Неорганізовані тези до Дня української мови

[kerbasi]

Численні звернення з проводу Дня української мови знов повторюють хибні, на мій погляд кліше. Знов нібито вибачаються перед іншомовними:  «Мета акції - це не принизити достоїнства інших мов чи національних меншин». Це абсолютно зайве речення, бо українофобів в Україні насправді значно менше, ніж може здаватися з інтернету. Кожний вже давно зробив свій вибір і існує у своєму мовному середовищі. Не варто ні перед ким вибачатися за факт свого існування. Також не варто нікого переконувати.

Ось ще: "Не зважаючи на те, що українці становлять більше 70% населення України, державна мова серед жителів країни не настільки популярна". Взагалі, зовсім мені не зрозуміло, до чого тут питання державної мови? Мовне середовище слід створювати самім собі, і ставити державу перед фактом, а не виправдовувати (саме так це і звучить) свою україномовність державною мовною політикою. За совєцьких часів мови народів СРСР здебільшого були затавровані ідеологами як неперспективні, крім литовської, латиської, естонської, грузинської і вірменської. Носії перспективних мов не влаштовували ніяких акцій, а просто вживали мову між собою. А творчі люди цими мовами творили і, потрапляючи на загальносоюзний рівень, не дуже переймалися такими речами, як свій акцент в російській мові.

Якщо хочете, щоб українська мова ніколи не мала шансів відродитися в Україні, скористуйтеся нагодою, днем мови, і підіть воювати з продавщицями, офіціантками та різними клерками, вимагайте від них відповідати вам державною мовою. На мою думку, є значно краща стратегія: підтримуйте своїх. Не лінуйтеся зайвий раз прокоментувати цікавого автора в ЖЖ, підтримати розмову, розвіртуалитися. Коли вас в кав’ярні з десяток, і ви всі розмовляєте українською мовою, це має значно потужніший виховальний ефект  на персонал, ніж ваші цитування конституції та остогидлі розповіді про те, що мова в людини, а язик в свині, коли ви тільки один такий на тисячу.

Прикусіть собі язика, коли збираєтеся написати, що не читаєте сучукрліт, бо там матюки. Краще напишіть розгромний, дотепний відгук на твір автора, котрий вам не сподобався. Цим ви самі особисто долучитеся до літературного процесу, а не постачатимете аргументів українофобам перепрофілювати останні книгарні на точки збуту іноземної літератури.

В сучасну цифрову епоху дуже важливо відмітитись в інтернеті, отже, не забувайте клікати на україномовні ресурси, обирати опцію «укр.», якщо дається такий вибір, а не споживайте інформацію за звичкою будь-якою мовою. Тоді адміни сайтів не крапатимуть на мозок власнику, що українська версія не потрібна, бо на ній кліків за день стільки, скільки на російській за секунду. Так само і з товарами: затримайтеся на зайву хвилинку в супермаркеті і купуйте той продукт, на упаковці котрого є змістовний текст українською мовою, а не якесь пусте словосполучення для проформи. І робити це треба не раз на рік, а щоденно. Треба усвідомити, що українофобська політика влади уможливлюється байдужістю до мови населення, і перед усім, населення освіченого. Вам потрібні гроші на мовознавчі дослідження? На новий правопис? Скасувати ПДВ з українських книжок?  Найкращим аргументом, цих грошей не давати, і, взагалі, закрити всі мовні інститути, є блог освіченої людини, патріота, де він/вона пише «я щітаю». Дивиться, щоб не простібати мову та країну назавжди.

Comments

[yitnaechani.livejournal.com]

Дивуватися нічому - вони розумні люди, завжди займаються лише тими справами, які би не заставляли вкорінюватись. Виникла якась загроза життю, взяв під паху скрипку, і починаєш нове життя в іншій країні. Так от, ці ж євреї і були каталізаторами русифікації.

А Ви не припускаєтеся думки, що євреї теж перейшли на російську зовсім не добровільно?

Все ж таки, євреїв значно менше ніж українців, і на відміну від українців вони живуть не в одному реґіоні - а розкидані по усій Європі - тож вони значно більше залежні від мови, якою розмовляє більшість населення. До того ж, після війни єврейский народ був сильно ослаблений голокостом, і не міг гнути якусь свою мовну політику.
Який сенс їм було розмовляти на ідіш, якщо 95% їхнього тодішнього оточення його не розуміло? IMHO Русифікація євреїв була така ж вимушена, як і в інших малих народів СРСР.

У фільмах якщо є роль жмота, зрадника - він українець.

А можете навести якийсь конкретний приклад?

Говорити по українськи стало не модно, бо цією мовою не говорить еліта, кістяк якої з повоєнних часів так і не змінився - єврейський.

А коли це взагалі українаська мова була "модною" і еліта розмовляла нею? Такий стан речей існує ще з минулих сторіч, і я, чесно кажучи, сумніваюся, що євреї мають якесь відношення до цього.

Це не є прояв антисемітизму, це просто спостереження.

Це банальний антисемітизм. Перекладати усю провину на голову євреїв - це вже стара традиція.

[kerbasi.livejournal.com]

Підтримуючи Вас в цілому, зауважу, що таки дійсно в совєцьких фільмах та літературі, особливо дитячій та підлітковій, негативний персонаж - дуже часто українець. Через це було багато сльоз у дитинстві та бурхливих суперечок аж до бійки після перегляду фільму у солдатському клубі в армії, коли кожен москаль чи узбек в тебе пальцем тицяє: "Хахли за сала і маму прададут". Прикладів не наводитиму, бо свідомість у порядку самозахисту це все лайно у пам"яті не тримала.

[terryshnaucer.livejournal.com]

Тема переходу євреїв на російську мову для мене є ще таємницею. Щось я в цьому питанні не можу знайти відповідь. Тому і шукаю, думаю, аналізую. На рахунок кількості євреїв, то їх і не так мало, як здається на перший погляд. На вулицях їх майже не видно. Але подивіться на Верховну Раду, для прикладу. А скільки їх в Штатах, Німеччині, не кажучи вже про сам Ізраїль, де вони би мали по всій логіці жити і працювати. Цікаво от що, Чернівці досить зрусифіковане, далеке від Росії не тільки географічно, але і історично. Зате там було поширене єврейство. Це так, для роздумів. Або в Білорусії, Вітєбськ, там білоруської мови не почуєш...
Приклади по фільмах. Нахадайте фільми про війну або "Место встречи изменить нельзя", "Брат-2", який взагалі знімався в Чікаго за сприяння української спілки взаємодопомоги.
Про мову еліт. Україна не тільки Київ. Я ж маю на увазі, скажемо, Львів. Там до війни взагалі не знали російської мови!
Ще раз повторюю, це не антисемітизм, а просто спостереження, що не призводить до якихось висновків!