А укрінтелігенти знов "в воздух чепчікі бросалі"...

[kerbasi]

Сучасна українська політична сцена, точніше рефлексії на неї публіки залишають сюрреалістичне враження. Почнемо дещо здалека. Я добре пам’ятаю настрої другої половини 80-х. Приходять з війни «афганці». До них ставляться з одного боку з і співчуттям та повагою, з іншого… Всім так остогидлі безсмертні ветерани ВОВ, через яких їхнім діточкам дістаються дефіцити від туалетного паперу до автомобіля. Всі знають, що селянину, який далі районного центру ніколи не подорожував, з ніг до голови хворий, сам не пересувається, на подвір’я бабка вранці виносить, ніякий «Москвич» не потрібен. Але ветеран має пільгу. Отже, його діточки, що вже давно живуть у місті, проблеми ходити кілька кілометрів пішки в будь-яку погоду на роботу до якогось віддаленого консервного цеху, посилати дітей так само пішки до школи не мають, тим не менш, не стоять у багаторічній черзі. І де ж та соціальні справедливість? Ветеранів тихо ненавидять, бо їм, а особливо, їхньому крученому посліду заздрять. А тут ще молоді ветерани з’явилися… Старі ще всіх переживуть, а ці й поготів...

Згодом починається перебудова, про афганську війну відкрито інформують, її обговорюють, «афганців» обирають до рад усіх рівнів, на них сипляться пільги. Державі легко роздавати пільги, допомогти безпосереднім, прямим способом – це десь знайти гроші, а пільги – якось там наприкінці звітного періоду зведемо баланс. Про депутата верховної ради СРСР «афганця» Червонописького знімають фільм та демонструють по всіх кінотеатрах перед початком основного показу. Консерватори поступово виграють інформаційну війну в реформаторів. Патріот стає синонімом ретроградного, безмозгого комуніста, що тільки й може, що жбурлятися уривчастими фразами-гаслами на зразок «ти мнє Леніна нє трожь». «Афганці» легко ведуться. Їхні формальні і неформальні громадські організації стають бойовими загонами консерваторів. Все частіше можна почути викрики суворих молодиків напідпитку про те, як їм постріляти хочеться. Ні, не в душманів. В демократів. У Сахарова та Новодворську.

До громадянської війни не дійшло. Пафос консерваторів здувся. Всі розкрадають колишню народну власність, а тепер власність новоутворених незалежних держав. Українського політичного «афганця» Червонописького витягають тільки для полум’яних мітингів «такую-вайну-виїгралі-цру-всьо-разваліла-всьо-отабрать-і-падєліть-с-Расієй-с-богам-СРСР-ура-таваріщі-ані-нє-прайдут-смєрть-врагам». Верховна рада України, яка практично на 100% складається з тупоголових комуністичних дрібних номенклатурників та господарників горбачовського призиву і з не менш тупоголових рагулів-націоналістів, як мантру повторює, що від реформ не повинна постраждати жодна людина. Щедро індексується зарплата в економіці, яка ще на 90 відсотків складається з держсектору та бюджетної сфери. Я прийшов на свою першу роботу після інституту у березні 1993-го на зарплату 12000 карбованців. У квітні я отримав 26000. А у травні я на них вже міг купити тільки 8 чи 10 доларів. Розкрутилася гіперінфляція. Налякані керманичі з подвійними силами почали дурити народ фальшивою опікою у вигляді безглуздих пільг.
Пачками приймаються постанови про соціальний захист усіх можливих верств, станів, професій. В результаті дві-третини населення стають отримувачами пільг.

