Колоніальні пригоди гуманістів

[kerbasi]

На цьому вже точно закінчу польську тему, бо, мабуть, набрид вже…

Оскільки польську я вивчав у підлітковому віці (14), непоганим чтивом для початку слугувала серія книжок Альфреда Шклярського про юнака Томека Вільмовського, який з іншими польськими емігрантами, що втекли з Російської імперії, подорожує екзотичними місцями світу.  В мене були чотири книжки:

Tomek na tropach Yeti, 1961

Tajemnicza wyprawa Tomka, 1963

Тomek wśród łowców głów, 1965

Tomek u źródeł Amazonki, 1967

Одна з них на малюнку: Томек серед мисливців за головами, рік видання 1981 (аж 6 видання з 1965-го), 60 злотих ПНР, 1 рубль 35 копійок СРСР. 

Щось з серії видавали російською, бо, я пам’ятаю, мої однокласники читали. Хоча ця за жанром пригодницька проза у дусі романтизму 19-го сторіччя більше відповідала смакам наших батьків, на моє покоління ще вплив мала: прочитати, не відриваючись, періодично тамуючи подих – і забути через кілька днів. Тепер ця література, взагалі, не має шансів, бо про тубільців та, взагалі, про все, що існує у Всесвіті, можна детально прочитати у Вікіпедії або нагуглити деінде. Тепер, щоб утримувати увагу читача, потрібна химерна екзотика фентезійних жанрів.

Є й ще одна причина, чому така література не має перспективи: вона має дуже міцний присмак колоніалізму. Головні герої – люди шляхетні, цивілізовані, вони не збираються тубільців експлуатувати, не називають недолюдами, але все одно тубільці для них не більше, ніж частина дикої природи, на тлі якої має розкритися характер героя. Тубільці – як діти, які чогось не розуміють: колись подорослішають, тоді зрозуміють, а поки не зрозуміли – то й можна до них силу прикласти в окремих випадках.

Всі польські матеріали про Шклярського, що я знаходив в інтернеті, підкреслюють гуманізм Шклярського (він особисто засуджував колоніалізм та імперіалізм, порівнював боротьбу тубільців, особливо корінних народів Америки з боротьбою Армії Крайової – боротьбою за гідність, але без шансу на перемогу), а також насиченість його книг знаннями з етнографії, біології, ботаніки, географії. Але слід було б і закінчити характеристику: саме достовірність в деталях, легкість дитячого жанру сприяють вкоріненню сталих стереотипів про вічно недорозвинених дикунів неєвропейського світу.

Через такі стереотипи навіть доволі просунуті особистості, інколи з філософською освітою та правозахисним пафосом, дозволяють собі негативні порівняння України з «гондурасами», «угандами», «нігеріями», «папуасами», при чому навіть не помічаючи дисонансу.  

До речі, не буду вдаватися в академічні доводи проти застосування понять колоніалізм та пост колоніалізм до України (як власне і до Польщі), зауважу, що недоречність цих термінів добре ілюструється тим, як легко українці (і поляки) долучаються до колоніального дискурсу, доказом чого і є популярність свого часу колоніальної прози та названі вище негативні порівняння з дикунами-тубільцями.

Comments

[ferike.livejournal.com]

Ну що ж. Якщо колонізований висловлює зневагу щодо інших колонізованих, то від цього він не припиняє бути колонізованим :) але ця тема дійсно заслуговує на окреме обговорення.

він не припиняє бути колонізованим

[bogoeb.livejournal.com]

От-от!
Я ж і кажу: унтирменш, котрий вважає себе вищим (за будь яким критерієм: силою духа, войовничісттю, виключною близкізттю до так званого "бога", славетними предками або видатними здібностями до шахів, наприклад) за колонізатора, бути унтирменшем від того не перестає.
Але виника питання: а чи погано бути "колонізованим"?

[kerbasi.livejournal.com]

Колоніалізм та постколоніалізм - це не про Україну. Принаймні з суто академічної точки зору

[ferike.livejournal.com]

Стережімось категоричних фраз, особливо в "академічному" контексті :) я не згодна з тобою, якось треба буде написатм детальніше...

A la miseria le encanta compañía

[chita-i.livejournal.com]

Мабуть, то ціла ієрархічна структура принижень та принижених.

От, щодо "стереотипів колоніалізму"

[bogoeb.livejournal.com]

чи правильно буде припустити з Ваших міркувань, що Ви вважаєте всі народи рівними, а відсталість і нездатність переважної більшості людства до будівництва цивілізованного суспільства -- виключно результатом "пригнічення" з боку "колонізаторів", "експлуататорів" та інших поганих особистостей? Хотілось би розібратися в питанні.

Re: От, щодо "стереотипів колоніалізму"

[kerbasi.livejournal.com]

Я не того типу мислення, щоб спекулятивно міркувати про рівних та нерівних. Напевно люди нерівні, і концентрація людей різних здібностей в різних популяціях не однакова. Але НМД раса тут якщо й має вплив, то мінімальний.

Але НМД раса тут якщо й має вплив, то мінімальний.

[bogoeb.livejournal.com]

Знаєте, якось важко взагалі міркувати про вплив рас на тлі того, сподіваюсь, безперечного факту, що єдина низка цивілізованих державоутворень належить одній-єдиній расі.

[spitfire38.livejournal.com]

:-) Вся серія Томека була прочитана двічі або тричі навіть. Улюбленого персонажа навіть ім"я досі пам"ятаю - боцман Новицький (Nowicky), який любив дудлити ямайський ром. Назву видавництва Шльонск Вроцлав теж назавжди запам"ятав через Томека )))
А щодо колоніяльного дискурсу - здається, Шклярський дуже вдало пристосував до польсько-східноєвропейської парадигми мислення вдалий англійський досвід пізнавально-юнацького письменства. Та й видно, що читання ним Кіплінга не пройшло намарне.

[kerbasi.livejournal.com]

Так, колоритний дядько! Мені також імпонував.

В Шклярського ще вплив США, де він народтвся та жив до свідомого віку, поки не репатріювався до передвоєнної Польщі.

[spitfire38.livejournal.com]

тому його зображене в серії "брємя бєлого чєловєка" таке напрочуд політкоректне і зорієнтоване на збагачення європейських зоопарків екзотичними тваринами. до речі, варшавський зоопарк вельми непоганий був у порівнянні з нашим

[dioptriy.livejournal.com]

Читав тільки російською, ше й мають бути у бібліотеці, та й чесно кажучи польську майже не знаю. Хоча було якось стидно, коли приїхав до Львова, мої одногрупники майже всі розуміли поляків. Минулого року тут у ЖЖ записався на курси польскої, але закінчити не міг. Хоча навіть те шо і пройшов (уроків 13) дало такий для мене поштовх, шо сам дивуюсь: у горах розумію прекрасно зустрічних поляків.

[kerbasi.livejournal.com]

Я прийшов до того, що якщо не має грунтовних причин вивчати мову, то й не слід, бо це дуже велика інвестиція.

[forko.livejournal.com]

Люблю цю серію Шклярського, маю декілька книг на російській. Преречитував по декілька раз.

[kerbasi.livejournal.com]

Мені по одному разу вистачило, але з величезним задоволенням, аж по без малого тридцяти роках згадую :)

Democracy Index 2011

[odyn-owl.livejournal.com]

ну звичайно ж порівняння з Угандою недоречне ми її обганяєм по демократичності, а от Гана, Замбія, Папуа нова Гвінея вище нас.
чи в чому дисонанс порівняння України з країнами Африки і Америки?

[kerbasi.livejournal.com]

Погано не порівнювати рейтинги, а вживати вислови типу "не ту країну назвали Гондурасом".

[odyn-owl.livejournal.com]

згоден, не гарно Гондурас ображати :)

[chita-i.livejournal.com]

Мабуть так, що зверхність та такий світогляд виховується з дининства, та сприймається зовсім не нав'язливо. Багато хто і не помічає, і так і залишається вважати себе кращим тільки через колір шкіри чи належність до певної країни особливо не розмірковуючи та сприймаючи як аксиому. Вузьколобість певної категорії. І скільки обурення коли хитають трон! Майже половина твоїх коментів про це. Друга половина - тих, хто проковтнув пілюлю сію в дитинстві і з задоволенням. Тому що екзотика пригоди і дитинство.

