Тепер і я лавреат

[kerbasi]

Дорогою на роботу зайшов сьогодні до поштового відділення перевірити свою скриньки, а там на мене чекала посилочка від шановної bapbapa_serafym   зі спеціальним призом  за написання до спільноти lvivska_kava
дописів "Нельвівська кава" (у моєму щоденнику - "Кавове").  

Посилочка містила десяток пакуночків з "Кавою зі Львову" та файні ручки з фірмовим логотипом "Кава зі Львова". Довго йшла до мене, але нарешті дісталася. Щоправда, судячи з кількості "Українських тижнів" у скринці, я вже п'ять тижнів скриньку не перевіряв... А здавалося, що лише пару тижнів... Час ресурс швидкоплинний.

Коли починав писати на кавову тему було планів щонайменш на десяток дописів, але, як часто зі мною трапляється, щось не визріли. Може, тепер під впливом чарівних ароматів "Кави зі Львову" нарешті достигнуть.

Отже, робочий тиждень для мене в офісі почався з горнятка запашною львівською кави.

Особливо приємно, що це перша відзнака за мої дописи у ЖЖ та, взагалі, за будь-які дописи. Дуже-дуже приємно! Дякую, Барбаро!

Comments

[vjn.livejournal.com]

Бо першоджерело.

[kachka-dyvachka.livejournal.com]

так, тут просто весь пустомитівський район - суцільні кавові плантації

[vjn.livejournal.com]

Першоджерело не плантацій, а самого процесу.

[kerbasi.livejournal.com]

Інтелігенція всюди каву пила, не тільки у Львові, і за царату, і за совітів.
Пояснення, мабуть, у тому, що Львів приєднали до СРСР, коли вже не було боротьби з буржуазними штучками, тому кав*яні не замінили на дієт*їдальні та закусочньіє, тому вони продовжили існування, а в інших містах їх доводилося відновлювати та пробивати через облпостач, щоб завозив каву, обладнання і т.д.

[vjn.livejournal.com]

===не тільки у Львові, і за царату, і за совітів.

До чого тут совіти, якщо я про Юрія Кульчицького?

[kerbasi.livejournal.com]

сумнівно, що саме ореол особи Кульчицького визначає культовість кави у сучасному Львові.

[tin-tina.livejournal.com]

Давайте я тепер поясню всерйоз. Справа в тому, що навіть у старі добрі часи було дві традиції кавопиття: одна, умовно кажучи, варшавсько-петербурзька, друга - віденсько-львівська. Якщо згідно з першою кавомани приходили пити каву, то, згідно з другою, кавомани в кав"ярнях жили. Тобто приходили сюди рано-вранці, тут розкладалися зі своїми поточними справами, тут приймали гостей, випускали журнали (як Франко) чи формулювали і розв"язували математичні проблеми (як Банах). Інколи навіть приймали екзамени в студентів. Природньо, що ця друга традиція мала більше шансів перетривати всі пізніші потрясіння.
От чого воно первісно так склалося, цього вже не знаю. Може, у Львові скрутніше було з помешканнями.

[kerbasi.livejournal.com]

Ваша традиція - варіант західно=європейської 17 століття, де кав'ярні були осередками світського життя та вільнодумства. Традиція російської імперії йде з двох трендів: "колоніальні лавки" та впливу східно-південних сусідів, Отоманської імперії та (мабуть, більше) Персії. Колоніальні лавки прийшли з Заходу. Там купували чай, каву, прянощі. Колоніальна лавка у 20-ті роки була навіть у селі у Поволж'ї, де народився один з моїх прадідів, і під час відомого голоду перевіз туди родину з одного волзького міста, де при університеті він ще за царя тримав чайну для професури. Можливо, і лавка була його, про це я не питав, а тепер вже й нікого.

Прикольно, що крамницю саме під назвою "Колоніальний крам" я бачив у маленькому голандському містечку 1998-го, через 8 років, коли я знов туди приїхав, вона вже так не називалася через політкоректність, мабуть.

Східні звичаї приходили через дипломатію та торгівлю, це більше чає/кавопиття вдома, з "дурного смаку" сервізами серед килимів на стінах :)) Кумедно це все тепер дивитися по якомусь іранському або турецькому ТБ-каналу, коли показують щось з їхнього життя. Одразу ж видні витоки деяких рососовкових звичаїв.

