Zaśpiewajmy jeszcze raz
Friday, 16 September 2011 08:44 amВлітку 1978-го я надибав батьківську касету з записом фіналу фестивалю Сопот-77. Мені було тоді десять років. Батько писав з телевізора на касетник Весна-306. Це, мабуть, остання новинка технічного прогресу, що досягла нашої родини, бо наступний магнітофон, як і перший кольоровий телевізор з’явилися вже у 90-ті. Але я не про це…
Друге місце на тому фестивалі зайняв польський гурт «Czerwone gitary» з піснею «Nie spoczniemy». Співав Северин Краєвський. (Не плутати з письменником Мареком Краєвським)! Про цього співака достатньо інформації в інтернеті, зокрема в українській Вікіпедії. Є навіть розлога стаття, написана з великою симпатією російським автором.
Шарм чудової мелодії та голосу Северина Краєвського справив на мене неабияке враження. З пісні я не зрозумів жодного слова, але добряче заїздив нещасну касету та вуха сусідів. Нещодавно я згадав цю пісню і відшукав її на Ют’юбі. Легко знаходяться слова пісні та різні спроби перекладу російською мовою. У ЖЖ також можна знайти обговорення цієї пісні.
Текст пісні є стандартним інтелігентським набором романтичних образів, типових для 70-х років минулого століття. Є там і безкінечна дорога (за синьою далиною – нова далина, за лютим холодом – новий холод), і імператив не зупинятися (не перепочиваймо, поки не дійдемо) , а по досягненні метафоричної мети (сьомий ліс) потрібно заспівати пісню. Є там і картярські образи: королі, тузи. Також типовий для інтелігентської слов’янської души стан вічної безпорадності та недоконаності : нерозважна туга, невгамований голод, невтамований біль, невідтанцьований бал, який вже відбринів, невтішний час, що минає. Все це можна знайти й у совєцьких жанрах тодішньої пісенної культури від романсів і аж до напівпідпільного року. Дивно, як тоді співпали сентиментальні настрої поляків і жителів СРСР! Здається, що цей напрямок не отримав продовження на польській естраді, але в нас публіка ще продовжує плекати сентиментальність, тільки смаки впали, тому й сентиментальність або попсово-дешева або брутально-кримінальна.
Хай там як, але мені по тридцяти трьох роках від першого прослухання повторне відкриття Краєвського принесло приємні емоції. А рядки з останнього куплету власне могли б стати гаслом щоденнику. Хіба тільки не тепер, а коли вже дійсно прийде час підбивати фінальні підсумки:
Czy warto było kochać nas?
Może warto, lecz tą kartą źle grał czas.
Переклад літерально десь такий: «Чи варто було любити нас? Може, варто, але ту карту погано розіграв час».
Ці слова можуть слугувати гаслом всього мого покоління. Принаймні, людей мого штибу.

Друге місце на тому фестивалі зайняв польський гурт «Czerwone gitary» з піснею «Nie spoczniemy». Співав Северин Краєвський. (Не плутати з письменником Мареком Краєвським)! Про цього співака достатньо інформації в інтернеті, зокрема в українській Вікіпедії. Є навіть розлога стаття, написана з великою симпатією російським автором.
Шарм чудової мелодії та голосу Северина Краєвського справив на мене неабияке враження. З пісні я не зрозумів жодного слова, але добряче заїздив нещасну касету та вуха сусідів. Нещодавно я згадав цю пісню і відшукав її на Ют’юбі. Легко знаходяться слова пісні та різні спроби перекладу російською мовою. У ЖЖ також можна знайти обговорення цієї пісні.
Текст пісні є стандартним інтелігентським набором романтичних образів, типових для 70-х років минулого століття. Є там і безкінечна дорога (за синьою далиною – нова далина, за лютим холодом – новий холод), і імператив не зупинятися (не перепочиваймо, поки не дійдемо) , а по досягненні метафоричної мети (сьомий ліс) потрібно заспівати пісню. Є там і картярські образи: королі, тузи. Також типовий для інтелігентської слов’янської души стан вічної безпорадності та недоконаності : нерозважна туга, невгамований голод, невтамований біль, невідтанцьований бал, який вже відбринів, невтішний час, що минає. Все це можна знайти й у совєцьких жанрах тодішньої пісенної культури від романсів і аж до напівпідпільного року. Дивно, як тоді співпали сентиментальні настрої поляків і жителів СРСР! Здається, що цей напрямок не отримав продовження на польській естраді, але в нас публіка ще продовжує плекати сентиментальність, тільки смаки впали, тому й сентиментальність або попсово-дешева або брутально-кримінальна.
Хай там як, але мені по тридцяти трьох роках від першого прослухання повторне відкриття Краєвського принесло приємні емоції. А рядки з останнього куплету власне могли б стати гаслом щоденнику. Хіба тільки не тепер, а коли вже дійсно прийде час підбивати фінальні підсумки:
Czy warto było kochać nas?
Może warto, lecz tą kartą źle grał czas.
Переклад літерально десь такий: «Чи варто було любити нас? Може, варто, але ту карту погано розіграв час».
