Zaśpiewajmy jeszcze raz

[kerbasi]

Влітку 1978-го я надибав батьківську касету з записом фіналу фестивалю Сопот-77. Мені було тоді десять років. Батько писав з телевізора на касетник Весна-306. Це, мабуть, остання новинка технічного прогресу, що досягла нашої родини, бо наступний магнітофон, як і перший кольоровий телевізор з’явилися вже у 90-ті. Але я не про це…

Друге місце на тому фестивалі зайняв польський гурт «Czerwone gitary» з піснею «Nie spoczniemy». Співав Северин Краєвський. (Не плутати з письменником Мареком Краєвським)! Про цього співака достатньо інформації в інтернеті, зокрема в українській Вікіпедії. Є навіть розлога стаття, написана з великою симпатією російським автором.

Шарм чудової мелодії та голосу Северина Краєвського справив на мене неабияке враження. З пісні я не зрозумів жодного слова, але добряче заїздив нещасну касету та вуха сусідів. Нещодавно я згадав цю пісню і відшукав її на Ют’юбі. Легко знаходяться слова пісні та різні спроби перекладу російською мовою. У ЖЖ також можна знайти обговорення цієї пісні.

Текст пісні є стандартним інтелігентським набором романтичних образів, типових для 70-х років минулого століття. Є там і безкінечна дорога (за синьою далиною – нова далина, за лютим холодом – новий холод), і імператив не зупинятися (не перепочиваймо, поки не дійдемо) , а по досягненні метафоричної мети (сьомий ліс) потрібно заспівати пісню. Є там і картярські образи: королі, тузи. Також типовий для інтелігентської слов’янської души стан вічної безпорадності та недоконаності : нерозважна туга, невгамований голод, невтамований біль, невідтанцьований бал, який вже відбринів, невтішний час, що минає. Все це можна знайти й у совєцьких жанрах тодішньої пісенної культури від романсів і аж до напівпідпільного року. Дивно, як тоді співпали сентиментальні настрої поляків і жителів СРСР! Здається, що цей напрямок не отримав продовження на польській естраді, але в нас публіка ще продовжує плекати сентиментальність, тільки смаки впали, тому й сентиментальність або попсово-дешева або брутально-кримінальна.

Хай там як, але мені по тридцяти трьох роках від першого прослухання повторне відкриття Краєвського принесло приємні емоції. А рядки з останнього куплету власне могли б стати гаслом щоденнику. Хіба тільки не тепер, а коли вже дійсно прийде час підбивати фінальні підсумки:

Czy warto było kochać nas?
Może warto, lecz tą kartą źle grał czas.

Переклад літерально десь такий: «Чи варто було любити нас? Може, варто, але ту карту погано розіграв час».
Ці слова можуть слугувати гаслом всього мого покоління. Принаймні, людей мого штибу.
 

 

Comments

[tin-tina.livejournal.com]

Саме бесарабська? Можливо, я не можу пригадати, щоб десь вказувалося, яка мелодія була першою.
А бесарабська журба - мабуть, окремий варіант смутку. Швидше навіть "туга", така вона якась глибинна...

[kerbasi.livejournal.com]

The adaptation of the music for Hatikvah is believed to have been composed by Samuel Cohen in 1888. Cohen himself recalled many years later that he had adapted the melody from a Romanian folk song “Cucuruz cu frunza-n sus” (“Maize with up-standing leafs”) (itself deriving from "La Mantovana") which shares many structural elements with Hatikva.
Це з Вікіпедії. Там вони Бесарабію від Румунії не відрізняють.

Є ще в укр. вікі:

За даними дослідника ізраїльської пісні Еліягу Хакоена, Шмуель Коен згадував, що він заспівав текст на мелодію молдавської пісні, названої ним на ідиші як «Ойс-ци» [1][2]. На справді, близьку до «Гатиква» мелодію традиційної молдовської пісні «Carul cu boi» можна почути тут.

Плутанина з назвами викликана тим, що мелодія відома під різними назвами в різних регіонах Румунії та Молдови. Я колись давно цим цікавився, і більшість джерел, що я тоді назбирав, погоджувалися про румунське походження (Бесарабія, Молдова - історичні частини Румунії).

Походження вже румунської мелодії пов'язують з італійською Ла Мантована. Так глибоко я вже не занурювався. Підозрюю, що тут має місце проблема "курча - яйце", але не маю доказів.

[tin-tina.livejournal.com]

О, дякую, в мене десь в занадрі пам"яті :-) відклався спогад про італійську мелодію