Не стверджую, що написане мною - істина. Робоча гіпотеза, не більше.

[tin-tina.livejournal.com]

Ні-ні, це неточно, бо між Варшавою та Львовом теж була чимала різниця в цьому плані. На початку міжвоєнного періоду це спричинило чималі тертя, коли львівські кав"ярні спробували перевести на варшавський лад "зайшов-випив каву-негайно пішов". Якщо потерпите, я знайду уривок з Винничука, він чимало про це писав у "Львівській каві".

[oranzhopa.livejournal.com]

Я є прямим нащадком Юрія-Франца Кульчицького, що від нього почалося розповсюдження кавопиття в імперії Габсбургів:)

[tin-tina.livejournal.com]

І більше того: турків заохотила пити каву галичанка Роксолана. Та, принаймні, виглядає в романі Загребельного.

[kerbasi.livejournal.com]

Несправжня якась вона галичанка! Мала б бути РоксолЯною.))

[tin-tina.livejournal.com]

У варіанті Осипа Назарука вона якраз Роксоляна. Расово неправильний був автор і явно туркам симпатизував. Це він, до речі, вважав, що шлюб галичанки з наддніпрянцем ає добрі результати, а от протилежна конфігурація - навряд чи.

[kerbasi.livejournal.com]

Шлюб мусульманина з жінкою іншої віри - припустимо, а навпаки - побиття комінням.))

[tin-tina.livejournal.com]

Хіба? Треба буде поколупатися в пам"яті, чи не траплялися якісь винятки. От Наталена Королева твердила, що вона є потомком шлюбу між християнським (іспанським) королем і мавританською принцесою, але, мабуть, плутала, бо в реальності то була швабська князівна. Дійсно не згадаю. Може, жінки-мусульманки, виходячи за іновірців, відразу міняли й віру? І справді, не хотіла б я бути жінкою-мусульманкою...

[kerbasi.livejournal.com]

Щоб короля побити камінням, спочатку це слід зробити з його військом :-)

Мусульманка не може прийняти іншу віру. Мусульманство - це назвавжди. За відхід - побиття камінням.

Взагалі, підхід такий:

З язичницею шлюб не можливий, тільки однозначне прийняття ісламу, потім шлюб.

З представницями "людей писань" шлюб можливий, але у сучасній практиці зазвичай змушують іншовірних жінок приймати іслам, користуючися тим, що замужзарубєж часто самі не проти або просто не розбираються у шаріаті навіть поверхово.

[tin-tina.livejournal.com]

Ет, чому не може, в реальності таке траплялося не раз і не два. І запорізькі й донські козаки часто одружувалися з туркенями й татарками. Звичайно, чоловік такої екс-мусульманки в стані був її захистити.
(Я зараз не про формальне можна-не можна, а як воно було насправді).

[kerbasi.livejournal.com]

Це ще слід розібратися, що там було насправді: шлюб, полон, застава, програш/виграш, торгівля...

[tin-tina.livejournal.com]

Я пригадую цитату з певного донського документу: "Жони наші турецькі, красні і любимі". Думаю, що спершу полон, а потім таки шлюб. Ще частіше траплялася й обернена конфігурація. Не виключалися і родинні зв"язки: Семен Палій приятелював зі своїм шурином - татарським мурзою, вони обмінювалися подарунками, племінник, син Палієвої сестри і цього мурзи приїжджав в гості і презентував родичу породистого коня.

[kerbasi.livejournal.com]

В турків/татар іслам прижився не в повній мірі. Це й зараз дуже помітно.

[tin-tina.livejournal.com]

Та він ніде не прижився в повній мірі. Те, що ми вважаємо квінтесенцією ісламу - всі ці паранджі, побивання камінням чи халва зі щербетом :-), є насправді пережитками доісламського періоду.

[kerbasi.livejournal.com]

Походження доісламське. Якщо не помиляюся у законах Хамурапі згадується побивання камінням і дрес-код для заміжньої жінки (відкритими мусили ходити повії, рабині - їх карали за сховане обличчя і тіло). Можливо і не Хамурапі, в мене є хрестоматія з кількома аналогічними зведеннями давньосемітських законів. Але це не міняє сутності.
Отже, доісламське. Але дрес-код згадується у самому Корані, а побивання камінням - у хадісах. Отже, це частина релігії.

[tin-tina.livejournal.com]

Так, на рівні адату.