Ці слова можуть слугувати гаслом всього мого покоління. Принаймні, людей мого штибу.

no subject
Date: Friday, 16 September 2011 06:12 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 06:19 am (UTC)А в цілому, так, мабуть, польська та російська культури мають більше спільного, ніж їхні носії готові визнати. Про нас - я вже мовчу... :)
no subject
Date: Friday, 16 September 2011 06:17 am (UTC)http://www.imdb.com/title/tt0084549/reviews
Having read a few negative comments on "Blind Chance", I felt compelled to express my opinion on what has become one of my absolute favorite films. I'm surprised to find that some Kieslowski fans, especially those who appreciate the colors trilogy, don't understand "Blind Chance." In my opinion, "Blind Chance" encapsulates many of the ideas and themes Kieslowski later explored in more detail.
However, "Blind Chance" is, ultimately, a political film. Although Kieslowski never really considered himself a political film-maker (compared to some of his contemporaries), "Blind Chance" is very much driven by political undercurrents and the outcome of each scenario has a decidedly political aspect. That said, the film transcends the immediate political situation in Poland as well and elevates "politics" to a much broader all-encompassing level. It is really not Polish politics that concern Kieslowski here, but the human being's capacity for taking action. Each scenario presents a possible course of action (or non-action). Kieslowski doesn't seem to endorse one course over the other, but makes a much broader statement about the need to take action, to believe in something, and to fight for something. What one is fighting for, what one believes in, ultimately isn't as important as the fight itself.
A brilliant and highly thought-provoking film. In my opinion, one of Kieslowski's most accomplished and densely-packed works. I hope that anyone who didn't appreciate "Blind Chance" will give it another chance (I've watched it at least ten times). It is not the most accessible film, but the pay-off is worth the effort.
no subject
Date: Friday, 16 September 2011 06:21 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 06:29 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 06:38 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Friday, 16 September 2011 06:55 am (UTC)А тепер Ви так цікаво розширили мені контекст сприйняття цієї пісні.
no subject
Date: Friday, 16 September 2011 07:10 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 07:08 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 07:17 am (UTC)А стосовно мелодії - для тогочасного стану естради в СРСР - класно чіпляло. А якби я тоді розумів текст, то не дослухав би й до сприспіву, бо от що мені було завжди чужим, так це інтелігентський набір тропів з усіма їхніми "дорогами без начала і конца" та "циганками с картами" і т.д.
(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Friday, 16 September 2011 07:34 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 07:42 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Friday, 16 September 2011 09:26 am (UTC)ПС. Поляки про Краєвського так і пишуть: "Seweryn Krajewski - ojciec Żyd, matka Rosjanka". Хоча, погугливши, виявив, що мати, якщо вірити самому Краєвському, таки українка: "Мои корни - на сегодняшней Украине. В памяти звучат песни матери. Когда она что-то делала, всегда пела. В основном по-украински. По-польски говорила плохо. Эта она пробудила во мне любовь к музыке."
Ото так все заплутано. :)
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: Friday, 16 September 2011 07:36 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 07:42 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 08:15 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 08:17 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 08:52 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 09:32 am (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 08:40 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 01:25 pm (UTC)Не знаю... сьогодні я б уваги на неї не звернула, а от тоді почула, і саме той зворот не давав мені спокою роками.
no subject
Date: Friday, 16 September 2011 08:47 pm (UTC)no subject
Date: Friday, 16 September 2011 01:28 pm (UTC)Może warto, lecz tą kartą źle grał czas.
Пікардійці переклали так
Чи нас кохати було варт?
Було варто, але час зіграв злий жарт.
варт - жарт
Date: Friday, 16 September 2011 08:49 pm (UTC)Re: варт - жарт
From:no subject
Date: Friday, 16 September 2011 02:04 pm (UTC)розшарив...
no subject
Date: Friday, 16 September 2011 08:50 pm (UTC)no subject
Date: Sunday, 18 September 2011 04:18 pm (UTC)Але найважливіше те, що в загальному українці мало що знають про теперішню музику Польщі і інших сусідів, зате всі знають кому набив морду Кіркоров. Ми тотально в інформаційному просторі Росії, ми програли свій інфопростір...
Дещо від Будки:
http://www.youtube.com/watch?v=tBE5i7dYGuc
http://www.youtube.com/watch?v=w6n3tTzvTIs&feature=related
А це Перфект:
http://www.youtube.com/watch?v=PZ83QIW_vSY&feature=related дуже сильна пісня!!!
no subject
Date: Monday, 19 September 2011 12:30 pm (UTC)У нас на півдні сигнал польського радіо доходив буде слабо, в нас більше Румунію слухали, поки Чаушеску не перевів всі програми на пісні про себе та свою дружину. Але слухали не румунську музику, а західну. А тепер вже й західна не популярна, бо плебс потребує зрозумілих текстів.
Стосовно програшу інформпростору... Є такий вид перемоги у єдиноборствах: "побєда ввіду нєявкі протівніка". От це про те, як нас перемагають росіяни.
(no subject)
From:(no subject)
From: