Про громадські рухи (продовження)

[kerbasi]

10. Лідер, керівник, талісман. У цьому питанні найбільше плутанини.

Лідер це постать, яка через вплив на людей мобілізує їхню (людей) допомогу та підтримку для виконання спільного завдання. Лідер обов'язково має вплив, при чому цей вплив далеко не завжди підсилений формальними ієрархіями та прописаний у процедурах. Неформальний лідер - дуже розповсюджене явище. Біда в організаціі, коли в її нетрях завівся неформальний лідер, який мобілізує людей на досягнення спільної мети, а ця мета і мета існування організації - різні концепції.
Лідер втілює функцію лідерства.

Керівник виконує функцію керівництва. Керівник організовує виконання всіх функцій, необхідних для діяльності організації, він відповідає за залучення та розподілення ресурсів. Керівник координує зусилля людей для досягнення поставлених завдань. Він має на це повноваження. Лідерство в ідеалі є частиною менеджменту, але це тільки в ідеалі. Лідер і менеджер в одній особі часто проголошуються (особливо, коли йдеться про вищих керівників великих структур), але на практиці це скоріш виняток, ніж правило, а слово "лідер" використовується метафорично.

Талісман (персонаж-талісман, маскот). Це фігура для презентації організації. Фонд Сахарова, Інститут Горшеніна... Функція талісману - зі сфери піару та брендінгу.

Три названих функції інколи бувають всі три в одному. Класичний приклад - Блок Юлії Тимошенко до її посадки. Тимошенко - однозначний лідер, безпосередній керівник і яскравий талісман. За дизайном, можливо, також і партія Удар, але там не все ясно, чи Кличко дійсно впливає на людей, як лідер, і чи він насправді керує партією. На самому початку приватних та суспільних ініціатив в колишньому СРСР та Україні часто три в одному траплялися і у бузнесі, і у громадській діяльності, але поступово це явище зникло. В нас небагато безперечних живих авторитетів, здатних надихати та вести за собою, а також і виконувати операційне керівництво.

Коли прихильники безлідерних та багатолідерних рухів пояснюють свою позицію, вони часто розходяться між собою у розумінні, без кого або багато з ким, вони хочуть побудувати рух. Безталісманний? Безлідерний? Безкерівниковий? Без всіх трьох? В різних комбінаціях відсутнього одного? Можна поміркувати про можливі моделі, але це дуже велика тема. 

Comments

[candrika.livejournal.com]

Там в Кербасі підхід не такий, що вона є емпіричним фактом, а такий, що вона окреслена - мобілізація людських ресурсів для досягнення спільної мети через вплив. До цього можна додавати, чи модифікувати, тобто по іншому якось визначати - але це поняття не емпірики, а дефініції - це різні речі, в якомусь сенсі протилежні.

[lovkyj-man.livejournal.com]

Моє питання полягало в тому чому мобілізація людських ресурсів відбувається шляхом "впливу" (переважно однієї особи)? Що можна сказати про це, крім того факту, що ми це бачимо? Якщо зрозуміти цей "вплив" теоретично, можливо легше буде відповідати на Ваші питання (якщо ... починати ... з групи, всередині якої кілька різних людей від початку ділять між собою визначені тобою функції, і ще може таке бути, що на різних етапах чи для різних "проектів" чи частин роботи, ці функції можуть динамічно переходити від одної підгрупи до іншої?). Можливо таке теоретичне розуміння існує, ну то почитаємо, що пишуть розумні люди.

Чому це не самоочевидно мені? Візьмемо керівника, але не лідера. От він всім пояснить як організувати роботу, в якому порядку все буде виконуватись, який буде результат. І люди це зрозуміють на інтелектуальному рівні. Чому цього недостатньо? Емпірично ми знаємо, що цього недостатньо, але чому це так з точки зору теорії?

[candrika.livejournal.com]

Здається я зрозуміла, що ви маєте не увазі.

Чесно кажучи, суха теорія мене взагалі не цікавить - я надто багато часу професійно провела з теоріями в принципі, щоб їм "довіряти". Мене цікавить практика і досвід, тобто реальний, живий досвід.

Можливо я спробую десь в наступних кілька місяців розказати в себе в жж про два випадки які я особисто бачила (і брала участь), як вони працювали, і як переставали працювати теж. Якщо знайду час написати, звичайно, бо в мене вже цілий список не написаних постів є.

Ці два мої приклади - не політичні, а радше громадські, один всередині напів-відкритої організації, інший - без організації. Обидва з них - до певної міри закриті, тобто не-публічні, але спрямовані на публічну діяльність.

[lovkyj-man.livejournal.com]

Так "нема ж нічого більш практичного ніж гарна теорія" (с)!
Приклади - це прекрасно. Невже я дочекався? )))

[candrika.livejournal.com]

Бггггггг, - ну, той приклад, котрий вас особисто цікавить, - дійсно один з двох, але якщо я щось і напишу, то в першу чергу про інший, тому до того руки можуть і не дійти. Але я його недавно згадувала ось тут: http://candrika.livejournal.com/50246.html

[lovkyj-man.livejournal.com]

Я пам"ятаю. Читав, коли цей допис вийшов.
До речі, Кабуд любив говорити, що ви вдвох мали типу керувати сайтом, якщо контору накриють в Україні. А потім дійсно дуже переживав, коли раптом з"ясувлось, що "він не в Порі" і звать єго нікак.

[candrika.livejournal.com]

Га-га-га!!!!!!!! Пожалійте мій живіт :)))).

Ну нехай, якщо раптом атомна бомба над Україною і точкові винищення в решті світу, нехай :)))
Але як двоє не-технарів можуть "керувати сайтом"? :)))))))))). Ви собі таке можете уявити? Бо я щось, як не стараюся, ніяк не виходить...

А взагалі ІМНО "пора" ні при чому - принаймні мені особисто ніяк не шкодило, що я не в порі була...

Ех, Кабуд-Кабуд :).

"Вона мені сьогодні подзвонила, (забула рядок) сказала що вона твоя дружина, а я ніхто, і звуть мене ніяк... Вона мене благала зупинитись, віддати що належить тільки їй, та як на тебе можу не дивитись, для мене ти один ти тільки МІЙ... ТИ МІЙ на-на-на ТИ МІЙ" :)

Одним словом, дякую :)))

[lovkyj-man.livejournal.com]

Він технар. А головне, тут справа не конкретиці. Могли - не могли... Нільс не міг літати, але це не заважало йому думати про себе як про члена стаї Аки. І гуси теж не відлітали зі словами "давай, до свиданья".

[kerbasi.livejournal.com]

http://en.wikipedia.org/wiki/Leadership

Leadership has been described as "a process of social influence in which one person can enlist the aid and support of others in the accomplishment of a common task",[1] although there are alternative definitions of leadership. For example, some understand a leader simply as somebody whom people follow, or as somebody who guides or directs others[citation needed], while others define leadership as "organizing a group of people to achieve a common goal"[citation needed].
Studies of leadership have produced theories involving traits,[2] situational interaction, function, behavior, power, vision and values,[3] charisma, and intelligence, among others.


http://en.wikipedia.org/wiki/Social_influence
Social influence occurs when one's emotions, opinions, or behaviors are affected by others.[1] Social influence takes many forms and can be seen in conformity, socialization, peer pressure, obedience, leadership, persuasion, sales, and marketing. In 1958, Harvard psychologist, Herbert Kelman identified three broad varieties of social influence.[2]
Compliance is when people appear to agree with others, but actually keep their dissenting opinions private.
Identification is when people are influenced by someone who is liked and respected, such as a famous celebrity.
Internalization is when people accept a belief or behavior and agree both publicly and privately.
Morton Deutsch and Harold Gerard described two psychological needs that lead humans to conform to the expectations of others. These include our need to be right (informational social influence), and our need to be liked (normative social influence).[3] Informational influence (or social proof) is an influence to accept information from another as evidence about reality. Informational influence comes into play when people are uncertain, either because stimuli are intrinsically ambiguous or because there is social disagreement. Normative influence is an influence to conform to the positive expectations of others. In terms of Kelman's typology, normative influence leads to public compliance, whereas informational influence leads to private acceptance.

[lovkyj-man.livejournal.com]

Вікіпедія напевно права, принаймі я б теж так сказав, як вона пише. Та і багато хто ще б так само сказав. Але як це все стосується питання про багатолідерність? Чому "соціальний вплив" в колективі не може бути рівномірно розподіленим між парами людей, а натомість завжди оформлюється в пірамідальну структуру з кількома вершинами-лідерами? (Ми не говоримо тут про керівництво процесом, тобто про технічні функції, типу того скільки людей треба послати нести конкретне брєвно. Там може виникає об"єктивна потреба в централізації. Говоримо саме про оцей "заохочувальний" вплив.)

[kerbasi.livejournal.com]

Стосовно того, що краще почитати, то я читаю періодично цей ресурс:
http://knowledge.wharton.upenn.edu/topic/leadership/
Це якщо є дійсно широкий інтерес. Якщо йдеться про суто практичну потребу в тій чи іншій сфері (бізнес, освіта, громадські орг-ції і т.д.), то краще знайти відповідний тренінг.

[lovkyj-man.livejournal.com]

дякую!

[ridah.livejournal.com]

Для колективу з роботів було б цілком достатньо. А колективи з людей, навіть тимчасові, не обмежуються виключно вертикальними комунікаціями і службовими відносинами. В колективі завжди знайдеться лідер - хтось, до чиєї думки прислухаються - знаний авторитет в своїй галузі, найкращий чи найдосвідченіший працівник, чи просто "старослужащий".

[lovkyj-man.livejournal.com]

По-перше, дякую, бо Ви єдиний, хто відгукнувся на моє питання №2. Втім НМД Ви повторили мою тезу:

І люди це зрозуміють на інтелектуальному рівні. Але чому цього недостатньо? Емпірично ми знаємо, що цього недостатньо, але чому це так з точки зору теорії?

Мій "інтелектуальний рівень" це Ваші "роботи". А те, що "завжди знайдеться лідер", і є констатацією емпіричного факту. Колективи виробляють лідерів, так якось працює людська соціальність. Іноді виходить добрий лідер, іноді поганий. Але як це зрозуміти більш докладно? Наприклад, що більше впливає на результат: наявні кандидати на лідера чи якість колективу? Або як впливає перше і друге? Такого типу питання.

[ridah.livejournal.com]

Я б сказав, що на якість неофіційного лідера найбільше впливає якість колективу і завдання, які перед ним стоять. Але це так, на хлопський розум, як то кажуть, мене в цьому завжди цікавив більше суто прикладний аспект, глибоко характер і психологію цих процесів я не вивчав.

[lovkyj-man.livejournal.com]

Може з моїх писань це не видно, але мене теж цікавлять практичні аспекти. Їх на мою думку два. Багато людей цікавляться тим як самому стати лідером і отримати профіт. Є другий аспект - як члену колектива вплинути на здавалося б випадковий процес кристалізації лідерства та його стиля (демократичний / авторитарний, такі приблизно речі). Це, я думаю, може цікавити багатьох людей в майданній ситуації. Деякі люди ситуацію з лідерством відчувають природно, в них може талант. Вони відчувають її, і навіть не знають, що тут ще треба пояснювати. Для решти ж хочеться мати змогу навчитись. Отримати інструменти розуміння лідерства (ну типу "в Івана рушниця стріляє далі ніж в Петра тому, що вона нарізна", а не просто "ясно, що така рушниця стріляє далі").

[ridah.livejournal.com]

Не думаю, що існують технології, здатні зробити лідером будь-кого з бажаючих. Тут доцільніше спрямовувати зусилля не на те, щоб стати лідером, а виявити і розвинути свої навички і знайти відповідне місце у структурі. Хтось є кращим лідером, хтось - тренером, адміністратором, хтось - виконавцем.
Тобто Петро має обирати цілі відповідно до характеристик зброї і вміти використовувати її переваги. Йому, звичайно, мало що світить у конфлікті з Василем на дальніх дистанціях, але в ближньому бою, особливо якщо попрацювати з боєприпасом, Василеві і бригада реанімації не допоможе.

[kerbasi.livejournal.com]

На лідера нації точно вивчитися не можливо. Але організаційному лідерству вчать. Не всіх можливо навчити, не всі програми ефективні, потрібно ще чимало умов створити, щоб людина могла проявити лідерські навички, але в принципі цьому навчити.ся можливо.

[ridah.livejournal.com]

Я саме це і мав на увазі, що не всіх можливо навчити. Це як з зайняттями спортом - теоретично можуть займатися всі, у кого немає медичних застережень, але пороговий рівень буде у кожного свій. Хтось виросте в майстра спорту, а хтось на рівні розрядника залишиться. І, до речі, з посередніх спортсменів часто виростають видатні тренери, а видатні спортсмени, які свого часу тренувалися у найкращих фахівців, самі як тренери нічого особливого не показують.

[lovkyj-man.livejournal.com]

http://kerbasi.livejournal.com/203154.html?thread=6143634#t6143634

[lovkyj-man.livejournal.com]

Ми відійши від мого питання -- вибачаюсь якщо сформулював його неправильно. Питання було не про те як конкретній людині стати гарним лідером, чи хоч якимось лідером, чи свідомо відмовитись від таких бажань. Натомість воно було про ситуацію де в колективі існує кілька претендентів на лідерство, кожен зі своїм стилем, а я, як член цього колективу, хочу вплинути на те яка "структура лідерства" врешті утвориться. Причому сам аж ніяк не претендую на те, щоби опинитися серед лідерів. Чи можу я щось зробити?

Варіанти відповіді:
1) ні, я можу лише спостерігати з цією битвою титанів
2) для цього й існують вибори
3) ???

Мені здається це і є наше майданне питання. "Вибори натовпом" на майдані не надихають, хочеться чогось в третьому пункті.

[kerbasi.livejournal.com]

Мій варіант - 1.

[ridah.livejournal.com]

Стосовно майданного питання - варіант 1.

[kerbasi.livejournal.com]

Може, стане в нагоді:

http://www.mckinsey.com/Insights/Leading_in_the_21st_century/Why_leadership-development_programs_fail