І щоб вже закрити російську тему у цьому щоденнику

[kerbasi]

... порушену кілька днів тому.

Я постійно шукаю, що послухати, бо я – людина радіо. Останні два тижні перед  російськими виборами вирішив послухати Ехо Москви, бо чомусь ніколи його раніше не слухав. На жаль, виборча тематика спотворила нормальний зміст програм, і по ним тепер важко було судити про якість і інтелектуальну насиченість ефіру. До того ж, за той час, що я існую без російського інформаційного поля, а це вже чимало років, я втратив відчуття пульсу їхніх подій, і основні протагоністи мені тепер не відомі. От довелося, наприклад, гуглити, хто такий Навальний. Насправді, там практично кожне прізвище гуглити потрібно, бо з другої половини 90-х там вже нова генерація виросла.

Наближаючись до Еха Москви, я сподівався, що це буде російським варіант Радіо Свобода, тобто така само якість, така ж інтелектуальна напруга, але на російському матеріалі на відміну від радіостанції, фінансованої Конгресом США. На моє розчарування, ведучим Еха до ведучих РС далеко. З цікавістю був почав слухати Юлію Латиніну, чиї афоризми до мене долітали через різні блоги, але до безпосереднього ознайомлення з її творчістю в мене руки не доходили, але вона виявилася простою тіткою з нерадіофонічним голосом, задиханням, потоком совітсько-інтелігентських банальностей , які викривають брак ерудиції та знань сучасного світу, до того ж промовляє вона свої тексти з  численними повторами, що неабияк дратує. Не вмієш з голови – пиши тези або взагалі читай з листа...

Отже, експеримент з тимчасовим поверненням до російського «непутинського» інформаційно-культурного поля провалився. Що я й передбачав.

На жаль, Україна не має й такого. Все, що має Україна – це «Українська правда», доволі безпринципний ресурс з публіцистикою рівня практиканта молодших курсів журфаку та срачем у коментарях, аморфний «Український тиждень», який як не тужиться видати інтелектуальну публіцистику – виходить тільки емоційний галас, та й він - не дуже переконливий, на рівні поганенького актору. В ефірі ми, взагалі, нічого не маємо.

За таких умов просто смішно сперечатися, на скільки років ми випереджуємо російське суспільство. Та ні на скільки не випереджуємо! Різниця – як різниця між болотами різних кліматичних та географічних зон.  А якщо вимірювати наявність інтелектуальної верстви, її сучасність, світську орієнтацію та урбанізованість – то відстаємо, як би не на півсторіччя. Втім, для багатьох українців те, що я називаю відставанням, є перевагою. На жаль…      

Comments

[henyk.livejournal.com]

Ти намагаєшся аналізувати багатовимірний просторовий процес лише в одній площині (проектуєш його на одну координатну вісь), на жаль...

[kerbasi.livejournal.com]

Ця одна вісь - це я сам. З різних причин мені некомфортно як в російському культурному полі, так і в українському. По-різному некомфортно. Там - через імперськість або шмарклі інтелігентів-чистоплюїв, а тут - через архаїчність та шмарклі інтелігентів-народників. Що те, що інше - однаково антицивілізаційні інтенції, від яких мене нудить. Можливо, є якісь інші виміри у цих культурних полях, а я існую не у ЗД, а а у 2Д, але поки що воріт в інші світи-дискурси не знайшов.

[henyk.livejournal.com]

Зроби паузу... але "твікса" не їж! ;)))

[spitfire38.livejournal.com]

є не зовсім потужний, але, як на мене, до біса гарний інформресурс для дітей - називається "Професор Крейд", ще такий щомісячний журнал націонал-космополітичного спрямування.
єдиний місцевий інформресурс, що я на нього зробив підписку )))

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Ну я за роки підібрав собі RSS лінію з різною стилістикою, тому я невіть не знаю, про шо ти. Радіо Ера ФМ, може ти зараз сміятимешся, але воно навіть будучи за моїми мірками доволі убогим - не корпуси випереджає Єху Москоу...
Але я не наполягатиму... Як хоч. :)

На ось тобі для розваги почитай (зони сам пододавай, прибравши пробіл і поставивши крапку)

becky-sharpe livejournal.com
artem-akopian livejournal.com (оцей тип дійсно цікавий: типовий руССССкій в першому поколінні :))

[kerbasi.livejournal.com]

Ні, Ера ФМ для мене померла з 2006-го. Як і Радіо Київ. До того ж я не виношу додзвонювачів. На ЕМ хоча б смс-голосування, а не дзвінки придурків з браком спілкування.