Тепер трохи о Росії. Коли новий на той час президент Путін почав монетизацію пільг, різні російські комуноїди пророкували йому втрату рейтингу та соціальний вибух. Цього не сталося. Реально деякі протести пройшли тільки по великих містах. Чому? Уявіть собі село, де живе стара бабуся. Вона має право на безкоштовне отримання ліків у державній аптеці. Державної аптеки вже немає навіть у райцентрі з часів Гайдара. Бабуся має право безкоштовно поїхати до обласного центру. От тільки автобуси з її села більше не ходять, треба пішки йти 15 км до сусіднього села, там раз на добу до міста якась роздовбайка ходить. А ще бабуся має право на безкоштовний проїзд у метро… От тому бабуся рада грошовій компенсації за пільги, бо вона знає, що робити з живими грошима. Інша справа – розбещені підвищеними пенсіями старики великих міст. Вони одразу підкреслювали, що пільги, більшістю з яких не можна скористатися – не проблема, грошова компенсація не потрібна, тому що справа не у грошах а у повазі. Для них ця цілком безглузда, популістська система, якою підмінили соціальний захист – це повага. Добре ж їм живеться, якщо уся проблема тільки у такій повазі!

Тепер повертаємося до вчорашньої України. Натовп соціальних паразитів, які також щось там белькочуть про повагу та про президента, якого підставляють вороги (напевно «ржавіє», «бєндєравци», а може й нато-фашисти), поштовхали охорону ВР. Звісно, як же ж їх, вчорашній авангард антицивілізаційних протестів, авангард совецького реставраціонізма, отак узяти та позбавити пільг, котрі копійчані, більшості й не потрібні, але ж уваженіє…

І замість того, щоб побажати одній купі соціального мотлоху, наваленій перед ВР анігілюватися разом з іншою купою соціального мотлоха, якою завалена ВР зсередини, україномовна інтелігенція починає аплодувати від захвату, змахувати сльозинки розчулення! Ах, які вони, «афганці»! Ах, справжні бійці! Насправді варто радіти було б з того, що влада через свою дурість і ненажерливість бодай щось корисне зробить. Не доведеться тоді наступній владі підтримку втрачати через непопулярні заходи.

Україно-інтелігентські рефлексії – це все несерйозно і нездорово. Нагадує поведінку закомплексованого підлітка, який сам за себе постояти не може, але радіє, коли дворового розбишаку хтось більш сильний побив, або батько ременем повиховував.

Comments

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Не "невдовзі буде", а вже є. Ірландизацію завершено. Україномовних навіть по інтернетах - душ двісті.

[smijana.livejournal.com]

Моя 4-річна дитина колись після спрощеного пояснення всієї попередньої історії нашого етносу і його мови (мамо, а чому у нашій групі тільки я і ще один хлопчик українською розмовляють?) і мого ж обнадіюючого оптимістичного завершення: "нічого.. он вийде твоя тьотя заміж, народяться у неї дітки і вже нас буде більше), резюмувала: "Добре що є кілька українських зародків, будуть розплоджуватися".

..правда, треба хтозна як "розплоджуватися" щоб була експансія.. та і сумно мені особливо бачити як у сім'ях "ще тих колишніх" патріотів, рухівців і борців їх же діти одружуються з російськомовними, переходять на російську, а потім нею ж чи дають інтерв'ю чи розмовляють з власними дітьми.. Це таке "міцне" коріння? з чого тоді і "розплоджуватися"..

[kerbasi.livejournal.com]

У селі мова ще кілька десятиліть протримається, а у місті, щоб сталася її експансія, потрібний якісний інтелектуальний та культмасовий продукт цією мовою. Якщо його немає, то людині доведеться звертатися до іншомовного продукту або обмежувати свої культурні потреби, і цілісне мовне середовище ніколи не утвориться. От саме у цьому ми програли. У 90-ті все йшло у вірному напрямку, але потім якось згасло.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Не протримається, село шаленими темпами вимирає. Щодо "якісного інтелектуального та культмасового продукту". Виявилося, що протидіяти його появі дуже легко. Придумати якісь "формати", зруйнувати систему координат, у якій можна оцінювати якість... Плюс агресивний наступ неоцинізму, зокрема й україномовного, який я називаю "карподереш". Шкоди від нього більше, ніж сумнівної користі "україномовності", і тому цих карподерешів треба вимарувати всраним деркачем.
Отака мінорна картина.
Однак, як сказав наприкінці 80-х один професор: "Зійде чи не зійде, а сіяти треба".
З другого боку, може, українство тимчасово затаїлося - як навчила його історія. Оцінює обстановку.

