній моделі, котра напевно надовго увійде в літературу з економіки, як джерело безкінечної кількості негативних прикладів. А ще у нас в перспективі – побачити, чим це все закінчиться.
 

Comments

Re: Це все казки, було б бажання

[jabogdan.livejournal.com]

<Закон про реституцію треба було б прийняти, навіть якщо скористалися б ним одиниці.>

> це була би бомба з важкоуявними наслідками.

можливо Росія б не мала права претендувати, бо там цей закон не приймуть, не знаю як в Ізраїлі, зарубіжних російських діаспорян претендетів добре викошено.

зовсім протилежна ситуація в Західній Україні.
не маю цифр, але думаю, що не менше 85-90% орної землі і лісів, майже вся земля і нерухомість в старих частинах міст та містечок за цим законом повинна бути повернута, або відшкодована закордонним власникам та їх правонаступникам.

в більшості це поляки, євреї, мадяри, румуни, шваби, німці.
якщо німців й можливо австрійців не варто боятися, їх було відносно мало.
також німці не дуже претенували на своє в Латіії і Естонії, де їм належало більше половини всього.
щодо інших, думаю, може мати в нас сумні наслідки.

навіть за знесену і забудовану власність треба платити компенсації, також за приватизовані населенням земельні паї і власні городи та присадибні ділянки, які були чиєюсь власністю, бо місцеві русини були скрізь самою малоземельною, або й безземельною верствою населення, нижче стояли тільки цигани, через те й була тоді така велика емігрція в Новий Світ.
небагато з них поверталися з грішми, аби викупити грунт в жида , більшість трохи заробивши забирали до себе сім"ю і родину.
тобто,все це належало колись в основному не русинам, а полякам, євреям, мадярам і румунам.

щодо катарсису, то він почався в 2008р, ми поки живемо в борг, без зовнішніх позик ми навіть злидарські пенсії не можемо платити.
думаю, що якщо навіть все відібрати в олігархів і ще раз продати та поділити (про що багато людей мріє навіть тут в форумах), нам цього стане в кращому разі на кілька років, все проїмо і тільки переповнимо діряву каналізацію, далі знову біля розбитого корита з протягнутою рукою.

ліберальні реформи це страшна лайка, гірше нацизму, всім подавай високі соціальні стандарти.
а де їх взяти, коли ми заробляємо менше ніж тратимо і тратимо неефективно і несправедливо.

чиновники, які їздять на Бентлі і живуть в маєткахю, які ніяк не співвідносяться з їх подаковими деклараціями в сотні і тисячі разів, -- не можуть проводити реформ, вони можуть тільки красти 101м відносно законним способом, які самі й придумують.

ясно до яких насліків це невдовзі призведе, а ви ще хочете реституцію на бюджет повісити і повиселяти понаїхавших в чуже житло.

до речі, ми довго журилися, що не маєм ніякої лівої націоналістичної партії, бо всі живі комуністи і соціалісти (окрім Бориса Олійника в кількості 1 штука) є або російськими націоналістами і українофобами, або просто російськими патріотами.
так от, якщо відкинути певні провокативні речі, такою партією є "ВОС", хоч вони себе й називають правими, але вся їхня риторика соціалістична.

Re: Це все казки, було б бажання

[kerbasi.livejournal.com]

Ліберальні реформи - це кинути усіх у річку, а хто навчиться плавати, той насолоджуватиметься відчуттями у м*язах та душі. На соціальні стандарти треба заробляти, не заробляєш - закусив губи - і крутитися, як білка у колесі. А коли починають з соціальних стандартів, то це соціалізм або соціал-демократія.
Так ВОС - ліві. Але через те, що вони цього не усвідомлюють, - вони дурні ліві.

Реституцію можна по-різному прописувати у законах. Податок на нерухомість ввести, тоді румун чи жид отримають власність, але муситимуть або її використовувати з зиском на благо економіки Україні або продати, здати в оренду, або навіть відмовитися. Та багато можна знайти механізмів, щоб національні інтереси не постраждали, але й історична справедливість була відновлена. Просто насправді у суспільства немає волі рухатися. Ось де проблема, а не в історичних рахунках західних українців з сусідніми країнами та народами.