Мені, в принципі, є, що слухати. Біда тільки у тому, що скрізь йде деінтелектуалізація, тому розумні передачі всього тижня той самої РС я можу переслухати за один вечір, за другий вечір - BBC World Service. От і вдаюся до розширення географії.

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Це зараз нема, не знаю чого прибрали, але мені ті голосування все одно не істотні, бо як казали ведучі зачитуючи результати смс голосувалок, коли якийсь социк чи коммік приходив туди потусити і голосування було не на його користь з відривом у 95% відсотків: "Ну ви ж розумієте, що це голосування не репрезентативне.".
Деінтелектуалізація - вона й без того скрізь, навіть в книжках. Ти ще скажи, що у кацапів є Дарья Донцова, а у нас - ох горе горе - і такого нема.
Та я щасливий з того, шо й такого нема, а якщо і є, то такі "пІсатєлі" пишуть виключно православним суржиком, - хоч в історії не мараючи української мови такою гидотою. Колись при розкопках через 2000 років, археологи вважатимуть кацапів нацією дикунів та дегенератів, а українців (не знайшовши такої ж літератури українською - нацією геніїв :) Жартую.)
Хтось мудрий не прийняв 1993 році програму підтримки українського кінематографу. Це був хтось ДУУУЖЕ мудрий, хоча я тоді рвав і метав від ненависті, а сьогодні готовий розцілувати того хтося мудрого, інакше мали б ми зараз той убогезний сінематограф а ля "прі паттершке фідіральнава бла-бла-бла"... А відтак у нас буде свій Голівуд (конгломерат приватних кінокомпаній), а у кацапів років через 50 після створення нашого Голівуду... а може й через 100, вони ж без "сильної руки" і туалетного папірця собі не відірвуть.

[kerbasi.livejournal.com]

Я не знаю, що вони там роблять за федеральної підтримки, але уявляю собі, щоб робилося у нас. Як у нас робляться книги за державний кошт, що навіть на обкладинці прапор догори дригом, ми знаємо. Кіно було б таким же.

Голосувалки можна не слухати - їх оголошення, це ж якась хвилинка, але коли на Радіо Ера дзвонять додзвонювачі, то ж зовсім інше:
http://kerbasi.livejournal.com/30470.html

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

На ось іще http://skrynia.com

[kerbasi.livejournal.com]

Я знаю. Це музична. Мені розмовні потрібні.

[smijana.livejournal.com]

На радіо "Культура" є цікаві передачі.

А на проводовому радіо щоденні 5-10хвлинки "Мить історії" Юрія Шаповала - це взагалі міні-шедеври, завжди так цікаво і свіжо що щелепа відвисає. Відчувається почуття гумору, інтелект, глибока обізнаність (і особиста присутність у інших країнах чи місцях, про які розповідь), рівень культури автора - просто насолода. І жодного зайвого слова чи патетики чи чогось за що стає незручно (перед невідомо ким).
Я не впевнена що такого рівня "миті історії" є в Росії.

[je-suis-la-vie.livejournal.com]

Ням. 100500 плюсів вам. :)

[kerbasi.livejournal.com]

Дротового радіо в мене немає, та й історія України мене не цікавить, а "Культуру" послухаю - дякую! Тільки в них практично немає аудіо-архіву, щоб можна було слухати "он деманд", а не бути рабом програмної сітки. Це - суттєвий мінус.

[ridah.livejournal.com]

Ааааа, лють яка. Вгадайте з 3 разів, кого славив історик Шаповал, коли він був ще радянським а не українським істориком :)

[smijana.livejournal.com]

НєЮ краще вгадайте з трьої разів які я пісеньки співала у своїй радянській школі? :))
пятнадцааать республиик, пятнадцать сестер..
Взвейтесь кострами синие ночи
дан приказ ему на запад
Там вдали за рекой загорались огни..