+++

[smijana.livejournal.com]

"Шкоди від нього більше, ніж сумнівної користі "україномовності"

хух.. ну добре хоч не я одна так думаю.

[kerbasi.livejournal.com]

Не хотів довгого коментаря писати, тому зупинився, а Ви власне продовжили про карподерешів. Не знаю погодитеся, чи ні, але я вбачаю шкоду не у тому, що вони пишуть - хай пишуть все, що завгодно, бо у житті також буває все, що завгодно - а у тому, що розплодилася серед літераторів та й взагалі серед гуманітарної публіки якась камеральність, ескапізм. Мовляв, я такий собі геній, я пишу собі у шухляду і для свого тусняка, а решта мене не обходить. Це не тільки з літературою, а з усіма видами творчості. Їх навіть не треба "форматувати", вони самі себе відфільтрують та зіллють. "Победа в виду неявки противника". А потреба часу, це щоб творчі люди, хоч виважені, хоч епатажні становилися культовими особами, шоуменами. Або як греки - що не попсова пісня, то автори - значущий поет та великий композитор, і корона від цього не падає. От цей культ підпілля, мазохістичної невизнаності генів, "непонятості" пророків - це й НМД найбільша диверсія т.з. постмодернізму українській культурі.

[smijana.livejournal.com]

"людині доведеться звертатися до іншомовного продукту або обмежувати свої культурні потреби"
..або "жити минулим", або самому собі на феодальному рівні щось творити - але це не дасть "експансії", хіба "виживання"..

так, з формулюванням "діагнозу" згодна.

[toprunner.livejournal.com]

В підлітковому віці, аби не бути білою вороною, буде балакати як всі. Може й раніше. :(

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Мої не балакають, як усі.

[toprunner.livejournal.com]

поважаю. Мої вітання.

[smijana.livejournal.com]

у широкому світі навчилася російської для комунікації, але мова думок і родини не змінилася і вже не зміниться.

До речі, цікаве явище спостерігала. 6 клас, з 20 учнів лише дві дівчинки україномовні (моя і ще одна), з однокласниками спілкуються їх мовою (російською), між собою - своєю. Тут одна дівчинка йде з класу, натомість приходить у клас новенька 1го вересня, дівчинка зі Львова (батьки переїхали по роботі до Києва), вони дружаться (при чому краща подружка моєї виявилася російськомовна - у них збіглися інтереси по рукоділлю і темпераменти), і починають щебетати вже утрьох... і тоді вже на їх мову (українську) переходять пару російськомовних дівчат із тих що стояли поруч.
Школа українська і вчителям відповідають українською, але мова сім'ї і думок - не зміниться від того ні в тих ні в тих.. зате може змінитися вага і авторитет тих кого більше і на чию мову переходять при спілкуванні. Бо дуже некомфортно спілкуватися різними мовами один з одним, хтось має перейти для милозвучності і затишності, комфортності діалогу.. нмд. Україномовні дівчата - лідери класу по успішності, і львів"янка у себе була теж. ..напевне ще й тому троє "переважили" в той момент вісьмох.
Треба буде запитати як зараз.
2 проти 9-ти не працює як "експансія", але 3 проти 8-ми спрацювало.

Це, звичайно, не дуже адекватна "модель" щоб її на цілу державу проектувати.. але щось в цьому є.

[kerbasi.livejournal.com]

За совка можна було практично в кожному колективі (не дуже рафінованому) знайти свого "хохла", який хоч у Москві, хоч у Фергані розмовляв тільки українською. І не через націоналізм, а від простоти душевної: просто не розумів у чому проблема. Це така собі "какая разніца на каком їзикє" тільки з протилежним знаком. Такі персонажі навіть є у літературі є, й у кіно. Згадай Пасюка з "Места встречі ізмєніть нєльзя". Якщо тепер знаходиться такий, то, зазвичай, його одного вистачає, щоб півофісу українізувалися. Отже, треба таких вирощувати :-)

[smijana.livejournal.com]

"какая разніца на каком їзикє" тільки з протилежним знаком
:))) клас! :)))