[kerbasi.livejournal.com]

http://plato.stanford.edu/entries/colonialism/
Почитай уважно за посиланням. І згадай нашу давню дискусію про постколоніалізм в Україні.

От якщо за статтею спробувати все ж таки розрізняти колоніалізм від імперіалізму, то багато чого знайде простих пояснень у процесах в українському соціумі.
Ми не постколоніальне суспільство, а постімперіалістични, тільки ми не мали статусу головної імперської нації, ми було молодшою імперською нацією, приреченою на асиміляцію.

При чому, як у Росії, так і в Австро-Угорщині. Звідси, мішанина рис у менталітеті: одночасно й імперська зверхність і почуття меншовартості. Обидві риси втратили фокус і тепер виявляються доволі випадково - звідси майже російська інтелігентська рефлексійність. У російських інтелігентів це від протиріч імперського виховання і західних ментальних кліше, всотаних з освітою, а в наших віж мішанини імперського з меншовартістю. Приміть, що ця меншовартість виявляється тільки в певних темах, без подразників українці створюють доволі тихий "швейцарський" соціум (на відміну від російських постійнихх розривань сорочки). В результаті маємо часом напади гордості, що межує з шовенізмом та дурістю, які легко зміняються смертельними образами на то, що якийсь негр мову не вивчив чи "нашу" дівку помацав,якийсь десяторядний москаль щось у районній газеті написав, яку інший анонім в інтернет кинув і т.д.

Отже, слід вичавлювати з себе той абсолютно не наш імперіалізм,до якого нас силоміць залучили, і годі тішити своє ЧСВ, а іншого боку слід спокійніше ставитися до образ, виховувати емоційну культуру. Думати перед усім о том, як ми самі себе оцінюємо, а не як нас оцінюють ззовні. Тоді з роками наша культура збалансується і не буде хитатися від імперіалізму "гордого двірника" до вразливості боязкого підлітка.

Звісно, це на пільцях, не досконалі думки.

[chita-i.livejournal.com]

Посилання здається, ти мені вже надавав. Але я освіжу у пам'яті. Чого ж, думки "на пальцях", вважаю, досить переконливі та логічні. Я з тобою погоджуюсь. Ми - постімперська нація більш набагато, ніж постколоніальна. Хіба б тому, що расова відмінність мінімальна. Я з тобою сперечалася раніш, тому що ти не пропонував альтернативи коли казав що ми не постколоніальні. Постімпериалізм мені здається куди більш вдалим та переконливим визначенням.

[docent030.livejournal.com]

Згоден про постімперіалізм, сам хочу написати -Багато є балачок та думок :)
+ здається найдавнішою ознакою колишнього імперіалізму є "на Україні" - тому що "на Русі"
P.S. А чому на "богоборца" бан не ставите? Часу не шкода?

Про польську

[docent030.livejournal.com]

Майже оффтоп.
В кінці 80-х читав "Мальчик со шпагой" Крапівіна. Є у книжці епізод: хлопчик з дядькою їдуть в тролейбусі, той розглядає якийсь-то польський журнал, закриває його і видає - Завжди з польською було погано.
Для мене, 12-14 річного, залишилося загадкою - А де дядько польську вивчав? Не в школі ж.
Дякую за відповідь на загадку :)

[beautifullady22.livejournal.com]

о - в мене про Томека всі є на російській крім тієї де він в Америці

[vent-de-la-mer.livejournal.com]

//сприяють вкоріненню сталих стереотипів про вічно недорозвинених дикунів неєвропейського світу//

Мені здається, цим пронизана уся європейська література (включаючи радянську) - зокрема й більшість антирасистських творів.

«Добрий негр» - це Самбо чи Максимка: доброзичливий, але ні у якому разі не рівня європейцям. Це такий собі об'єкт захисту, або ж вірний помічник.

Ситуація, коли Максимка дослужився до капітана, і ходить на рівні з білими капітанами, і керує білими матросами неможлива у принципі - навіть у «егалістичному» Радянському Союзі.