Ну і що тепер, я гірша українка за тих, хто тоді не співав (бо пощастило вчитися, наприклад, у ГДР) - а тепер не знає і не відчуває ні мови, ні культури, ні історії?..

Для того щоб бути істориком - треба мати вищу освіту. А вищу освіту в срср всі ми отримували в одному місці - в радянській системі освіти. І працювали ВСІ у радянських наукових установах - як математики чи фізики, так і історики та культурологи.
Інша річ - понаднормові "славословія" чи підлабузництво. маєте факти - давайте посилання, а всім закидати хто посмів народитися і працювати в епоху срср - це несерйозно.
Ті люди нічим не гірші і не більш продажні за деяких представників покоління сучасних журналістів, наприклад, яке народилося при незалежності - але за вигідну пропозицію напишуть все що завгодно, аби лише видання оплатило. Кого вони славлять за гроші?.. - сучасних олігархів, акторів, артистів.
Люди завжди однакові, і завжди думають що чаша ця їх омине..

[ridah.livejournal.com]

Всіх вчили і всі співали, але дехто вистрибував з штанців щоб заспівати голосніше за інших.
http://www.biblus.ru/Default.aspx?auth=69g0a4a0

[smijana.livejournal.com]

Дякую за інформацію, буду знати про весь його доробок праць, а не лише за останні 20 років.
Відкрити почитати, правда, не вдалося ті його праці про КПРС, але репутацію підмочено, звичайно.

А шкода.. тепер як і Чайковський (хороший же композитор) викликає певне інстинктивне несприйняття (через зайві знання щодо його сексуальних вподобань), так і Шаповал (хороший же ведучий сучасної передачі) буде викликати іншого роду несприйняття.

[maryxmas.livejournal.com]

то, певно, ви тепер і класики не читатимете, і голівудьских фільмів не дивитеметесь?

[smijana.livejournal.com]

Та я що - я як всі, як всі ті, хто через "заплямованість репутації в минулому" відкидає професійні чи мистецькі здібності і талант у сучасному. :)

По-правді кажучи, я трохи блефувала. Але в якійсь мірі це і правда: душа відкривається і віриться лише тому митцю, у якого продукт назовні співпадає з його наповненням всередині. Інакше виникає сумнів у щирості і якості, чистоті того, що вкладено в його роботу. Це як кухар, який робить смачний хліб але при цьому не миє руки і є антисанітарійним по запаху і зовнішньому вигляду. Може і смачно і по продукту не відчувається- але бридко, якщо знаєш хто його спік, той хліб.

Аж так на мене подробиці біографії не впливають, але зізнайтеся, знаючи що ваш добрий знайомий, талановитий профі у котрійсь справі, є водночас домашнім садистом чи сексотом, зробив якусь велику підлість другові чи ще щось таке має у собі, що у Вас особисто викликає категоричне чи дуже сильне несприйняття - значно важче захоплюватися його професійними навичками і талантами. Знаю чоловіків яких буквально трусить від нетрадиційної орієнтації (я ставлюся спокійно, про Чайковського більш іронізувала ніж казала правду, хоч і не зовсім неправду казала :) )
"Ліки" від цього - нечуливість до будь-яких вчинків чи характеристик людей або тотальна повага до всіх, включно зі всіма хто переступає власні уявлення про "честь", "порядність", "людяність" і т.і. - тоді ніщо не впливатиме на сприйняття як мистецтва, так і літератури чи будь-якого іншого інтелектуального продукту, хто би його не видавав: Гітлер, Нерон, Каганович чи Ван Гог.

[smijana.livejournal.com]

"то, певно, ви тепер і класики не читатимете, і голівудьских фільмів не дивитеметесь? "

Я роблю так: не читаю ніяких біографій і не лізу у чужу "брудну білизну" та історії з минулого, по можливості.
"Менше знаєш - міцніше спиш". :)

Хоч часто це підводить. Бо минуле людини дозволяє бути уважнішим до її вчинків і у теперішньому і бачити те, що одразу не побачиш якщо нічого про неї не знаєш - як у гарному сенсі так і в негативному.

[kerbasi.livejournal.com]

Як сексуальні преференції композитора можуть впливати на настільки абстрактне мистецтво, як музика? Література, живопис, скульптура - я б ще зрозумів...

[gluk16.livejournal.com]

так він працював в Інституті історії КПРС. Дивно було б, якби там працював - і не писав про КПРС "солідні" фоліанти по 16-20 с. Воістину - вистрибував зі штанців: написав чотири зошити по 20 с.

Причому, за період 1978-1988. (Праці 1990-х рр. слід потримати в руках, щоб зрозуміти, про що там йдеться, адже заголовки більш нейтральні). Рахуємо: за 10 років близько 80 сторінок. Тобто в рік - по 8 сторінок. Воістину, славословіє!

Та й середній період між к.і.н. та д.і.н. - 6 років. Рахуємо: 1978 + 6 = 1994. Тобто перепрошую: 1978 + 16 = 1994. 16 років не отримувати доктора наук. А потім отримати? І ще й потім бути запрошуваним в Гарвард, КІУС, Вищу школу соціальних наук (Париж) та інші наукові інститутції буржуазного Заходу показують, що він не просто змінив вивіску. А таки фахівець.

[ridah.livejournal.com]

Так-так, спецслужби відловлювали справжніх патріотів і заганяли силою працювати в Інститут історії КПРС, їхні родини брали в заручники - слав партію, або капець твоїм діточкам і жінці. І патріоти, ковтаючи гіркі сльози, вимучували з себе відповідні твори. Але незламний Шаповал писав 16-20 сторінок, хоча від нього вимагали 25-30.

[gluk16.livejournal.com]

ні, звісно ж патріоти не йшли працювати на цю злочинну владу, а поволі вмирали з голоду, або працювали двірниками.

від нього може і вимагали, але після 1991 р. він пише праці по 150+ сторінок. В рік.
Порівнюємо: 8 с./рік проти 100 с./рік. Звісно, що в часи СРСР запродувався, аж шуміло, а от потім - здувся і не знав, що писати.

А тепер серйозно:
а) коли робота трапляється, то від неї відмовлятися варто тільки тоді, коли на грошах не залежить;
б) кожна наукова інституція вимагає певну кількість публікацій в рік. Тобто, щоб не втратити роботу, доводиться писати. (такими є вимоги оцих наукових установ). але писати можна по 100 с./рік, а можна - по 8 с./рік.
Звісно, людина може не писати взагалі - і втратити роботу. А про це йшлося п.1.

Тому легко говорити про СРСР тим, хто в академічних установах СРСР не працював. І осуджувати працівників тих установ.

Всі сучасні прогресивні історики - родоом з СРСР. і у всіх в біографії є такі праці. (навіть у Я. Грицака, який писав про робітничий рух в Бориславі, хоча зараз сам зізнається, що такого руху там не було взагалі. але робота Грицакові була потрібна. Тому писав.)

[kerbasi.livejournal.com]

Погуглив трошки. Прочитав наступне:
http://oun-upa.info/articles/shapowal.html
http://www.day.kiev.ua/151439
Здається, людина притомна. Тільки я, як людина, народжена у славному південному місті Миколаєві, маю дещо інші лакмусові папірці, ніж ОУН-УПА. Я вважаю, що усі проблеми від того, що ми живемо у Незалежній Україні під Синьо-Жовтим Прапором, тоді як, наприклад, родина моїх земляків Аркасів (крім діда) мріяла та билася про/за Самостійну Україну під Жовто-Блакитним Прапором. Я поважаю цих галицьких героїв, які були так само дурні, як сучасні свободівці та тризубівці, але дурні щиро. Але ж вони не хлопці з сусідньої вулиці...

От Ви мені скажіть, як людина обізнана, як Шаповал ставиться до трипільської культури?
От це для мене лакмусовий папірець.)))

[gluk16.livejournal.com]

про трипільську культуру і Шаповала, на жаль, нічого не знаю :(

[smijana.livejournal.com]

Я впевнена що дуже виважено. Хоч і не чула передач на цю тематику, він так далеко не копає, від нього про останні кілька століть можна почути набагато більше набагато цікавішого ніж про такі далекі в часі історичні події.
Що мені і імпонує у ньому - то це виваженість і відсутність "дофантазовувань" чи упереджень, базування винятково на фактах.