До речі, у мене батько такий. Була маленькою - дивувалася, думала що так неввічливо, бо якщо знаєш мову то напевне ввічиливим є відповідати тією мовою, на якій до тебе звертаються.. але тоді і ввічливість навпаки мала би дотримуватися, і вигідним стає "не знати".
..але це не заважає практично всім його російськомовним співробітникам (науково-дослідний інститут) НЕ українізуватмся, аж ніяк.
А от ті хто 50х50 - можуть перейти з одних 50 в інші, "наші люди" - само собою все ясно.
..ну хіба ще дехто з керівництва може "з барського плеча" "блєснуть" знанням.. далебі не через стадний інстинкт.
Але там ще "старі кадри", ще тієї срср-закалки, таких нічим не прошибеш. В офісах може працювати по-іншому. :))

[bogoeb.livejournal.com]

Товарищ Хвыля на днях подкидывала тут информацию на очередное открытие в области генетики и социальной биологии. Кратко: за распространение языка ответственна Х-хромосома, что целиком и полностью укладывается в Мои представления о так называемой "вкраинськой жинкы" хыхыхы

[smijana.livejournal.com]

Так більшість людей схильні знаходити, брати до уваги підтвердження своїм теоріям (у кожного з нас вони трошки інакші, навіть якщо подібні).
А особливо якщо не дуже в них впевнені. :)

[bogoeb.livejournal.com]

Полностью с Вами согласен!
И сразу приведу пример: вот, есть такие идиоты, которые вращение Земли вокруг Солнца или эволюционное происхождение человека также считают чьей-то "личной" теорией.
Любопытно, много ли среди них вкраинцев?

[smijana.livejournal.com]

Нічим тут не зможу допомогти.. Вам цікаво - Ви і досліджуйте :)

Разве Я где-то просил помощи?

[bogoeb.livejournal.com]

Возможно, Я неправильно понял Ваше простое предложение: Мне иногда бывает тяжело вникать в нюьансы редуцированных недоязыков.
Тогда прошу прощения.

Re: Разве Я где-то просил помощи?

[chita-i.livejournal.com]

Вибачений. Сам засохнеш.

Why so butthert?

[bogoeb.livejournal.com]

Ah?

Re: Why so butthert?

[chita-i.livejournal.com]

А що таке "butthert"?

Re: Разве Я где-то просил помощи?

[kerbasi.livejournal.com]

У Вас довершена українська мова. До того ж Ви у себе згадували про українську філологічну підготовку у Вас та у Вашої родини. Коли Ви пишете українською, то відчувається, що мова йде з серця, а не з довідника та словника. Тому я не вірю, що Ви дійсно вважаєте українську мову "редуцированньім недоязьіком". Я розумію, що спілкування з націонал-бовдурами кого завгодно доведе до маніакального стану. Але принаймні себе я намагаюся стримувати, бо вони не варті того, щоб я витрачав свій час на змагання з ними у накиданні лайна на вентилятор. Тим паче, щоб накидувати лайна на тих, хто націонал-бовдуром, стріляючи по площинах. Ви ж, звісно, маєте право вчиняти, як вважаєте за потрібне. Це так, у порядку обміну думками :)

Дякую на доброму слові.

[bogoeb.livejournal.com]

Але, на жаль, порівняно з Čeština українська має всі ознаки редуцирування і зубожіння. Ви ж не думали, що Я впав в маразм і раптово зайнявся порівнювальним аналізом мов різних груп? Не думали ж, правда?

Re: Дякую на доброму слові.

[kerbasi.livejournal.com]

Ги-ги!))) Порівнювальний аналіз це колись було моє амплуа. Розваги юності )))
Я не знаю Вас настільки, щоб розбиратися у тому, що з Ваших разнопланових інтересів є головним стрижнєм, але напевно не мовознавство.

Re: Дякую на доброму слові.

[nehrebeckyj.livejournal.com]

Я саме перекладаю велику товсту книжку про кластерний аналіз - і вистачає мовного інструментарію. А Čeština, як ви, мабуть, знаєте, наполовину вигадана. І нічого.