Донаціональна ідентичність

[kerbasi]

Хочу занотувати аргументи до дискусій стосовно великої біди присутності іноземного флоту, контролю іноземців за газовою трубою та скуповування іноземцями українських активів аж (потенційно) до землі, і як це все знищить Україну.
 
У США більша частина нерухомого майна належить іноземцям. Велика частка іноземного капіталу обертається і на фондовому ринку, тобто фактично іноземці скуповують акції американських корпорацій. Але це не загрожує американській ідентичності, мові і культурі. Мовні проблеми створюють власне ті, кому нічого не належить – іспаномовні, здебільшого нелегальні мігранти в деяких штатах. А культура квітне. Стільки театральних, оперних постанов, балету, художніх вистав, скільки у США, ніде у світі не відбувається. Та й титули виданих книжок за рік не перелічити.
 
Другий приклад – Китай. Він практично половину своєї чотиритисячолітньої історії знаходився під владою іноземних правителів. Китай асимілював правителів, а не правителі – Китай.
 
Розумієте, біди України не передаються газовою трубою, як і щастя не зарите у чорноземах. І те, й інше – у головах, або душах, якщо вам це слово більше подобається. Біда у тому, що більшості українців незалежність не потрібна. І, взагалі, Україна не потрібна. І не тільки держава, а навіть просто окрема культура. І мова не потрібна. Це не залежить від ступеню русифікованості і від місцевості. Це загальна біда. Україна існує чисто на уявному, сентиментальному рівні: пісень поспівати під випивку на весіллі чи на святі, в рідному селі на місцевій говірці зі старими батьками та сусідами потеревенити. І все. У своєму повсякденному житті – пофіг, яка мова., які пісні з радіо… Коли треба проявити волю, працювати, обирати свою долю – починають домінувати інші ідентичності: професійні, земляцькі, родинні: всі ці "шахтарі", "вчителі", "чорнобильці", "пенсіонери", "держслужбовці", "селяни", "молодь", "юго-восток","пільговики", "захід", "бюджетники", "кияни"... 

Цю розмиту, фрагментарну ідентичність доволі легко політтехнологам збентежити якимись міфічними або навіть короткочасно реальними проблемами у передвиборчий період, але з іншого боку у суспільстві так ніколи і не відбулися дискусії, а що ми, взагалі, будуємо: капіталізм чи соціалізм, демократію чи авторитаризм. Так само на емоційному рівні щось десь ворушиться: класно, коли робота гарантована і ковбаса дешева, але якби ще на роботу щодня не ходити та щоб зарплату німецьку, або яка гидотна демократія, краще тверда рука, коли родичі на держслужбу влаштувалися, а як сам натрапить на самодура, так одразу ж про права людини згадує.  

Цю розмиту, фрагментарну свідомість доволі легко ворогам перемогти. Бо через цю свідомість повстанці-селяни та козаки відмовлялися воювати за межами свого повіту, бо їхня Україна далі пагорба за селом не простягалася.
 
В українців представлена типова  донаціональна свідомість, яка була в європейських народів у середньовіччя. Ця свідомість може створити тільки королівство, яке або перетвориться на імперію, або стане васалом і згодом розчинитися без сліду в більш потужній ідентичності, якщо бог рогів не дав.

Що б там не казали, але фрагментарна  донаціональна ідентичність може бути об'єднана тільки через культуру. Культуру не етнічну, бо етнічна сягає тільки до пагорба, а культуру масову та високу. Тому надія з'явиться тільки тоді, коли освічена верства позбавиться своїх комплексів та фобій, стане успішною, креативною, новаторською і почне виробляти якісний, актуальний культур-продукт. Ніякі апеляції до історичної пам'яті не допоможуть, бо в Україні в кожного своя пам'ять і своя історія, у минулому - тільки фрагментарні ідентичності і донаціональна свідомість, локальне бачення. Менше минульщини, більше майбутнього! Тільки так.

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Так, у нас треба враховувати, що фактично українська культура у підпіллі знаходиться.

[k0t1.livejournal.com]

отож. таким чином нам потрібно зміцнювати те що є, а також формувати нові ідеї, та розвивати існуючи, які можуть бути базисом для розвитку культури та технології. Й шукати гроші на підтримку. А от чи буде на це час?
Та й з чого починати? що є орієнтиром вірного шляху?

[kerbasi.livejournal.com]

Мені здається, що труднощі будуть іншого плану. Вже зараз помітно, що починають набирати сили антикультурні і антицивілізаційні за своєю природою консервативні настрої. Всіх новаторів будуть зацьковувати, молитися на класиків, а також на авторів різних простих агіток, де світ двокольоровий, і свої завжди добрі, несвої завжди злодії. Запит на це вже є. Подібне в Росії було після приходу до влади Путіна, коли навіть цілковито інтелігентні та ліберальні люди починали самі себе переконувати, що то нічого, що демократія керована, нічого, що попи у світське життя лізуть, головне,що тепер порядок, бандити на вулицях не стріляють, а там згодом все якось і не буде так страшно. У нас тільки та різниця, що українство не при владі, і це відбувається не навколо однієї персони, а як тренд з дещо розмитими контурами.

[k0t1.livejournal.com]

Мені здається що ці процеси мають глобальне поширення. Просто в Україні до цього додається специфіка суто українська. Чи я помиляюся?

[kerbasi.livejournal.com]

Здається, після того, як антиглобаліст Ману Чао сам став глобальним явищем, мода на антиглобальне та антиімперіалістичне якщо не почала вщухати, то, принаймні, перестала бути перепусткою до культурного світу. :-)
А релігійні консерватори хіба що у мусульман домінують, та й те вже непереконливо.

[k0t1.livejournal.com]

ну можливо що я помиляюся. Буду на це сподіватися. :) Але нинішні процеси в Старому Світі та частково у США як раз таки свідчать проти цього. Активізація національно-локальних процесів у еврозоні, активність та ріст пропаганди люмпенів, ріст соціального навантаження на активних членів суспільства - це так чи інакше призведе до глибоких соціальних змін. Та до домінуванню антикультурної компоненти під гаслами - "Ось до чого привела демократія". Крім того, Старий Світ та Штати будуть вимушені протистояти російській, мусульманській та китайським загрозам, це також буде вести до "консерватизації" суспільства та "згортанню" демократичних інститутів.