[ridah.livejournal.com]

Я нікого не засуджую. Просто не вірю полум'яним патріотам, які походять з комсомольських чи партійних функціонерів, або антирадянським історикам, які походять з радянських.

[gluk16.livejournal.com]

тоді Михайло Грушевський - теж радянський історик, бо він був обраний аадеміком АН УРСР.
Але йому вірять - і то заслужено.

[tin-tina.livejournal.com]

Так, так! Яка я рада, що хтось ще слухає цю "Мить історії"!

[smijana.livejournal.com]

:)

[ripnyk.livejournal.com]

От ви гоните на українських інженерів, але чомусь вимагаєте якісної роботи від українських журіків. Нєтушкі. Якщо деградація - так у всьому

[kerbasi.livejournal.com]

Хотів спочатку не погодитися: написав, що інженер потребує заводів, щоб натренуватися та розкритися, а журналіст працює словом, а для слова потрібна тільки думка, а для думки голова. Але коли написав, сам второпав, що журналісту потрібна редакція, радіо- телестанція тощо. Все впирається в замовника. В того, хто продукує завдання. Які завдання - такі фахівці. От тільки ще б зрозуміти, хто ж є замовником. Ми ж всі нібито не хочемо деградації. Всі є споживачами результатів праці промисловості і журналістики, тільки чомусь замовлення даємо на металобрухт і маячню...

[ripnyk.livejournal.com]

Як для нашого перевернутого світу, відповідь хто є замовником для "пішущего цеха" абсолютно чітка та однозначна - власник. А власнику абсолютно не потрібні фахові журналісти. Тому-що з думкою фахового журналіста йому тре рахуватись. А для чого йому весь цей гемор? Тому наприклад один мій знайомий фаховий журналіст з СТБ зараз займається виробництвом документальних фільмів, яких ніхто не дивиться, а на його місті в ньюс румі сидить дівчинка третьокурсниця, яка нічого не петряє, але зробить все, що скаже власник.

[kerbasi.livejournal.com]

Цікаво, як надовго вистачить ресурсів на всі ці мильні бульки. СРСР вистачило на 70 років. Незалежна Україна вже 20 відмотала...

[ripnyk.livejournal.com]

Доки високі ціни на залізну руду нам немає чого боятись) Є ще ріпак, соняшник і пшениця м'яких сортів...

[div4ysko.livejournal.com]

Польське радіо "Труйка" - і говірке, і музичне. http://www.polskieradio.pl/9,Trojka
Тиснете "słuchaj" - відкривається плеєр, де є більше 40 каналів і програм: історичні, публіцистичні, аналітичні, різні стилі музики мають по окремому каналі. Є окремий канал про Львів.

Всі решта - від "Єдинки" до "Чвурки" теж варті уваги :)

[kerbasi.livejournal.com]

Дякую! Так, я їх слухаю. Тільки я - з порталу:
http://mojepolskieradio.pl
Крім цих чотирьох, там дуже багато різноманітних, здебільшого музичних каналів.

[div4ysko.livejournal.com]

Там класні канали: PR24, Tym żył świat i Giganci literatury.
A ще я дуже люблю Kosmos i Wieczór odkrywców.
Як на мене 36 ток-каналів це хороший показник.

Мить Історії

[Андрей Григорчук (from livejournal.com)]

До речі про радопередачу "Мить історії" там грає дуже приємна музика на початку і кінця цієї передачі але я не знаю виконавця цієї мелодії, може з вас хто чув цю мелодію та знає хто її виконує? Якщо так то підскажіть.

[vladmradio.livejournal.com]

У Еха дві біди - відсутність голосів і відсутність конкурентів. Доволі потужне, ще років 5 тому, радіо перетворюється на такі собі сімейні посиденьки. У 2008 році Ехо мусило напружуватися і піднімати планку, бо переформатований Маяк став забирати у них слухачів. Але зараз Маяк стух - і Ехо втратило пильність. Тим не менш, радіостанція доволі продумано зроблена, що дозволяє їй триматися на більшій половині програм. Я їх слухаю регулярно. Латиніна, дійсно, останнім часом вже не та, але певен, що це через якісь треті причини, не через профпридатність. Хочуть, до речі, відкриватися у Києві.